Рішення № 87616337, 17.02.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4220/19

РІШЕННЯ

іменем України

17 лютого 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглядаючи адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 10.05.2018, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо неповернення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 помилково сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018; 2) зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 помилково сплачений єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 в сумі 200248 грн 24 коп. на його рахунок.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 09.01.1998 та по даний час є фізичною підприємцем, а з 22.03.2016 також є пенсіонером за віком. В період з 03.07.2019 по 16.07.2019 відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку, та встановлено, що разом за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 сума єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 22% становить: за даними перевірки - 0,00 грн, за даними звітів - 199763 грн 87 коп. Зазначає, що відповідного договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладав, та помилково сформував та подав звіти щодо сум нарахованого за себе єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 та 2018 роки. Також, згідно платіжних доручень №873 від 07.02.2018, №1022 від 17.04.2018, №1214 від 31.12.2018 та №1630 від 07.02.2019, помилково сплатив за себе єдиний соціальний внесок за 2017 - 2018 роки в сумі 200248 грн 24 коп. Вказує, що звертався на адресу начальника Волочиського управління ГУ ДПС у Хмельницькій області із заявою від 19.08.2019 №267 за формою визначеною Додатком 1 до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 6 від 16 січня 2016 року, а також із листом від 25.09.2019 №269 (з додатками). Проте, листом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 08.10.2019 №5331/22-01-50-05-09 було повідомлено про відсутність підстав для повернення коштів помилково сплаченого за себе єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 та 2018 роки.

Ухвалою суду від 23.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2-3).

Відповідно до ухвали від 26.12.2019, суд встановив Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області строк для виконання вимог ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.12.2019 по справі №560/4220/19 щодо надання доказів, до 11.01.2020 включно (арк. спр. 92).

09.01.2020 судом отримано відзив на позов, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що ФОП ОСОБА_1 подано Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки, в яких самостійно визначена для себе база нарахування єдиного внеску та сплачена до бюджету згідно платіжних доручень. Вказує, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник, суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах, відповідно немає підстав для повернення коштів в сумі 200248,24 грн задекларованих та сплачених ФОП ОСОБА_1 за 2017 та 2018 роки (арк. спр. 95-97).

20.01.2020 до суду поступила відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що відповідачем підтверджено той факт, що заява про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування позивачем не подавалась. Договір про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладався (арк. спр. 158-161).

Відповідач подав до суду заперечення №3202/22-01-10-02 від 24.01.2020, в яких зазначає, що за результатами документальної планової виїзної перевірки суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , акт №0558/22-01-13-03/2053410595 від 23.07.2019 розділ 3 "Висновок", не встановлено порушення в частині завищеного нарахування єдиного соціального внеску за період, що перевірявся (арк. спр. 165-167).

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 09.01.1998, що підтверджується Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. спр. 13-14).

Відповідно до Пенсійного посвідчення №2053410595 серії НОМЕР_3 виданого 11.05.2016, ОСОБА_1 довічно отримує пенсію за віком (арк. спр. 19).

В період з 03.07.2019 по 16.07.2019 відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт №0558/22-01-13-03/2053410595 від 23.07.2019 "Про результати документальної планової виїзної перевірки суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з "01" січня 2017 р. по "31" грудня 2018 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з "01" січня 2017 р. по "31 " грудня 2018 р." (далі - Акт від 23.07.2019) (арк. спр. 24-67).

Згідно з п. 2.4.4. розділу ІІ Акту від 23.07.2019, сума єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, у розмірі 22% за даними перевірки за період з 01.2017 по 12.2018 складає 0,00 грн, за даними звітів - 199763,87 гривень (арк. спр. 53-54).

ФОП ОСОБА_1 подано до контролюючого органу: 1) звіт Форми №Д5 (річна) від 06.02.2018 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, відповідно до якого визначено суму нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень-грудень 2017 року - 88248,24 грн; 2) звіт Форми №Д5 (річна) від 01.02.2019 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік, відповідно до якого визначено суму нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень-грудень 2018 року - 111515,63 гривень (арк. спр. 68-73).

Листом Головного управління ДПС у Хмельницькій області без реєстраційного номера та дати, за підписом Начальника Волочиського управління ГУ ДПС у Хмельницькій області Саланського Анатолія стверджено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за 2017 рік сплачено до бюджету єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 88248,24 грн, а за 2018 рік - 112000,00 гривень (арк. спр. 145).

Позивач звернувся до Начальника Волочиського управління ГУ ДПС у Хмельницькій області із заявою №267 від 19.08.2019, в якій просив перерахувати надміру або помилково сплачені кошти у сумі 200248,24 грн як помилково сплачені суми ЄСВ. Також додав копії платіжних доручень на підтвердження такої сплати (арк. спр. 150-154).

Листом від 08.10.2019 №5331/22-01-50-05-09 Волочиське управління ГУ ДПС у Хмельницькій області повідомило позивача, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник, суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах, відповідно немає підстав для повернення коштів в сумі 200248,24 грн задекларованих та сплачених за 2017 та 2018 роки (арк. спр. 156).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону №2464-VI, виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники єдиного внеску, а також порядок нарахування, обчислення та його сплати.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VІ, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 4 ст. 4 Закону №2464-VI визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, позивач є особою, яка відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI звільняється від сплати за себе єдиного внеску, що не заперечується відповідачем. Однак потрібно враховувати, що позивач, який є особою що отримує пенсію за віком, може бути платником лише у випадку його добровільної участі в системі загальнообов`язкового страхування, доказів чого відповідач не надав.

Наведене також стверджено листом Головного управління ДПС у Хмельницькій області без реєстраційного номера та дати, за підписом Начальника Волочиського управління ГУ ДПС у Хмельницькій області Саланського Анатолія, яким повідомлено, що ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 заява про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не подавалась. Договір про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладався (арк. спр. 144).

Згідно з ч. 1-3 ст. 10 Закону №2464-VI платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є, зокрема, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату). Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону №2464-VI, зокрема, договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Отже, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску має бути врахований контролюючим органом лише при наявності заяви про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та укладення відповідного договору.

Проте позивач заяви про добровільну сплату єдиного внеску до органу доходів і зборів не подавав, договір про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з ним не укладався. Тобто, він у добровільному порядку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не перебуває, а тому обов`язок сплачувати єдиний внесок за 2017-2018 роки у позивача відсутній.

У той же час, помилкове подання особою "Звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" не свідчить про добровільну участь особи у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року по справі №806/1503/16.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону №2464-VI, із страховими коштами, акумульованими на рахунках органів доходів і зборів, здійснюються такі операції - повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково сплачених сум.

Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів затверджений наказом Міністерством фінансів України 16 січня 2016 року № 6 (далі - Порядок № 6).

Відповідно до п. 5 Порядку № 6, повернення Коштів здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; 4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.

Згідно з п. 6 Порядку № 6, повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення (далі - Заява). У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, Заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено Кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. У випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених Коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення. Помилково сплачені суми у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 пункту 5 цього Порядку, підлягають поверненню з урахуванням положень статті 43 Податкового кодексу України та пункту 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". У разі надходження Заяви про повернення Коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, Платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату Коштів на рахунок 3719.

Відповідно до п. 7 Порядку № 6, зокрема, у разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації. У разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності. Підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення обліку платежів та складання звітності, у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання Заяви з відміткою про підтвердження повернення Коштів на підставі даних інформаційної системи готує висновок за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку (далі - Висновок) та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Реєстр висновків) за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.

Пунктом 8 Порядку № 6 встановлено, що на підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення (далі - управління (відділення) Казначейства). Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа органу доходів і зборів нижчого рівня перераховує Кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку 3719 на рахунок Платника, зазначений у Заяві, відкритий у банку або органі Казначейства.

Отже, причини відмови в поверненні коштів зазначені в листі Волочиського управління ГУ ДПС у Хмельницькій області від 08.10.2019 №5331/22-01-50-05-09 є безпідставними, оскільки позивач відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI є звільненим від сплати за себе єдиного внеску. Водночас у Законі № 2464-VI не передбачено заборони щодо повернення таких коштів особам, що сплатили єдиний внесок за себе, хоча й були звільненні від його сплати.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі №817/1241/16 (адміністративне провадження №К/9901/36339/18).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки відповідно до пункту 8 Порядку № 6 визначено, що на підставі Висновку підрозділ органу доходів і зборів оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України, а Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа органу доходів і зборів нижчого рівня перераховує Кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку на рахунок Платника, тому вимога позову про зобов`язання відповідача повернути помилково сплачений єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не підлягає задоволенню, адже таке повернення здійснюється відповідним органом Управління (відділення) Казначейства в спосіб і в порядку визначеному Порядком № 6.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання відповідача скласти висновок про повернення ОСОБА_1 сум нарахованого та сплаченого єдиного соціального внеску за 2017-2018 роки в розмірі 200248,24 грн, та оформити розрахунковий документ на повернення Коштів і направити його до відповідного управління (відділення) Державної казначейської служби України, у відповідності до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів затвердженого наказом Міністерства фінансів України 16 січня 2016 року № 6.

Таким чином, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а відповідач не довів, що діяв у межах закону відмовляючи у поверненні фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 помилково сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено 2002,49 грн судового збору, тому такі витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо не вчинення дій для повернення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 помилково сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області скласти висновок про повернення ОСОБА_1 сум нарахованого та сплаченого єдиного соціального внеску за 2017-2018 роки в розмірі 200248,24 грн, та оформити розрахунковий документ на повернення Коштів і направити його до відповідного управління (відділення) Державної казначейської служби України, у відповідності до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів затвердженого наказом Міністерства фінансів України 16 січня 2016 року № 6.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2002,49 (дві тисячі дві гривні сорок дев`ять копійок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 лютого 2020 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя А.І. Петричкович