Ухвала суду № 87615806, 17.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання відводу судді

"17" лютого 2020 р. Справа № 520/10957/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 від 17.02.2020 за вх.№01-26/12393/2020 про відвід судді Котеньова О.Г., у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного військово-медичного управління Збройних Сил України, Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, 12 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа - Міністерство оборони України, про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до 12 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, Головного військово-медичного управління Збройних Сил України, третя особа - Міністерство оборони України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Військово-лікарської комісії Північного регіону, що зазначено у його вих. від 05.05.2018 № 329 щодо начебто відсутності компетенції і підстав для розгляду заяви позивача від 24.04.2018 про перегляд постанови госпітальної військово-лікарської комісії (далі - ГВЛК) від 14.02.2013 № 315 про ступень придатності позивача до військової служби (далі - Заява-1) у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення);

- визнати протиправними дії Військово-лікарської комісії Північного регіону, що зазначені у його вих. від 05.05.2018 № 329 щодо повернення Заяви-1 у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення без її розгляду Немишлянському районному військовому комісаріату м. Харкова та зобов`язати Військово-лікарську комісію Північного регіону утриматися від вчинення дій щодо повернення даної заяви без її розгляду;

- встановити наявність компетенції (повноважень) Військово-лікарської комісії Північного регіону щодо розгляду нею Заяви-1 у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення;

- поновити право позивача на перегляд постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень його придатності до військової служби, що встановлено у термін 5 років після звільнення до остаточного вирішення цього питання у порядку п. 3.13 розділу II даного Положення;

- визнати протиправною бездіяльність Військово-лікарської комісії Північного регіону щодо усунення нею від розгляду Заяви-1 у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення та зобов`язати Військово-лікарську комісію Північного регіону розглянути Заяву-1;

- визнати протиправною бездіяльність Військово-лікарської комісії Північного регіону щодо усунення нею від розгляду Заяви-1 у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення та зобов`язати Військово-лікарську комісію Північного регіону задовольнити Заяву-1;

- стягнути з Військово-лікарської комісії Північного регіону кошти в сумі 2 144 448 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його дискримінацією по відношенню до позивача, яка виявилась у його протиправних рішеннях, діях та бездіяльності;

- стягнути з Військово-лікарської комісії Північного регіону кошти в сумі 536 112 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю;

- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, що зазначено у його вих. від 31.07.2018 № 3423 щодо начебто неможливості вирішення ним без порушення чинного законодавства України питань по суті заяв позивача від 24.07.2018 (далі - Заява-2) та від 26.07.2018 (далі - Заява-3) стосовно перегляду постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень придатності позивача до військової служби у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення, вжиття заходів щодо поновлення порушених прав позивача Військово-лікарською комісією Північного регіону, яка перебуває у прямому підпорядкуванні Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України;

- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо нездійснення нею своїх повноважень згідно Положення щодо проведення медичного огляду позивача, здійснення керування Військово-лікарською комісією Північного регіону стосовно забезпечення прав та законних інтересів позивача на перегляд постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень його придатності до військової служби у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення;

- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо неповернення позивачу копії медичної картки стаціонарного хворого (далі - МКСХ) № 4577. яка була надана позивачем до Заяви- 2 на вимогу посадової особи Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України та зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України повернути позивачу копію МКСХ № 4577, що є власністю позивача;

- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо ненадання відповіді на заяву позивача від 31.07.2018 щодо забезпечення його порушеного права на перегляд постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень придатності позивача до військової служби у порядку, визначеному п.3.13 розділу II Положення та заключення контракту на військову службу (далі - Заява-4) та зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України розглянути Заяву-4;

- поновити право позивача на перегляд постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень його придатності до військової служби, що встановлено у термін 5 років після звільнення до остаточного вирішення цього питання у порядку п. 3.13 розділу II даного Положення;

- стягнути з Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України кошти в сумі 2 144 448 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його дискримінацією по відношенню до позивача, яка виявилась у його протиправних рішеннях, діях та бездіяльності;

- стягнути з Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України кошти в сумі 536 112 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю;

- визнати протиправною бездіяльність Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, що зазначена у його вих. Від 21.05.2018 № 3/1008 щодо невиконання ним законних дій по забезпеченню прав та законних інтересів позивача щодо перегляду постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень придатності позивача до військової служби у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення та зобов`язати Немишлянський районний військовий комісаріат м. Харкова невідкладно направити Військово-лікарській комісії Північного регіону для розгляду Заяву-1;

- поновити право позивача на перегляд постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень його придатності до військової служби, що встановлено у термін 5 років після звільнення у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення до остаточного вирішення цього питання;

- стягнути з Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова кошти в сумі 2 144 448 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його дискримінацією по відношенню до позивача, яка виявилась у протиправних рішеннях, діях та бездіяльності Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова;

- стягнути з Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова кошти в сумі 536 112 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю;

- визнати протиправною бездіяльність Головного військово-медичного управління Збройних Сил України щодо відмови ним у реєстрації телефонного звернення позивача від 26.06.2018 та зобов`язати Головне військово-медичного управління Збройних Сил України його зареєструвати це звернення та надати на нього відповідь;

- стягнути з Головного військово-медичного управління Збройних Сил України кошти в сумі 536 112 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю.

За допомогою системи "Електронний суд" 14.02.2020 позивачем надано заяву про відвід судді Котеньова О.Г., вх.№01-26/12393/2020 від 17.02.2020.

В обґрунтування заяви про відвід вказано, що під час судового засідання 12.02.2020 суддя Котеньов О.Г., допустився до низки грубих порушень процесуальних норм та судових процедур, встановлених законом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року було передано справу № 520/10957/18 у відповідності до положення статі 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020 справу № 520/10957/18 передано судді Супруну Ю.О., для розгляду заяви позивача про відвід судді Котеньова О.Г., від 17.02.2020 за вх.№01-26/12393/2020.

Суд зазначає, що порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу регламентується ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючи, що розгляд заяви про відвід у судовому засіданні за заявою учасника справи не передбачено, питання про відвід вирішується у порядку письмового провадження.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Підстави для відводу судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Зазначений вище перелік підстав для відводу судді є вичерпним.

Питання про відвід суд вирішує в порядку, передбаченому ст.ст. 39-41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши заяву про відвід головуючому судді Котеньова О.Г., від 17.02.2020 за вх.№01-26/12393/2020, суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаної заяви про відвід позивачем зазначено, що суддею Котеньовим О.Г., не було допущено до судового засідання як представника позивача Вяткіна С.В., якого було вже допущено до справи як представника позивача протокольною ухвалою суду апеляційної інстанції - Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020, копія якого була залучена до відповідного клопотання від 05.02.2020, поданого позивачем до ХОАС. На думку позивача, суддею Котеньовим О.Г., також допущено незаконне і безпідставне повернення його заяви від 12.02.2020 про відвід судді Котеньова О.Г. з підстав порушення ст. 31 КАСУ при визначенні складу суду в особі Котеньова О.Г..

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Зазначений вище перелік підстав для відводу судді є вичерпним.

Питання про відвід суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 39-41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Проаналізувавши викладені в заяві позивача доводи, суд приходить до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді у даній справі. Заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 та статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносно зазначених у заяві вх.№01-26/12393/2020 від 17.02.2020 процесуальних порушень, що мали місце, на думку позивача, під час судового засідання 12.02.2020, суд зазначає, що незгода із процесуальними рішеннями суду під час розгляду справи підлягає оскарженню у порядку, встановленому Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суд зазначає, що твердження позивача про упередженість судді ґрунтуються на підставі незгоди із процесуальними рішеннями судді Котеньова О.Г..

Проте, суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи, є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку, при цьому, оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Окремо суд зазначає, що у разі наявності у позивача сумнів у неупередженості судді позивач повинен був обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Відповідно до ч.ч. 4, 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено обґрунтовані підстави для відводу судді Котеньова О.Г., передбачені ст.ст. 36-37 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що заява вх.№01-26/12393/2020 від 17.02.2020 про відвід судді не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 12 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-41, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 вх.№01-26/12393/2020 від 17.02.2020 про відвід судді Котеньова О.Г., у адміністративній справі № 520/10957/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного військово-медичного управління Збройних Сил України, Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, 12 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа - Міністерство оборони України, про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Текст ухвали виготовлено та підписано 17 лютого 2020 року.

Суддя Супрун Ю.О.