Рішення № 87615794, 06.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2020 р. № 520/13239/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Мухатаєвої М.А.,

за участі:

представника позивача - Крашеніннікова В.В.,

представника відповідача - Зекової С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський Шлях, 20, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108955) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Управління поліції охорони в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати складене головним управління Державної податкової служби у Харківській області податкове повідомлення-рішення від 03.12.2019 р. № 00000550503 про збільшення суми грошових зобов`язань Управління поліції охорони в Харківській області з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, 11020100 на суму 532 177,50 грн., з яких 425 742,00 грн. основне зобов`язання та 106 435,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позову зазначив, що правовідносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магноліт" з придбання автозапчастин та технічного обслуговування і ремонту автомобілів мають реальний характер. Всі документи первинного бухгалтерського обліку були складені належним чином, а отже висновки контролюючого органу є необґрунтованими та неправомірними. На підставі викладеного вище, позивач просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суді від 10.12.2019 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що позивачем не були надані акти-прийомі передач та сертифікати якості, що в свою чергу ставить під сумнів реальність здійснення господарської операції. На підставі викладеного просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні повністю позов підтримав, вказав на неправомірність дій відповідача та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримав аргументи викладені у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Управління поліції охорони в Харківській області зареєстровано в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.11.2015 року (номер запису: 1 480 102 0000 067742). Основним видом діяльності позивача є діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки (код КВЕД 84.24).

На підставі направлень від 11.07.2019 року № 6535, № 6536, № 6537, № 6538 від 25.07.2019 р. № 7175, № 7176, виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46), повідомлення від 18.06.2019 року № 640, наказу № 4218 від 18.06.2019 р. в період з 12.07.2019 р. по 08.08.2019 р. контролюючим органом була проведена документальна планова перевірка Управління поліції охорони в Харківській області.

За результатами зазначеної перевірки контролюючим органом був складений акт №2993/20-40-14-03-06/40108955 від 28.08.2019 р. "Про результати документальної планової перевірки Управління поліції охорони в Харківській області (податковий номер 40108955) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.03.2019 р." (т.1 а.с. 20 – 36).

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, було встановлено наступні порушення чинного податкового законодавства позивачем:

- порушення п.44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, ст. 137 Податкового кодексу України, Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Витрати" П (С) БО 16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за № 27/4248, п. 2 ст. 3 ст. 4 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, тому що господарські операції між Управлінням поліції охорони в Харківській області (податковий номер 40108955) та контрагентом постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнолит" (податковий номер 34470392), за даними перевірки не відбулися, відсутній факт реального вчинення господарської операції та встановлено відсутність підтверджуючих документів, що призвело до заниження собівартості всього в сумі 2365230,00 грн., у тому числі за 2016 рік у сумі 2 365 230,00 грн., у тому числі за 2016 рік у сумі 2 365 230,00 грн.;

- порушення абз. 7 п.4, п. 7,п. 8, п. 9, п. 10 П(С) БО "Дебіторська заборгованість", п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 139.2 ст.139 Податкового кодексу України, не створення резерву сумнівних боргів за отримаю дебіторською заборгованістю, яка станом на 31.12.2016 року склала 1 517 029,86 грн., призвело до заниження різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (ряд.03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 20.03.2017 року № 92707541286) та відповідно до заниження об`єкту оподаткування (ряд.04 Декларації) на загальну суму 1517030,00 грн.;

- п. 120-1.1 ст. 120-1 податкового кодексу України не здійснено своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.;

- пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р., підприємством не повідомлено:

1) про дохід, виплачений само зайнятим особам (пп. 165.1.36 ПК України, ст. 177 та ст. 178 ПК України) код ознаки доходу 157, отриманий у 3 кварталі 2016 року по 2 фізичним особам платникам податку у зв`язку із відсутністю податкових номерів платників податку в базу ДРФО, за яким було відображено дохід, виплачений самозайнятим особам (дохід відображено за ІКП 200661640, 2680406484);

2) про дохід у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін (пп. 165.1.14 ПК України) код ознаки доходу 140, отриманий у 1 кварталі 2017 року по 1 фізичній особі-платнику податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру платника податку в базі ДРФО за якими було відображено дохід (дохід відображено за ІКП – 3006911462);

3) про дохід у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін (пп. 165.1.14 ПК України) код ознаки доходу 140, отриманий у 2 кварталі 2017 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв`язку з відсутністю податкового номеру платника податку в базу ДРФО за якими було відображено дохід (дохід відображено за ІКП – 3006911462);

4) про дохід, виплачений самозайнятій особі (пп. 165.1.36 ПК України, ст. 177 та ст. 178 ПК України), код ознаки доходу 157, отриманий у 2 кварталі 2017 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру платника податку в базі ДРФО, за якими було відображений дохід виплачений само зайнятій особі (дохід відображено за ІКП – 299013422);

5) про дохід, виплачений самозайнятій особі (пп. 165.1.36 ПК України, ст. 177 та ст. 178 ПК України) код ознаки доходу 157, отриманий у 3 кварталі 2017 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру платника податку в базі ДРФО, за якими було відображений дохід виплачений самозайнятій особі (дохід відображено за ІКП – 24584810);

6) про дохід у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін (пп. 165.1.14 ПК України) код ознаки доходу 140, отриманий у 4 кварталі 2017 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв`язку з відсутністю податкового номеру платника податку в базі ДРФО за якими було відображено дохід (дохід відображено за ІКП – 30069111462);

7) про дохід, виплачений самозайнятій особі (пп. 165.1.36 ПК України, ст. 177 та ст. 178 ПК України) код ознаки доходу 157, отриманий у 1 кварталі 2018 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру платника податку в базі ДРФО, за якими було відображений дохід виплачений самозайнятій особі (дохід відображено за ІКП – 34926028);

8) про дохід, виплачений самозайнятій особі (пп. 165.1.36 ПК України, ст. 177 та ст. 178 ПК України) код ознаки доходу 157, отриманий у 3 кварталі 208 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру платника податку в базі ДРФО, за якими було відображений дохід виплачений самозайнятій особі (дохід відображено за ІКП – 32108002);

9) про дохід, виплачений самозайнятій особі (пп. 165.1.36 ПК України, ст. 177 та ст. 178 ПК України) код ознаки доходу 157, отриманий у 4 кварталі 2018 року по 2 фізичним особам платникам податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру платника податків в базі ДРФО, за якими було відображений дохід виплачений самозайнятим особам (дохід відображено за ІКП – 395112008, 39374520);

10) про дохід, виплачений самозайнятій особі (пп. 165.1.36 ПК України, ст. 177 та ст. 178 ПК України) код ознаки доходу 157, отриманий у 1 кварталі 2018 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру платника податку в базі ДРФО, за якими було відображений дохід виплачений самозайнятій особі (дохід відображено за ІКП – 24584810). (т.1 а.с. 35 – 36).

Не погоджуючись із такими висновками контролюючого органу позивачем на адресу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області були направлені заперечення на акт №2993/20-40-14-03-06/40108955 від 28.08.2019 р. "Про результати документальної планової перевірки Управління поліції охорони в Харківській області (податковий номер 40108955) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.03.2019 р." (т.1 а.с. 37 – 39).

За результатами розгляду заперечень від 20.09.2019 рок №1688/43/40/01-2019 до акту перевірки від 28.08.2019 року № 2993/20-40-14-03-06/40108955 було прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки на підставі п.п. 78.1.5, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (т.1 а.с. 41).

Так, на підставі направлень від 23.11.2019 року № 1591, № 1592, № 1593, №1594, наказу №904 від 01.10.2019р., виданих Головним управління ДПС у Харківській області, згідно із п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ст. 75, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, в період з 23.10.2019 року по 05.11.2019 року контролюючим органом було проведено документальну позапланову перевірку позивача.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт № 737/20-40-15-03-08/40108955 від 12.11.2019 року "Про результати документальної позапланової перевірки Управління поліції охорони Харківської області (податковий номер 40108955) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.30.2019 р." (т. 1 а.с. 47 – 63).

Відповідно до висновків, викладених в актів перевірки № 737/20-40-15-03-08/40108955 від 12.11.2019 року, контролюючим органом встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- заниження податку на прибуток всього у сумі 425 742,00 грн., у тому числі за 2016 р. у сумі 42 742,00 грн.

- порушення п. 44.1 , п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, ст. 137 Податкового кодексу України, Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Витрати" П (С) БО16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248, п. 2 ст. 3, ст. 4 Закону України від 16.07.1999 р. № 966-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. № 168/704, тому що господарські операції між Управлінням поліції охорони Харківської області (податковий номер 40108955) та контрагентом-постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнолит" (податковий номер 34470392, м. Київ) за даними перевірки не відбулися, відсутній факт реального вчинення господарських операцій та встановлено відсутність підтверджуючих документів, що призвело до заниження собівартості всього в сумі 2 365 230,00 грн., у тому числі за 2016 р. у сумі 2 365 230,00 грн.;

- п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України не здійснено своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р., підприємством не повідомлено:

1) про дохід, виплачений самозайнятим особам (пп. 165.1.36 ПК України, ст. 177 та ст. 178 ПК України) код ознаки доходу 157,отриманий у 3 кварталі 2016 року по 2 фізичним особам платникам податку у зв`язку із відсутністю податкових номерів платників податку в базу ДРФО, за яким було відображено дохід, виплачений самозайнятим особам (дохід відображено за ІКП 200661640, 2680406484);

2) про дохід у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін (пп. 165.1.14 ПК України) код ознаки доходу 140, отриманий у 1 кварталі 2017 року по 1 фізичній особі-платнику податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру платника податку в базі ДРФО за якими було відображено дохід (дохід відображено за ІКП – 3006911462);

3) про дохід у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін (пп. 165.1.14 ПК України) код ознаки доходу 140, отриманий у 2 кварталі 2017 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв`язку з відсутністю податкового номеру платника податку в базу ДРФО за якими було відображено дохід (дохід відображено за ІКП – 3006911462);

4) про дохід, виплачений самозайнятій особі (пп. 165.1.36 ПК України, ст. 177 та ст. 178 ПК України), код ознаки доходу 157, отриманий у 2 кварталі 2017 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру платника податку в базі ДРФО, за якими було відображений дохід виплачений само зайнятій особі (дохід відображено за ІКП – 299013422);

5) про дохід, виплачений самозайнятій особі (пп. 165.1.36 ПК України, ст. 177 та ст. 178 ПК України) код ознаки доходу 157, отриманий у 3 кварталі 2017 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру платника податку в базі ДРФО, за якими було відображений дохід виплачений самозайнятій особі (дохід відображено за ІКП – 24584810);

6) про дохід у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін (пп. 165.1.14 ПК України) код ознаки доходу 140, отриманий у 4 кварталі 2017 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв`язку з відсутністю податкового номеру платника податку в базі ДРФО за якими було відображено дохід (дохід відображено за ІКП – 30069111462);

7) про дохід, виплачений самозайнятій особі (пп. 165.1.36 ПК України, ст. 177 та ст. 178 ПК України) код ознаки доходу 157, отриманий у 1 кварталі 2018 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру платника податку в базі ДРФО, за якими було відображений дохід виплачений самозайнятій особі (дохід відображено за ІКП – 34926028);

8) про дохід, виплачений самозайнятій особі (пп. 165.1.36 ПК України, ст. 177 та ст. 178 ПК України) код ознаки доходу 157, отриманий у 3 кварталі 208 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру платника податку в базі ДРФО, за якими було відображений дохід виплачений самозайнятій особі (дохід відображено за ІКП – 32108002);

9) про дохід, виплачений самозайнятій особі (пп. 165.1.36 ПК України, ст. 177 та ст. 178 ПК України) код ознаки доходу 157, отриманий у 4 кварталі 2018 року по 2 фізичним особам платникам податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру платника податків в базі ДРФО, за якими було відображений дохід виплачений самозайнятим особам (дохід відображено за ІКП – 395112008, 39374520);

10) про дохід, виплачений самозайнятій особі (пп. 165.1.36 ПК України, ст. 177 та ст. 178 ПК України) код ознаки доходу 157, отриманий у 1 кварталі 2018 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру платника податку в базі ДРФО, за якими було відображений дохід виплачений самозайнятій особі (дохід відображено за ІКП – 24584810) (т.1 а. с. 59 – 60).

Позивач не погодився із висновками контролюючого органу та подав заперечення до акту № 737/20-40-15-03-08/40108955 від 12.11.2019 року "Про результати документальної позапланової перевірки Управління поліції охорони Харківської області (податковий номер 40108955) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.30.2019 р." Однак, розглянувши зазначені заперечення позивача, контролюючий орган дійшов висновку про наявність порушення чинного податкового законодавства позивачем та склав податкове повідомлення рішення № 000000550503 від 03.12.2019 р., відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 425 742,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 106 435,50 грн. (т.1 а.с.18, 64 – 65).

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті спірних відносин суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, визначення компетенції контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 44.1 та 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, база оподаткування податком на прибуток, визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дотримуючись вимог чинного законодавства для здійснення своєї господарської діяльності між Позивачем та контрагентами були укладені договори та здійснені відповідні господарські операції.

З метою можливості здійснення своїх правоохоронних функцій у 2016 році на балансі позивача перебувало закріплене за ним на праві оперативного управління державне рухоме майно - службові легкові спеціальні автомобілі у кількості 123 штук різних марок, згідно наданого до матеріалів справи переліку, які цілодобово використовувалися позивачем для здійснення патрулювання у групах затримання та нарядах з охорони об`єктів у м. Харкові, Харківській області, а також на різних об`єктах ДК "Укргазвидобування", ДП "Укртрансгаз" у Луганській, Донецькій, Полтавській, Дніпропетровській областях. Строк безперервної експлуатації Позивачем 90% з цих автомобілів перевищує п`ять років, а у 50% - десять років.

Згідно із договором від 04.05.2016 р. № 255 позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолит" на умовах оренди у період з квітня по грудень 2016 року були отримані в користування 8 шт. автомобілів підвищеної прохідності марки ВАЗ-2121 різних модифікацій.

Забезпечення цілодобової працездатності такої кількості службових автомобілів позивача протягом квітня-грудня 2016 року (дев`ять місяців підряд) без проведення їх технічного обслуговування і ремонту на станціях технічного обслуговування, без закупівлі окремих запасних частин для здійснення незначних ремонтних робіт автотранспорту персоналом позивача було неможливим.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що згідно з вимогами Закону України "Про здійснення держаних закупівель" у період з грудня 2015 року по квітень 2016 року позивачем було проведено три процедури відкритих торгів на закупівлю послуг з технічного обслуговування автомобілів (код по ДК 016-2010 - 45.20.1), по підсумках яких між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнолит" було укладено договори від 16.02.2016 № 77, від 1.04.216 № 231, від 18.04.2016 № 238 та одна процедура відкритих торгів на закупівлю запасних частин до автомобілів (код по ДК 016-2010 - 29.32.3), по підсумках якого між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнолит" було укладено договір від 25.02.2016 № 94 , що підтверджено доданими до матеріалів справи копіями договорів та інформація з веб-сайту Уповноваженого органу по всіх закупівлях).

По всім вказаним вище договорам у період з квітня по грудень 2018 року позивачем зі свого банківського рахунку на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолит" в безготівковому порядку було проведено оплату наданих послуг технічного обслуговування і ремонту та оплату придбаних ТМЦ на загальну суму 2777376,00 грн., з яких ПДВ в сумі 462896,00 грн. (загальна кількість платежів – 485), що підтверджується наданими до справи рахунками на оплату, видатковими накладними на придбаний товар, актами виконаних робіт за надані послуги, довідками, специфікаціями, протоколами узгодження договірних цін, звітами про виконання договорів, звітами про рух грошових коштів, реєстрами, податковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями, відомостями по дуальним рахункам, деклараціями з податку на прибуток та податку на додану вартість та інші.

Судом встановлено, що будь-яких закупівель автозапчастин для автомобілів, послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобілів у період з квітня по грудень 2016 року позивач у будь-яких інших осіб (крім Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолит") не проводив.

Копії всіх документів, на які є посилання вище надані до ГУ ДФС у Харківській області та при проведенні перевірки вони були враховані, що не спростовано відповідачем.

Окрім того, суд зазначає, що зазначена господарська операція позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнолит" вже досліджувалася судом в межах адміністративної справи № 520/9803/18. Так, суд дійшов до висновку, що усі відносини позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю носять реальний характер (т. 1 а.с. 66 – 76). Зазначене рішення набрало законної сили.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про реальність господарських операцій позивача із зазначеним контрагентом. Окрім того, суд наголошує на тому, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (абзац 9 ч.2 статті 9 Закону № 996-ХІV).

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях.

Наявність або відсутність окремих документів, як і певні недоліки в їх заповненні (описка, помарка, не заповнення певного реквізиту) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), Верховний суд України у постанові від 27.10.2015 р. у справі № 826/661/14 (№ 21-1539а15) дійшов висновку, що обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Щодо посилань відповідача на відсутність сертифікатів якості (відповідності), суд зазначає, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Щодо посилання відповідача на наявність податкової інформації по контрагентам Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолит", суд зазначає наступне.

Відповідач не проводив документальні перевірки ані контрагентів-постачальників Позивача, ані його покупців, позаяк висновки відповідача про нереальність операцій ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи. Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду по справі К/9901/2558/18 від 16.01.2018, де вказано: "..акти про результати проведення податкових перевірок контрагентів позивача не доводять обставин, з якими відповідач пов`язує висновки акту перевірки позивача та прийняті на підставі нього спірні податкові повідомлення-рішення. Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем..".

Така ж сама правова позиція висловлена й Європейським Судом з прав людини. Зокрема, у справах "Інтерсплав проти України", "БУЛВЕС" АД проти Болгарії", "Бізнес Суппорт центр проти Болгарії", "Сєрков проти України", "Рисовський проти України". Європейський Суд з прав людини зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Згідно п.36.5 ст.36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Таким чином Податковим кодексом України та судовою практикою закріплено принцип індивідуалізації відповідальності платника податків. Як вбачається з аналізу складеного контролюючим органом акту перевірки, останнім не було наведено жодних доказів того, що на момент проведення господарських операцій контрагент позивача був фіктивним підприємством; вчиняв порушення в сфері оподаткування, документував безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб`єктів господарювання, та укладав нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держав і суспільства.

Також контролюючим органом не наведено жодних суттєвих порушень форми чи змісту первинних документів.

Суд зазначає, що контролюючий органом безпідставно було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється згідно вимог статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський Шлях, 20, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108955) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000550503 від 03.12.2019 р., яким нарахована сума грошових зобов`язань Управлінню поліції охорони в Харківській області з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 532 177,50 грн., з яких 425 742,00 грн. - основне зобов`язання, а 106 435,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський Шлях, 20, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108955) суму судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 7982,67 грн. (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві гривні шістдесят сім копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.02.2020 р.

Суддя Н.А. Полях