Рішення № 87622477, 06.09.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6439/19

провадження № 2/753/5184/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальних послуги,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада» (далі по тексту - ТОВ «Рада», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції, пені та трьох процентів річних в загальному розмірі 14 572,77 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а ТОВ «Рада» є житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує вищевказаний будинок. Між сторонами 17.12.2007 року було укладено договору про управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території. Внаслідок несплати вартості житлово-комунальних послуг за період з 01.10.2015 р. по 28.02.2019 р. за відповідачем утворився борг в сумі 8807,40 грн. Відповідач як боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов`язана сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової та трьох процентів річних.

Ухвалою від 25.04.2019 суд відкрив провадження у справі та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», також викликалася відповідачка в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, проте до суду вона не з`явилася без повідомлення причин неявки, письмовий відзив на позов не подала.

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Позивач як суб`єкт господарювання приватного права, основним видом економічної діяльності якого є комплексне обслуговування об`єктів, є виконавцем послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій для будинку АДРЕСА_2 .

Між сторонами 17.12.2007 року було укладено договору про управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території. Відповідно до п. 4 Договору ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання вносити передбачену Договором плату за надані послуги не пізніше двадцятого числа наступного місяця. Зазначені зобов`язання відповідачкою не виконувалися належним чином.

На підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2006 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 загальною площею 54 кв. м., житловою площею 21,80 кв.м. (а.с. 8, 11).

На підтвердження розміру позовних вимог позивачем надано розрахунок, відповідно до якого за відповідачем рахується борг за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в загальному розмірі 8807,40 грн., який виник за період з 01.10.2015р. - 28.02.2019р. (а.с. 5-6).

За приписами статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до положень статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів)...

Обов`язок споживача своєчасно оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги та витрати на утримання будинку і прибудинкової території випливає і з положень статей 151, 162 Житлового кодексу Української РСР та Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 24.06.2004 р. № 1875-IV (надалі - Закон № 1875-IV).

Вищевказаний Закон містить визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством, та покладає на балансоутримувача будинку обов`язок здійснювати розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечення управління майном (підпункти 1, 3, 10 пункту 1 частини 1 статті 1).

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (стаття 19 Закону № 1875-IV).

Пунктом першим частини третьої статті 20 Закону № 1875-IV встановлено обов`язок споживача, а пунктом 3 частини другої статті 21 цього Закону - обов`язок виконавця, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг згідно з Типовим договором.

Форма і зміст Типового договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій», яка була чинною до 05.09.2018.

За приписом статті 32 Закону № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, формуються у відповідності з Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Розмір та структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надавались позивачем для будинку АДРЕСА_2 , були затверджені розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.06.2015 № 591 (а.с. 12-13).

Аналізуючи вищенаведені положення закону та підзаконних актів в сукупності з загальними засадами цивільного законодавства та положеннями ЦК України про договір, суд дійшов висновку, що зобов`язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, а відтак відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання таких послуг в даному випадку на вирішення справи не впливає і не може бути підставою для звільнення відповідача від їх оплати.

Така правова позиція ґрунтується на правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 30.10.2013 по справі № 6-59цс13 та у постановах Верховного Суду від 15.03.2018 по справі № 401/710/15-ц.

Згідно з положеннями статей 526, 530, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача за оплату житлово-комунальних послуг, суд покладає в обґрунтування свого рішення наданий позивачем розрахунок як об`єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих сум, здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі належної відповідачу квартири.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте жодних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку відповідач не надав.

Відповідач не виконав грошове зобов`язання, а отже він відповідно до положень статті 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком за період 01.10.2015р. - 28.02.2019р. його втрати від інфляції склали 1552,86 грн., пеня - 3809,19 грн., а три проценти річних за вказаний період прострочення - 403,32 грн.

Наданий позивачем розрахунок здійснений за вірною методикою, з урахуванням оприлюднених у встановленому законом порядку індексів інфляції і жодних доказів, які б його спростовували, стороною відповідача не надано, а тому суд покладає його в обґрунтування свого рішення.

Отже на підставі наведених позивачем доводів і аргументів та оцінки наданих ним доказів суд дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість вимог ТОВ «Рада» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в загальному розмірі 14 572,77 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на результат розгляду справи, суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 921 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» заборгованість за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних та пені в розмірі 14 572 гривень 77 копійок та судові витрати в розмірі 1 921 гривні, а усього 16 493 гривні 77 копійок.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада», адреса місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Г. Ахматової, 3, р/р НОМЕР_1 в АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» м. Київ, код банку 380377, ЄДРПОУ: 30300272.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: