Вирок № 87622833, 17.02.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1161/20

провадження № 1-кп/753/931/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Скуби А.В.

секретаря Сіваєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019100020009512 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Абрамівка, Вишгородського району, Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину 2012 року народженя, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимиого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження: прокурора Онацько А.Ю. обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 29.12.2019 року, приблизно о 10 годин 40 хвилин, перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Здолбунівська, 17, в приміщенні магазину «Ашан», де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу взяв з торгівельної полиці майно, яке перебуває на балансі ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», а саме: «Флеш накопичувач 32 гб., арт. 0740617230789», вартістю 332 грн. 50 коп., після чого флеш накопичувач, з метою подальшого таємного викрадення майна, помістив у власний мобільний телефон, який мав при собі. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , утримуючи при собі вказаний товар, пройшов повз касову зону, де, не розрахувавшись за вказаний товар, направився до виходу з приміщення ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий та зупинений працівниками охорони вказаного магазину разом з наявним при ньому майном, яке він намагався таємно викрасти, чим міг спричинити товариству матеріального збитку на загальну суму 332 грн. 50 коп. (без ПДВ). Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та суду показав, що вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.185 КК України, за обставин викладених у обвинувальному акті. Також обвинувачений підтвердив, що всі обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам, при досудовому розслідуванні кримінального провадження до нього недозволених методів проведення розслідування не застосовувалося. Обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину передбачененого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), при якому обвинувачений виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України є щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України не встановлені. Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину проти власності, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, свою вину у вчиненні злочину, який йому інкриміновано визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину 2012 року народження та приходить до висновку, що покарання ОСОБА_1 слід призначити у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому. Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України. Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 65,66,67 КК України, ст.ст. 342-380 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімімів доходів громадян, що становить 850 гривень. Речові докази - залишити за належністю. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: