Ухвала суду № 87620329, 14.02.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/1526/20

УХВАЛА

14 лютого 2020 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Андреєва Ганна Олегівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсними рішення, договору-купівлі продажу земельної ділянки, скасування записів, визнання незаконною та скасування державну реєстрацію земельної ділянки, стягнення витрат,

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада 13 лютого 2020 року звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: ПН ДМНО Андреєва Г.О., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсними рішення, договору-купівлі продажу земельної ділянки, скасування записів, визнання незаконною та скасування державну реєстрацію земельної ділянки, стягнення витрат. Разом з позовом було подано заяву про забезпечення цього позову.

З позовної заяви та позовних вимог витікає, що у позовній заяві об`єднано декілька вимог, зокрема вимоги до відповідача № 4 (Виконкому Дніпровської міської ради) про визнання недійсним рішення, тобто спір виник між юридичними особами (підлягає розгляду за правилами господарського судочинства), а також вимога до відповідач № 1 – ОСОБА_1 , відповідача № 2 – ОСОБА_2 про визнання недійсним договору-купівлі продажу земельної ділянки (підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства), тобто позивачем було об`єднано позовні вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, а саме: господарського та цивільного).

Статтею 188 ЦПК України визначено, що одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Водночас згідно з приписами частини 4 статті 188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об`єднання в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різного судочинства.

За частиною шостою статті 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Ураховуючи, що позивач об`єднав в одне провадження кілька вимог, які належить розглядати за правилами різного судочинства, і відсутні законні підстави для їхнього роз`єднання в окремі провадження, слід дійти до висновку про відсутність підстав для застосування положень статті 188 ЦПК України та наявність правових підстав для повернення цієї позовної заяви позивачеві на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Також було установлено, що цю позовну заяву та заяву про забезпечення позову було подано до суду 13 лютого 2020 року та замість міського голови її підписано в.о. міського голови А.С. Підлубний, однак згідно копії Розпорядження «Про відпустку Філатов ОСОБА_3 А.» № 1-29/1-рк від 28 січня 2020 року період відпустки (з 03 лютого 2020 по 07 лютого 2020 року термін 5 днів) та саме на цей період виконання обов`язків міського голови покладено на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директора департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради Підлубного Е.С., а як встановлено вище позовну заяву подано до суду у 13 лютого 2020 року, а не у період відпустки (з 03 лютого 2020 по 07 лютого 2020 року), тобто вказану позовну заяву та заяву про забезпечення позову підписано особою, яка не має права її підписувати.

Згідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Виходячи з наведеного вважаю за необхідне позовну заяву повернути позивачу, оскільки позивачем у позовній заяві було порушено правила об`єднання позовних вимог, а також її підписано особою, яка на час звернення до суд не мала права її підписувати, також враховуючи, що позовну заяву повернуто та заяву про забезпечення позову підписано особою, яка на час звернення до суд не мала права її підписувати, тобто на розгляді вказаного суду вказана справа не перебуває, тому заява про забезпечення позову по цій справі підлягає поверненню.

Частиною 5 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185, ст. ст. 185, 188, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Андреєва Ганна Олегівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсними рішення, договору-купівлі продажу земельної ділянки, скасування записів, визнання незаконною та скасування державну реєстрацію земельної ділянки, стягнення витрат – повернути позивачу.

Повернути Дніпровській міській раді заяву про забезпечення позову по справі.

Роз`яснити Дніпровській міській раді, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набрала законної сили 14 лютого 2020 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.А. Антонюк