Вирок № 87621952, 17.02.2020, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Провадження № 1-кп/702/10/20

Справа № 700/26/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Діденко Т.І.,

з участю секретаря - Прилуцької О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12015250000000413 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верещаки Лисянського району Черкаської області, громадянина України, приватного підприємця, освіта повна загальна середня, раніше не судимого, жителя АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.286 КК України,

з участю сторін та інших учасників судового провадження: прокурора - Бердник В.П.,

захисника - Бесараба В.М., обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

Водій автомобіля «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 03 жовтня 2015 року близько 19 години 50 хвилин у порушення вимог п. 12.4. Правил дорожнього руху України, рухаючись у населеному пункті смт. Лисянка Черкаської області, по вулиці Київська у напрямку до площі Миру, поблизу будинку №33, зі швидкістю 77...81 км/год., що перевищувало дозволену швидкість руху для населених пунктів 60 км/год., у порушення вимог п.12.3. Правил дорожнього руху України, у момент виникнення небезпеки для руху, у вигляді пішохода ОСОБА_2 , якого водій об`єктивно виявив, та який перетинав проїзну частину з ліва направо відносно напрямку руху транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу та скоїв наїзд на ОСОБА_2 .

При цьому, пішохід ОСОБА_2 , у порушення вимог п. 4.14. а), б), г) Правил дорожнього руху України, раптово вибіг на проїзну частину поза межами пішохідного переходу, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №134 від 05.10.2015 отримав черепно-мозкову травму у вигляді крововиливу під м`які мозкові оболонки, в результаті чого настала його смерть.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , а саме п. 12.3., 12.4. Правил дорожнього руху України, та пішоходом ОСОБА_2 п.4.14.а), б), г) Правил дорожнього руху України, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті ОСОБА_2

ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро кається у вчиненому, співчуває сім`ї потерпілого і показав, що повністю відшкодував потерпілій збитки, просить суд врахувати те, що він все життя, з 1986 року, працював водієм, з 2000 року до 2006 року водієм автобуса, жодного разу не притягувався навіть до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. 03 жовтня 2015 року близько 19 години 50 хвилин він їхав на своєму автомобілі у смт. Лисянка Черкаської області, по вулиці Київська у напрямку до площі Миру, посередині своєї смуги руху поблизу будинку №33, приблизно на відстані 1 м від середини дороги і розминався в грузовим автомобілем КАМАЗ, позаду автомобіля КАМАЗ вискочив пішохід. Він як тільки побачив пішохода, відразу затормозив, але пішохід вдарився об машину. Він і дружина вийшли із машини і побігли до пішохода, який лежав головою на правому бордюрі, його дружина медик і повідомила, що пішохід мертвий. Він зателефонувати на швидку допомогу і в поліцію. Пішохід перетинав дорогу зліва направо відносно напрямку руху його транспортного засобу позаду зустрічного автомобіля КАМАЗ не на пішохідному переході. В даний час його дружина є підприємцем, торгує товаром на базарі, він займається доставкою цього товару, просить не позбавляти його волі та права керувати транспортними засобами, оскільки автомобіль і його право керувати ним є єдиним засобом для створення доходу в його сім`ї.

Потерпіла ОСОБА_3 подала в суд заяви від 26.01.2018 та від 13.02.2020, згідно якої повідомила, що обвинувачений повністю відшкодував її завдані збитки, претензій матеріального та морального характеру вона до нього не має; під час призначення покарання не застосовувати до ОСОБА_1 покарання, пов`язане з позбавленням волі; справу розглядати без неї.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину, його вина підтверджується доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового розслідування, які за заявою учасників судового розгляду, згідно ст. 349 КПК України в судовому засіданні, крім показань обвинуваченого та матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, що стосуються речових доказів та судових витрат, не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає висунуте ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 2 ст. 286 КК України, доведеним.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з тяжкості вчиненого злочину, з характеру та ступеня суспільної небезпечності, особи обвинуваченого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та судових витрат; вину потерпілого (пішохода) ОСОБА_2 , який у порушення вимог п. 4.14. а), б), г) Правил дорожнього руху України, раптово вибіг на проїзну частину поза межами пішохідного переходу, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, при цьому перебував в стані алкогольного сп`яніння тяжкого ступеню.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не встановив.

Згідно досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні від 04.12.2019 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення низький, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як низький. Орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним та достатнім покладання на правопорушника обов`язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Обвинувачений вчинив тяжкий злочин, від злочину настали тяжкі наслідки - смерть людини, проте обвинувачений є особою раніше не судимою, позитивно характеризується за місцем проживання, згідно досудової доповіді має низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, судом встановлені обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановити йому іспитовий строк, оскільки, відповідно до ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно довідки виконавчого комітету Лисянської селищної ради Черкаської області № 364 від 17.02.2020 дружина обвинуваченого є підприємцем та здійснює роздрібну торгівлю в смт.Лисянка; ОСОБА_1 привозить та розвозить товар своїм власним автомобілем. Інших засобів для існування сім`я немає, тому суд вважає за можливе не позбавляти обвинуваченого права керувати транспортними засобами.

Судові витрати в загальній сумі 3580,10 грн. обвинувачений сплатив повністю, квитанція № 142 від 17.02.2020.

Обвинувачений раніше не вчиняв правопорушень, що підтверджено довідкою Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області № 584/56/01-2020 від 17.02.2020.

Питання речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Керуючись ст.62 Конституції України; ст. 75, 76 КК України; ст. 100, 369, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Керуючись ст.75-76 КК України, засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо засуджений протягом визначеного йому судом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього наступні обов`язки:

1. Періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

2. Повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3. Не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ - автомобіль «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на зберігання ОСОБА_1 , залишити у його користуванні, розписку ОСОБА_1 про зберігання скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Вирок протягом 30 днів з дня його проголошення може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Монастирищенський районний суд Черкаської області.

Копію вироку сторони можуть отримати після його проголошення.

Суддя Т.І. Діденко