Ухвала суду № 87624053, 10.02.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/1040/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

10.02.2020 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., за участю секретаря судового засідання Сегін І. В., представника позивача адвоката Чекайла В. М., представника відповідача адвоката Волосянка Р. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" про відвід судді Ткаченко І. В. у справі № 909/1040/19 за первісним позовом Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" 331 499 грн 51 коп. за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" до відповідачів Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста,

в с т а н о в и в:

в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за первісним позовом Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення з ТОВ БК "Цитадель" 331 499 грн 51 коп. за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, та за зустрічним позовом ТОВ БК "Цитадель" до відповідачів Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

22 січня 2020 р., суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 05 лютого 2020 р.

В судовому засіданні, яке відбулось 05 лютого 2020 р., суд заслухав вступне слово сторін за первісним та зустрічним позовами, з`ясував обставини справи та дослідив наявні у матеріалах справи докази, після чого закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами, про що було зазначено в протоколі судового засідання, та оголосив про перехід до судових дебатів.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні з метою підготовки письмової промови для виступу в судових дебатах, у зв`язку з чим суд оголосив в засіданні перерву до 10 лютого 2020 р.

07 лютого 2020 р., керівник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав через канцелярію суду заяву про відвід судді Ткаченко І. В. В обґрунтування заяви про відвід судді він зазначив, що в судовому засіданні, яке відбулось 05 лютого 2020 р., після заслуховування пояснень представника ТОВ БК "Цитадель" щодо підстав недійсності спірного договору суддею було заперечено одну з підстав позову, зокрема, суддя трактувала імперативну норму права - ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на користь протилежної сторони - Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради. Тим самим, на думку заявника, суддя показала намір задовольнити позовні вимоги за первісним позовом, а в задоволенні зустрічного позову відмовити. Крім того, в заяві ТОВ БК "Цитадель" вказує, що в згаданому судовому засіданні суддя своєю поведінкою очевидно показала, що дії відповідачів за зустрічним позовом з укладення спірного договору та сам договір пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста вона вважає таким, що не суперечить вимогам законодавства. Відтак заявник вважає, що в даному випадку наявні обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Ткаченко І. В.

Відвід є процесуальним інститутом, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Так, згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України, зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу, що визначає недопустимість повторної участі судді у розгляді справи.

Так, із змісту заяви про відвід вбачається, що передбачених ГПК України безумовних підстав для відводу судді Ткаченко І. В. дана заява не містить. В свою чергу керівник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) наводить в своїй заяві про відвід судді власну суб`єктивну оцінку перебігу судового засідання з розгляду даної справи по суті, яке відбулось 05 лютого 2020 р., безпосереднім учасником якого він не був, оскільки сторону відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні представляв адвокат Волосянко Р. О. Таким чином наведені керівником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) висновки про упередженість судді Ткаченко І. В. очевидно були зроблені ним зі слів згаданого вище адвоката.

Як видно із змісту протоколу судового засідання, яке відбулось 05 лютого 2020 р., після заслуховування вступного слова представників сторін, з метою з`ясування обставин даної справи, а також в ході дослідження доказів по справі, головуючим суддею було поставлено представникам сторін ряд запитань. На певні запитання головуючого представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) обґрунтованої відповіді не зміг надати.

Разом з тим, за змістом положень ст. 208 ГПК України, головуючий суддя з власної ініціативи може поставити питання учасникам судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Посилання на будь-які докази в підтвердження викладених в заяві про відвід судді звинувачень у невиконанні суддею Ткаченко І. В. покладених на неї процесуальним законом обов`язків щодо неупередженого вирішення спору - в цій заяві відсутні, а матеріали справи таких доказів не містять.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Із змісту наявних в матеріалах справи протоколів судових засідань вбачається, що заява про відвід судді Ткаченко І. В. надійшла до суду після закінчення розгляду справи по суті (внесення до протоколу судового засідання запису про закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами), а саме під час перерви, яку просив оголосити представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) адвокат Волосянко Р. О. мотивуючи таке усне клопотання необхідністю підготовки письмового виступу в судових дебатах. Такі дії сторони відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) вочевидь суперечать згаданим вище положенням процесуального закону щодо обов`язку сторін добросовісно користуватись наданими їм процесуальними правами та спрямовані на затягування судового процесу, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 39 ГПК України (в редакції, яка ще діяла в день надходження до суду заяви про відвід - 07 лютого 2020 р.), якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу він зобов`язаний зупинити провадження у справі, й питання про відвід передається на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Разом з тим, 08 лютого 2020 р. набули чинності зміни, зокрема, до ст. 39 ГПК України щодо порядку розгляду відводів.

Так, згідно з абзацом 2 ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Отже, оскільки судові дебати в цій справі мали бути проведені о 12 год. 00 хв. 10 лютого 2020 р. (понеділок), а заява ТОВ БК "Цитадель" надійшла до суду 07 лютого 2020 р. (п`ятниця), тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

На підставі всіх наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що заявлений ТОВ БК "Цитадель" відвід судді Ткаченко І. В. є необґрунтованим, у зв`язку з чим у задоволенні заяви керівника ТОВ БК "Цитадель" про відвід судді Ткаченко І. В. слід відмовити.

Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234, 235 ГПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" про відвід судді Ткаченко І. В. у справі № 909/1040/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 255 ГПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. В. Ткаченко

Повний текст складено 14 лютого 2020 р.