Рішення № 87616708, 17.02.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/170/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) просить суд визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу, складену 22.11.2018р. заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. за №ЧВ-1123/18/424/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/350.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.11.2018р. заступником начальника Управління Держпраці Кушнір Г.М. на підставі акту інспекційного відвідування винесено постанову №ЧВ-1123/18/424/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/350, якою на позивача накладено штраф в розмірі 223 380,00грн. за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), що передбачене абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України. Позивач вказує, що копія вказаної постанови та інші документи були надані їй представниками Управління Держпраці у Чернівецькій області лише під час судового засідання у справі №824/1210/18-а. Вважає вказану постанову протиправною, оскільки, на її думку, відповідачем не було направлено уповноваженій особі позивача чи позивачу повідомлення від 12.11.2018р. №3351/0/04-2/18 про розгляд справи за ст.265 КЗпП України за для забезпечення її участі, чи її представника, при розгляді 22.11.2018р. справи Управлінням Держпраці у Чернівецькій області.

З приводу суті складеної постанови позивач зазначає, що нею не було вчинено правопорушення законодавства про працю, а відповідно відсутні підстави для накладення штрафу. Вказує, що нею не було прийнято на роботу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не було надано доручення щодо виконання певних видів робіт (в тому числі й охорони приміщень за адресою АДРЕСА_1), тим більше не було проведено оплату за виконану роботу, а відповідно жодних трудових відносин між нею та вказаними особами не має. Крім того, позивач підтверджує свої доводи тим, що постановою Першотравневого районного суду м.Чернівців від 18.12.2018р. при розгляді справи №725/6671/18 щодо притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.41 КУпАП справу закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

З наведених підстав позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Вказує на те, що підставою для призначення інспекційного відвідування була заява громадянина ОСОБА_4 від 04.09.2018р., а інспекційне відвідування щодо позивачки здійснено з повним дотриманням процедури, визначеної чинним законодавством. Зазначає, що в ході здійснення інспекційного відвідування, за місцем здійснення діяльності у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , встановлено роботу найманих працівників без оформлення трудових відносин у визначеному законом порядку, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідач зазначає, що факт роботи указаних осіб за наймом позивача підтверджується поясненнями останніх, наданими в ході інспекційного відвідування та протоколами їх допиту в якості свідків під час розслідування в кримінальному провадженні. Таким чином, на думку відповідача, факт порушення ОСОБА_1 вимог пп.6 ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України доведений повністю.

Крім того, відповідач вказує, що у визначений законодавством термін позивач ознайомилась із актом інспекційного відвідування і підписала його без жодних зауважень. Враховуючи відсутність зауважень, був складений припис на усунення виявленого порушення, який аналогічно був підписаний без зауважень. Таким чином, відповідач вважає, що Управлінням Держпраці у Чернівецькій області не порушені права ФОП ОСОБА_1 на подання заперечень до акту інспекційного відвідування. Відповідач зазначає, що дослідивши всі наявні матеріали, зокрема, акт інспекційного відвідування, припис, інші матеріали, керівником Управління 09.11.2018р. видано рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЧВ-1123/18/4234/АВ/П/ПТ/ТД. Повідомлення про рогляд справи, що був призначений на 10.00год. 22.11.2018р. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було направлено 13.11.2018р. Заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Галиною Миколаївною 22.11.2018р. винесена постанова на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

З наведених підстав відповідач вважає, що за наслідком проведеного щодо позивача інспекційного заходу прийнято рішення, яке відповідає чинному законодавству.

У відповіді на відзив позивач посилалась на обставини, аналогічні тим, що викладені нею у позові.

Ухвалою суду від 18.02.2019р. відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.02.2019р. відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_5 про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою суду від 06.03.2019р. вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови.

Ухвалою суду від 16.04.2019р. провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №824/1210/18-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного державного інспектора Управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцького Л.І., Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису.

Ухвалою суду від 27.11.2019р. провадження у справі поновлено.

В підготовчому засіданні 20.12.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 17.01.2019р. представник позивача у вступному слові підтримала позовні вимоги та наполягала на задоволенні позову в повному обсязі.

Представники відповідача у вступному слові зазначили, що при винесенні оскаржуваного рішення дотримано всіх вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просили відмовити у задоволенні позову.

Представники позивача та відповідача 17.01.2019р. в судовому засіданні подали заяви про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи указані положення КАС України, клопотання представників позивача та відповідача, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець, з наступними видами діяльності: роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.29); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний) (код КВЕД 68.20), що підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.18-20).

На підставі наказу №557 від 26.10.2018р. та направлення на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №04-304 від 26.10.2018р. головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернівецькій області Ревуцьким Л.І. у період з 29.10.2018 р. по 30.10.2018 р. проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за результатами, якого складено акт інспекційного відвідування №ЧВ-1123/18/424/АВ від 30.10.2018р. (а.с.106-112).

Направлення на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 26.10.2018р. №04-304 отримано позивачкою 30.10.2018р., що підтверджується її особистим підписом у направленні (а.с.107).

30.10.2018р. головним державним інспектором Управлінням Держапраці в Чернівецькій області Ревуцьким Л.І. видано припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-1123/18/424/АВ/П (а.с.113).

Позивач не погодившись із приписом про усунення виявлених порушень №ЧВ-1123/18/424/АВ/П від 30.10.2018р. та діями головного державного інспектора Управління Держпраці в Чернівецькій області Ревуцького Леоніда Івановича щодо винесення такого припису звернувся до суду з відповідним позовом (а.с.27).

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/1210/18-а від 13 лютого 2019р. (набрало законної сили 30.05.2019р.) у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного державного інспектора Управління Держпраці в Чернівецькій області Ревуцького Леоніда Івановича, Управління Держпраці в Чернівецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису - відмовлено повністю (а.с.140-144, 159-163).

Рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу начальником Управління Держапраці в Чернівецькій області призначено розгляд справи про накладення на позивача штрафу відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України на 10:00год. 22.11.2018р. (а.с.122).

Позивачу 12.11.2018р. направлено повідомлення №335/0/04-2/18 про розгляд справи за ст.265 КЗпП України (а.с.123).

На підставі висновків акту інспекційного відвідування, постановою від 22.11.2018р. №ЧВ-1123/18/424/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/350 відповідач наклав на позивача штраф у розмірі 223380,00грн. (а.с.35-36).

Позивач вважає постанову про накладення штрафу протиправною, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Так, за приписами статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №96 (надалі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Управління Держпраці у Чернівецькій області.

Відповідно до п.п.5 п.4 Положення про Управління Державної служби України з питань праці у Чернівецькій області (далі - Управління), затвердженого наказом Мінсоцполітики від 03.08.2018р. №84 Управління на виконання покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю. У відповідності до п.п.50 цього ж пункту Управління накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Тобто, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Чернівецької області.

Повноваження, права та обов`язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих законами України «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 8 вересня 2004 року №1985-IV та «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві» від 8 вересня 2004 року № 1986-IV.

Названі конвенції мають пріоритетне значення, в силу того, що статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори України» визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права; згідно частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства; статтею 8-1 КЗпП України визначено, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Стаття 12 Конвенції №81 визначає, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Згідно зі статтею 16 Конвенції №81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26 квітня 2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295).

Вказана Постанова Кабінету Міністрів України визнана нечинною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17. Разом з тим, суд зазначає, що на час здійснення інспекційного відвідування Порядок №295 був чинним, а відтак підлягає застосування до спірних правовідносин.

Пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для проведення інспекційних відвідувань передбачені п.5 Порядку №295.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, у тому числі, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Відповідно до пункту 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до пункту 20 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Згідно з п.27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Пунктом 28 Порядку №295 передбачено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

В силу пункту 29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Таким чином, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного контролю видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, підставу та предмет перевірки.

Судом встановлено, що підставою для проведення контрольного заходу у позивача став наказ Управління Держпраці у Чернівецькій області №557 від 26.10.2018р., прийнятий у зв`язку з прийняттям керівником рішення на підставі заяви ОСОБА_4 щодо порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про працю, в тому числі щодо відповідного оформлення трудових відносин із найманими працівниками.

Акт інспекційного відвідування складено у строк, визначений Порядком №295, підписано позивачем без зауважень та без застережень.

Поряд із цим, суд звертає увагу на те, що пунктом 27 Порядку №295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Судом встановлено, що за наслідками інспекційного відвідування щодо позивача складено припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-1123/18/424/АВ/П від 30.10.2018р. №ЧВ-1123/18/424/АВ/П.

Позивач не погодившись із приписом про усунення виявлених порушень №ЧВ-1123/18/424/АВ/П від 30.10.2018р. та діями головного державного інспектора Управління Держпраці в Чернівецькій області Ревуцького Леоніда Івановича щодо винесення такого припису звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №824/1210/18-а від 13 лютого 2019р. (набрало законної сили 30.05.2019р.) у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного державного інспектора Управління Держпраці в Чернівецькій області Ревуцького Леоніда Івановича, Управління Держпраці в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису, - відмовлено повністю (а.с.140-144, 159-163).

Разом з тим, при розгляді справи №824/1210/18-а судом не надано оцінку виявленим інспекційним відвідуванням порушень, вказані обставини судом не досліджувались.

В свою чергу, механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою сьомою статті 53 Закону "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №509).

Відповідно до п.2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

У відповідності до п.3 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (пункт 6 Порядку №509).

Згідно з п.7 Порядку №509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

З матеріалів справи слідує, що у повідомленні про розгляд справи за ст.265 КЗпП України посадова особа Держпраці, посилаючись на пункт 6 Порядку №509, повідомила ФОП ОСОБА_1 про розгляд щодо неї справи за ст.265 КЗпП України та необхідність їй чи її представнику з`явитись в Управління на 10:00год. 22.11.2018р. (а.с.5).

Разом з тим, з наданих відповідачем матеріалів слідує, що поштове відправлення з повідомленням про розгляд щодо неї справи за ст.265 КЗпП України повернулося на адресу відправника (Держпраці) вже після розгляду такої справи та прийняття оскаржуваного рішення.

У зв`язку з цим, суд погоджується з доводами позивача щодо того, що відповідачем не дотримано процедури розгляду справи щодо позивача за ст.265 КЗпП України та забезпечення її участі у процесі прийняття щодо неї рішення. Справу може бути розглянуто без участі представника суб`єкта господарювання у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку. Натомість, відповідачу станом на час розгляду справи щодо позивача було достеменно відомо про те, що повідомлення про розгляд справи щодо неї останній не вручено, а відтак її непоінформовано про розгляд справи відповідно до пункту 6 Порядку №509.

Щодо наявності порушень позивачем вимог трудового законодавства як підстави для прийняття оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч.1 ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Частиною 3 статті 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно акту інспекційного відвідування №ЧВ-1123/18/424/АВ від 30.10.2018р. посадовими особами відповідача виявлено порушення ФОП ОСОБА_1 приписів п.п.6 ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме працівники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено також Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України і частиною 3 статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України передбачено відповідальність для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Штраф за частиною 2 статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за частиною 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 18.12.2018р. у справі №725/6671/18 за наслідком розгляду матеріалів Управління Держпраці в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.41 КУпАП провадження у справі закрито на підставі ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП. Указана постанова набрала законної сили 29.12.2018р. (а.с.41).

За приписами ч.6 ст.78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд враховує висновки, викладені у судовому рішенні, яке набрало законної сили щодо відсутності в діях позивача складу правопорушення події, яка слугувала підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного у даній справі рішення. За таких обставин, оскільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження обставини порушення ФОП ОСОБА_1 вимог трудового законодавства в частині допущення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, відтак такі висновки районного суду є обов`язковими для врахування адміністративним судом при розгляді даної справи.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що постанова №ЧВ-1123/18/424/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/350 від 22.11.2018р. є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вищенаведені положення нормативно-правових актів, враховуючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого рішення, відтак оскаржуване рішення є протиправними та підлягає скасуванню. За таких обставин, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1921грн. підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Чернівецькій області.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу, складену 22.11.2018р. заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М., за №ЧВ-1123/18/424/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/350.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області сплачений судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул.Зелена, 3, м.Чернівці, 58003 код ЄДРПОУ 39888333)

Суддя В.О. Кушнір