Ухвала суду № 87623331, 10.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.02.2020Справа № 910/12189/19Суддя Мудрий С.М. розглянувши скаргу Акціонерного товариства "Укртрангаз" на дії приватного виконавця у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромпостач"

до Акціонерного товариства "Укртрангаз"

про стягнення 134 514,84 грн.

Представники сторін:

від скаржника (відповідача): Воловик О.В. - представник за довіреністю № 1-2245 від 23.01.2020;

Баранецька М.Р. - представник за довіреністю № 1-2266 від 23.01.2020;

від позивача: Халіков Р.Т. - представник за довіреністю б/н від 05.09.2019;

приватний виконавець: Крайчинський С.С. - посвідчення №0048 від 20.06.2017.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромпостач" до акціонерного товариства "Укртрангаз" про стягнення 134 514,84 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з акціонерного товариства "Укртрангаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромпостач" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, ідентифікаційний код 36424636) три проценти річних в розмірі 19 824 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 33 коп. та 297 (двісті дев`яносто сім) грн. 41 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

08.01.2020 року на виконання рішення суду видано наказ.

31.01.2020 року до господарського суду м. Києва від акціонерного товариства "Укртрангаз" надійшла скарга на дії державного виконавця.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.02.2020 розгляд скарги призначено на 10.02.2020.

07.02.2020 на адресу суду від позивача надійшли заперечення.

10.02.2020 через канцелярію суду приватний виконавець подав заперечення.

В судовому засіданні скаржник підтримав скаргу, просив суд задовольнити.

Позивач та приватний виконавець заперечили проти скарги, просили суд відмовити.

Заслухавши представників сторін та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С., дослідивши наявні докази, суд вважає, що скарга Акціонерного товариства "Укртрангаз" на дії приватного виконавця в частині накладення арешту на рахунки АТ «Укртрансгаз» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкриті у ПАТ «АБ «Укргазбанк» у виконавчому провадженні ВП №61065899, які призначені для виплати заробітної плати працівникам, а також інших пов`язаних з цим платежів до бюджету України, визнання неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С. про арешт коштів боржника від 24.01.2020 у виконавчому провадженні ВП №61065899 в частині накладення арешту на рахунки АТ «Укртрансгаз» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 відкриті у ПАТ «АБ «Укргазбанк», які призначені для виплати заробітної плати працівникам, а також інших пов`язаних з цим платежів до бюджету України та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С. зняти арешт з рахунків Боржника № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 відкриті у ПАТ «АБ «Укргазбанк», які призначені для виплати заробітної плати працівникам, а також інших пов`язаних з цим платежів до бюджету України є такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Скарга обґрунтована тим, що приватним виконавцем Крайчинським С.С. винесено постанову про арешт коштів боржника від 24.01.2020 в межах виконавчого провадження ВП №61065899, якою накладено арешт на рахунки Боржника, які призначені для виплати заробітної плати працівникам, а також інших пов`язаних з цим платежів до бюджету України, що прямо заборонено законом та підтверджується платіжними дорученнями№73 від 08.01.2020, №71 від 08.01.2020, №48 від 08.01.2020, №49 від 08.01.2020.

Відповідно до п. 1 постанови про арешт коштів боржника ВП 61065899 від 24.01.2020 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк» м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22 та на всі інші відкриті рахунки, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4, 6, 10 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Згідно з ч. 2 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Приватний виконавець у своїх запереченнях від 10.02.2020 №1612 зазначає, що постановою про арешт коштів боржника ВП 61065899 від 24.01.2020 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк» м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22 та на всі інші відкриті рахунки, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику, а також зазначає, що відповідно до листа ПАТ АБ «Укргазбанк» №БТ-827 від 30.01.2020 банком повідомлено про наявність у скаржника рахунку із спеціальним режимом використання №26042903292210.980 та повідомлено про неможливість блокування коштів на даному рахунку.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 97, ст. 115 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці - п. 32 постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 916/1572/19.

Відповідно до пункту 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 191 та 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 151 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 916/73/19.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що постановою про арешт коштів боржника ВП 61065899 від 24.01.2020 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк» м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22 та на всі інші відкриті рахунки, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику, скаржником не доведено того факту, що рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 відкриті у ПАТ «АБ «Укргазбанк» із спеціальним режимом використання, а також те, що у скаржника наявний інший рахунок із спеціальним режимом використання, тому скарга Акціонерного товариства "Укртрангаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.13, 74, 79, 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Акціонерному товариству "Укртрангаз" в задоволенні скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С.

2. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

3. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

4. Повідомити учасників справи, відповідно до ст. 256 ГПК України, ухвала про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця підлягає оскарженню.

Суддя С.М. Мудрий