Рішення № 87617054, 17.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року м. Київ № 640/1889/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УКС-КОНСАЛТИНГ" до третя особа Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Головне управління Держпраці у Київській областіпровизнання протиправною та скасування постанови №58133052

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКС- КОНСАЛТИНГ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа Головне Управління Держпраці у Київський області, в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2019, винесену головним державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовою Оленою Сергіївною у виконавчому провадженні № 58133052.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2019 в справі № 640/1889/19 позовну заяву повернуто.

Постановою Шостого апеляційного суду адміністративного суду від 25.03.2019 по справі 640/1889/19 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2019, справу направлено для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження по справі.

18.07.2018 суд на підставі вимог ч. 3, ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов для подальшого розгляду справи в порядку письмового провадженяння.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що на примусовому виконанні у Подільському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві знаходиться виконавче провадження № 58133052 (в якому Позивач значиться "Боржником"), яке було відкрито 18.01.2019 постановою про відкриття виконавчого провадження, винесеною головним державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовою Оленою Сергіївною.

Підставою для відкриття провадження стала заява Головного управління Держпраці у Київській області (надалі - Третя особа) від 20.12.2018 (вих. № 43/2/18/18793), а виконавчим документом, доданим до вищевказаної заяви є постанова про накладення штрафу від 09.10.2018 № КВ1146/32/НД/ФС-498. Позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження № 58133052, винесену 18.01.2019 головним державним виконавцем Кравцовою Оленою Сергіївною - протиправною та такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на Закон України «Про виконавче провадження», а саме на порушення,.п. З, 4 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону щодо вимог до виконавчого документа, п 6 ч.1 ст. 4 Закону про повернення виконавчого документа державним викон6авцем при порушенні вимог до виконавчого документа, та порушення я п. 2 ч. 4 ст. 4 в частині пропущення встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідач надав інформацію, що виконавче провадження № 58133052 відкрите на підставі постанови № кв1146/32нд/фс-498 Головного управління Держпраці у Київській області, виданої 09.10.2018 про стягнення з ТОВ "УКС- Консалтинг" на користь держави суми боргу у розмірі 372300,00 грн., яка згідно відмітки на виконавчому документі набрала законної сили 19.10.2018.

Управління Держпраці у Київський області надало пояснення по справі зазначивши, що постанова № кв1146/32нд/фс-498 від 09.10.2018 про накладення штрафу на позивача винесена у зв`язку з порушенням позивачем законодавства про працю та зайнятість населення. У добровільному порядку штраф позивачем сплачений не був, тому 20.12.2018 постанова була направлена до відповідача поштовим відправленням.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

09.10.2018 управлінням Держпраці у Київській області за результатами акту інспекційного відвідування від 14.09.2018 №КВ1146/32/НД, щодо порушень у Товаристві з обмеженою відповідальністю «УКС - Консалтинг» законодавства про працю та зайнятість населення винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № кв1146/32/нд/фс-498 від 09.10.2018.

Постановою Управління Держпраці у Київський на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю України накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «УКС- Консалтинг» штраф у сумі 372000 грн., якій підлягав сплаті відповідачем протягом одного місяця з дня прийняття постанови. У встановлений для добровільної уплати строк штраф позивачем сплачено не було.

Відповідно до п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

На виконання вказаного нормативного акту Управління Держпраці у Київській області листом від 20.12.2018 № 183/2/19-18799 надіслало відповідачу засобами поштового зв`язку постанову про накладення штрафу № кв1146/32/нд/фс-498 від 09.10.2018, що піддержується конвертом наявним у матеріалах судової справи, на якому проставлений штемпель про відправку датований 23.12. 2018.

Зазначений вище супровідний лист Управління Держпраці у Київській області зареєстрований Подільським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві 18.01.2019 №1164, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на вказаному листі.

З аналізу п.7 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» та п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2013 №509, постанова Управління Держпраці у Київській області кв1146/32/нд/фс-498 від 09.10.2018 є виконавчим документом, а штраф визначений вказаною постановою підлягає стягненню органами державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Закону України «Про виконавче провадження» постанова Управління Держпраці у Київській області кв1146/32/нд/фс-498 від 09.10.2018, може буди пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців. З тексту самої постанови вбачається, що вона набирає законної сили 19.10.2018.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили, тобто з 20.10.2018 та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців.

18.01.2019 відповідачем в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Київській області позивача штрафу у розмірі 372000 грн. до Державного бюджету, а також постановлено стягнути з боржника виконавчий збір /основну винагороду приватного виконавця у розмірі 37230 гривень.

Так, згідно пункту 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається із матеріалів справи постанова Управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу кв1146/32/нд/фс-498 від 09.10.2018 передана на примусове виконання відповідачу 18.01.2019, що підтверджується, відміткою Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про отримання вхідної кореспонденції за вхідним номером 1164 від 18.01.2019 про реєстрацію листа Управління Держпраці у Київській області №43/2-18-18493 від 20.12.2018.

Згідно наявної в матеріалах справи інформації про виконавче провадження № 58133052 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень вбачається, що датою передачі документа до виконання є 18.01.2019.

Згідно ч.1 ст.12 цього Закону України «Про виконавче провадження», постанова Управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу №43/2-18-18493 від 20.12.2018 повинна бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дата набрання нею законної сили.

Як вбачається з тексту постанови Управління Держпраці у Київській області кв1146/32/нд/фс-498 від 09.10.2018 остання набирає законної сили 19.10.2018. Відтак, пред`явлення до виконання зазначеної постанови відбулося у межах строку, встановленого ч.1 ст.12 цього Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Враховуючи те, що постанова Управління Держпраці у Київській області від кв1146/32/нд/фс-498 від 09.10. 2018, була пред`явлена у строк, передбачений ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», то у відповідача були відсутні правові підстави для повернення виконавчого документа заявнику.

Відсутність у виконавчому листі точних відомостей про код та місцезнаходження боржника, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання і не позбавляє виконавця скористатися своїм правом та отримати таку інформацію у відповідних установах.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 471/283/17ц та від 27.12.2018 у справі № 469/1357/16ц.

Головним завданням виконавчого провадження є правильне і своєчасне виконання виконавчого документа. За умови відсутності у виконавчому документі окремих персональних даних у виконавця є можливість направити запит до відповідних державних органів для отримання цієї інформації.

Повернення виконавчого документа через відсутність у виконавчому листі даних про особу має ознаки формальності, оскільки у виконавця під час виконання виконавчого документа не виникає проблем із отриманням такої інформації з баз даних і реєстрів.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись вимогами ст.ст.2, 5-11,19,72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКС- КОНСАЛТИНГ» відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя А.С. Мазур