Рішення № 87616652, 07.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2020 року м. Київ № 826/16497/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Дубекспо» (03164, м. Київ, вулиця Г. Наумова,

33, кв.2)

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116,

м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)

третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві

(01001, м. Київ, вул. Терещенківська, 11А)

про стягнення пені, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство «Дубекспо» (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі по тексту - відповідач), за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якому просить суд:

- стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Дубекспо» суму пені щодо протермінування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 22 910,08 грн.;

- стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь Приватного підприємства «Дубекспо» суму сплаченого судового збору у розмірі 1 762,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві та Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві подати звіт про виконання судового рішення у термін 10 календарних днів з моменту набрання законної сили рішенням.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що контролюючим органом порушено строки подачі до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві вчинено бездіяльність щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію щодо платника, суму податку, заявленого до відшкодування, що призвело до заборгованості бюджету перед Приватним підприємством «Дубекспо» з відшкодування податку на додану вартість та в зв`язку з чим на таку заборгованість підлягає нарахуванню пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року відкрито провадження у адміністративній справі №826/16497/18 та вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на адміністративний позов представник Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві стверджував, що за даними інформаційної системи органу ДФС відсутня можливість нарахування пені на суму залишку бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість. Також, представник відповідача стверджував, що відшкодуванню підлягає сума пені у розмірі 22 906,62 грн., а не 22 910,08 грн., як заявлено позивачем.

У письмових поясненнях представник Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві повідомив, що до органу казначейства не надходив висновок та інформація з Реєстру про здійснення відшкодування Приватному підприємству «Дубекспо» податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень 2015 року в сумі 592 226,00 грн., за жовтень 2015 року в сумі 98 800,00 грн., за листопад 2015 року в сумі 599 434,00 грн., відтак у Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві відсутні підстави для відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що Приватним підприємством «Дубекспо» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві подано податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року від 20 жовтня 2015 року за №9215911353 року із сумою податку на додану вартість, задекларованою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 600 002,00 грн., за жовтень 2015 року від 20 листопада 2015 року за №9238217687 із сумою податку на додану вартість, задекларованою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 98 765,00 грн. та за листопад 2015 року від 21 грудня 2015 року за №9258176159 із сумою податку на додану вартість, задекларованою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 599 434,00 гривень.

При цьому, як стверджує позивач, контролюючим органом не вчинено дій по поверненню/відмові у поверненні позивачу суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Згідно з пунктом 201.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

В силу норм пунктів 200.11, 200.12 і 200.13 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Виходячи з системного аналізу положень Податкового кодексу України суд зазначає, що контролюючий орган зобов`язаний протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, провести камеральну перевірку та протягом п`яти робочих днів після закінчення такої перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, а орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу зобов`язаний перерахувати кошти на рахунок платника податків. Невідшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК України строків суми податку на додану вартість вважаються заборгованістю бюджету, а тому на таку суму нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі №810/4289/16.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що приватне підприємство «Дубекспо» в зв`язку з неподанням Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням сум бюджетного відшкодування з ПДВ згідно декларацій за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн., жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн., листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн., звернулося до суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності стосовно неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням сум бюджетного відшкодування з ПДВ згідно декларацій за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн., жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн., листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн. та зобов`язання подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням сум бюджетного відшкодування з ПДВ згідно декларацій за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн., жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн., листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2016 року у справі №826/7041/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дубекспо» задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві стосовно неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням суми згідно декларацій із податком на додану вартість:

- за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства «Дубекспо» (код ЄДРПОУ 36203336);

- за жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства «Дубекспо» (код ЄДРПОУ 36203336);

- за листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства «Дубекспо» (код ЄДРПОУ 36203336);

- зобов`язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням суми згідно декларацій з податку на додану вартість:

- за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства «Дубекспо» (код ЄДРПОУ 36203336);

- за жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства «Дубекспо» (код ЄДРПОУ 36203336);

- за листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства «Дубекспо» (код ЄДРПОУ 36203336).

Відповідно до частини одинадцятої статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) судові рішення в адміністративних справах, передбачених цією статтею, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з положеннями статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду, якою встановлено право ПП «Дубекспо» на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в автоматичному режимі по податковим деклараціям з ПДВ за вересень 2015 року у розмірі 592 226,00 грн., жовтень 2015 року у розмірі 98 800,00 грн. та листопад 2015 року у розмірі 599 434,00 грн., набрала законної сили 24 листопада 2016 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З урахуванням наведеного та враховуючи вимоги податкового законодавства, суд приходить до висновку, що контролюючий орган був зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету Приватному підприємству «Дубекспо» у строк до 30 листопада 2016 року.

Проте, такий висновок контролюючим органом поданий не був.

Разом з тим, 21 грудня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року.

Вказаним Законом змінено порядок повернення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими цей підрозділ доповнено Законом №1797, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України №26 встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;

- дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;

- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

У зв`язку з набранням чинності Порядком №26, з 01 квітня 2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року №68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку №68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення; неузгоджену суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення; суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджену за результатами оскарження.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення саме контролюючими органами, зокрема, внесення інформації про узгоджену за результатом судового оскарження суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01 квітня 2017 року, така інформація мала бути включена у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01 квітня 2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, з 01 квітня 2017 року передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Проте, як зазначив позивач, узгоджена сума бюджетного відшкодування в розмірі 1 290 460,00 грн. не була відображена контролюючим органом в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету та в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що право Приватного підприємства «Дубекспо» на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в автоматичному режимі по податковим деклараціям з ПДВ за вересень 2015 року у розмірі 592 226,00 грн., жовтень 2015 року у розмірі 98 800,00 грн. та листопад 2015 року у розмірі 599 434,00 грн. встановлено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, відповідно до 01 квітня 2017 року контролюючий орган повинен був скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість; після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01 квітня 2017 року, контролюючий орган, зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Відповідно до пункту 6 Розділу І Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 березня 2017 року №326 (далі - Порядок №326), внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями.

На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС.

ДФС та Казначейство забезпечують своєчасність, достовірність та повноту внесення даних до Реєстру відповідно до цього Порядку (пункт 9 Розділу І Порядку №326).

Згідно з пунктами 1-3 Розділу ІІ Порядку №326 ДФС до 10-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V Кодексу та пунктом 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26, за попередній робочий день.

ДФС відповідно до підпунктів "а", "г" та "ґ" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Відповідно до підпунктів "б" і "в" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Інформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими відповідно до підпунктів "б" і "в" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу, із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДФС.

Регламент взаємодії структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, був затверджений Наказом ДФС від 14 квітня 2017 року №263 (далі - Регламент).

Вказаним Регламентом передбачено, що органами ДФС повідомлення для наповнення Реєстру заяв формуються за даними інформаційної таблиці Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку (далі - Інформаційна таблиця), підписуються накладенням не менше двох електронних цифрових підписів (далі - ЕЦП) посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного головного управління ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі - ГУ ДФС) та передаються до Міністерства фінансів України щоденно до 10 год. 00 хв. у робочі дні.

Інформаційна таблиця формується автоматично за даними податкової звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) з заявою про суму бюджетного відшкодування (підсистеми «Обробка ПЗ та платежів», «Облік платежів» ІТС «Податковий блок», системи електронного адміністрування (далі - СЕА ПДВ)), реєстраційних даних (підсистема «Реєстрація ПП» ІТС «Податковий блок»), інформації про перевірки, в тому числі апеляційного та судового узгодження результатів перевірок (підсистема «Податковий аудит» ІТС «Податковий блок»), інформації з документів, згідно з якими в Інтегрованій картці платника (далі - ІКП) відбулася зміна суми заявки до відшкодування, що не пов`язані з відшкодуванням таких сум (підсистема «Облік платежів» ІТС «Податковий блок»), або упередження згідно з податковими повідомленнями-рішеннями (далі - ППР) за формами ППР В1, В3 та В4 (підсистема «Податковий аудит» ІТС «Податковий блок») та розміщується в розділі «Облік ПДВ» підсистеми «Облік платежів» ІТС «Податковий блок».

Повідомлення до Реєстру заяв умовно діляться на дві складові: повідомлення до частини 1 (незмінної) з реквізитами дати подання заяви (або фактичного отримання), яка забезпечує хронологічний порядок Заяв, та платіжними реквізитами; повідомлення до частини 2 (динамічної) щодо інформації до Заяви, яка змінилася (про проведення перевірки, складання акта, узгодження суми, винесення ППР тощо) та платіжними реквізитами.

Згідно з пунктами 4, 5 Розділу УІІ Регламенту формування електронного повідомлення для внесення інформації до Реєстру заяв за попередній робочий день (крім вихідних, святкових та неробочих днів), визначеної підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V Податкового кодексу України та пунктом 4 Порядку №26, а також накладення на це повідомлення не менше двох ЄЦП посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного Головного управління ДФС віднесено до рівня Головного управління ДФС, тобто у даному випадку є повноваженням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Крім того, Розділом УІІІ Регламенту визначені дії підрозділів щодо перевірки сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (за результатами формується Інформаційна таблиця для створення повідомлень, що вносяться до Реєстру заяв).

Так, зокрема, у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення відповідні результати відображаються в ІТС «Податковий блок» підсистемі «Податковий аудит» та АІС «СУДИ» вручну працівниками підрозділів податків і зборів з юридичних осіб, податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС та Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС (п. 7.4 Розділу УІІІ Регламенту).

Отже, формування як Інформаційної таблиці, так і електронних повідомлень для внесення інформації до Реєстру з 14 квітня 2017 року віднесено до повноважень Головних управлінь ДФС України в областях і м. Києві.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, саме Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві у даному випадку є відповідальним органом за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, наявність якої є необхідною передумовою для видачі органом держказначейства належної платникові податку суми бюджетного відшкодування.

Оскільки суму ПДВ відповідачем у строки, встановлені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України не відшкодовано, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Щодо розрахунку суми пені, суд виходить з наступного.

Так, Приватним підприємством «Дубекспо» було заявлено до відшкодування ПДВ за вересень 2015 року (декларація №9215911353 від 20 жовтня 2015 року) в сумі 600 002,00 грн., за жовтень 2015 року в сумі 98800,00 грн. (декларація №9238217687 від 20 листопада 2015 року), за листопад - 599 434,00 грн.

Водночас, як підтверджується матеріалами справи та встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, сума бюджетної заборгованості з невідшкодованого ПДВ по податковим деклараціям з ПДВ складає за вересень 2015 року у розмірі 592 226,00 грн., жовтень 2015 року у розмірі 98 800,00 грн. та листопад 2015 року у розмірі 599 434,00 грн.

Відтак, судом здійснено розрахунок суми пені саме відповідно до висновків суду щодо періоду, за який позивач має право на нарахування пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ за вказані періоди та з урахуванням облікових ставок Національного банку України, встановлених на момент виникнення такої пені.

Враховуючи період з 01 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року порушення строків відшкодування ПДВ при обліковій ставці Національного банку України 18 % - розмір пені розраховується за таким алгоритмом:

У= (СхК днів:100% хUНБУх1,2)/R, де:

У- сума пені (завжди округлюється до другого знака після коми);

С - заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість;

К днів - кількість днів затримки відшкодування податку на додану вартість;

U НБУ - облікова ставка Національного банку України, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку її дії включаючи день погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість (його частини);

1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120 % річних U НБУ;

R - кількість днів у календарному році.

Враховуючи вищенаведене, сума пені, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість становить 22 910,08 грн. (де 1 290 460,00 грн. заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, 30 днів затримки відшкодування податку на додану вартість, 18 % облікова ставка Національного банку України, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку її дії включаючи день погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість).

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача та Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві подати звіт про виконання судового рішення у термін 10 календарних днів з моменту набрання законної сили рішення суд зазначає таке.

Задовольняючи адміністративний позов, суд враховує, що бездіяльність податкового органу, розумних і правових підстав якої судом під час розгляду справи не встановлено, спричинила затримку у бюджетному відшкодування податку на додану вартість тривалістю майже у три роки.

Суд таку бездіяльність розцінює як свідчення неспроможності виконання відповідачем власних функцій та обов`язків, спрямованих на реалізацію платниками податків передбачених чинними законами та Конституцією України прав, що змушує останніх постійно звертатись до суду за їх захистом.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Оскільки дане рішення суду в частині, що стосується бюджетного відшкодування, має зобов`язальний характер, а обставини, встановлені під час розгляду справи, дають суду обґрунтовані підстави вважати, що податковий орган може ухилятись від його виконання, суд вважає за необхідне встановити контроль за виконанням постанови у даній справі шляхом зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у десятиденний строк з часу набрання даним рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Аналогічна позиція викладена у постанові Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/2267/17 від 13 липня 2017 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Дубекспо» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Дубекспо» (юридична адреса: 01004, м. Київ, вул. Горького, 5б, місцезнаходження: 03164, м. Київ, вул. Г. Наумова, 33, кв. 2, ідентифікаційний код 36203336) суму пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 22 910 (двадцять дві тисячі дев`ятсот десять) гривень 08 копійок.

3. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) подати звіт про виконання судового рішення у термін 10 календарних днів з моменту набрання законної сили рішення.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства «Дубекспо» (юридична адреса: 01004, м. Київ, вул. Горького, 5-б, місцезнаходження: 03164, м. Київ, вул. Г. Наумова, 33, кв. 2, ідентифікаційний код 36203336) судові витрати в розмірі 1762 (тисячу сімсот шістдесят дві) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук