Рішення № 87615330, 17.02.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 р. справа № 480/66/20

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 15811,26 грн., в тому числі з орендної плати з фізичних осіб в сумі 3455,55 грн. та зі сплати акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 12355,71 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, всупереч вимог Податкового кодексу України, порушив строки сплати узгодженого податкового зобов`язання, у зв`язку з чим, за ним утворилася заборгованість на загальну суму 15811,26грн. Оскільки заборгованість добровільно відповідачем не погашена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою суду від 03.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 09.01.2020 (а.с.126), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте у встановлений строк до суду відзив на позов не надав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, а тому, враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку Управління у м. Суми Головного управління ДПС у Сумській області.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач є платником податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого платником податку на встановлений строк набуває статусу податкового боргу.

За приписами пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були подані до Конотопської ОДПІ податкові декларації з плати за землю від 30.01.2018 №9009213845, в якій визначено суму зобов`язання, що підлягає сплаті - 2713,41 грн., а також подано податкову декларацію з плати за землю від 11.02.2019 №15824039, в якій відповідачем самостійно нараховано річну суму зобов`язання, що підлягає сплаті в розмірі 3908,27 грн (а.с.11-14)

В силу положень пункту 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об`єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Контролюючим органом було нараховано відповідачу податкову заборгованість в період з 30.01.2019 по 30.11.2019 на загальну суму 3455,55 грн.

Зазначене зобов`язання було нараховано відповідно до податкової декларації №9009213845 від 30.01.2018 загальною сумою 195,65 грн та податкової декларації №15824039 від 19.02.2019 загальною сумою 3256,9 грн.

Судом також встановлено, що відповідач має заборгованість зі сплати акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 12355,71 грн., яка виникла на підстав самостійно поданих відповідачем податкових декларацій акцизного податку.

В період з 30.10.2017 по 26.03.2019 контролюючим органом було нараховано відповідачу податкову заборгованість загальною сумою 12355,71 грн, відповідно до наступних податкових декларацій: № 9218995258 від 20.10.2017 загальною сумою 633,36 грн; декларації №9243583712 від 17.11.2017 загальною сумою 598 грн; декларації № 9272164397 від 19.12.2017 загальною сумою 757 грн; декларації № 9296592189 від 21.01.2018 загальною сумою 806 грн., декларації № 9026612900 від 20.02.2018 загальною сумою 904 грн., декларації № 9048562550 від 19.03.2018 загальною сумою 830 грн., декларації № 9070851817 від 17.04.2018 загальною сумою 736 грн., декларації № 9097673936 від 21.05.2018 загальною сумою 608 грн., декларації № 9109791594 від 06.06.2018 загальною сумою 512грн., декларації № 9149742435 від 19.07.2018 загальною сумою 663грн., декларації № 9175334958 від 19.08.2018 загальною сумою 663 грн., декларації № 14301 від 19.09.2018 загальною сумою 676 грн; декларації № 15765 від 22.10.2018 загальною сумою 665 грн.; декларації № 17205 від 20.11.2018 загальною сумою 596 грн; декларації №18107 від 20.12.2018 загальною сумою 564 грн; декларації № 2309 від 18.01.2019 загальною сумою 487 грн.; декларації № 15216223 від 11.02.2019 загальною сумою 1441 грн.

За приписами пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 ПК України при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з пп.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Враховуючи вказані положення, контролюючим органом була нарахована відповідачу пеня у розмірі 246,35 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України).

Вказані вище суми податкового зобов`язання не були сплачені у строк та згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України суми податкового зобов`язання, визначені контролюючим органом, набули статусу податкового боргу.

Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання позивачем сформована податкова вимога № 388-17 від 18.01.2018 (а.с.10).

Податковий борг відповідача з часу направлення податкової вимоги не переривався, податкова заборгованість не погашалася.

Враховуючи, що узгоджене податкове зобов`язання не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов`язання визнається податковим боргом, який підлягає стягненню.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачем податковий борг у розмірі 15811,26 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 15811,26 грн, в тому числі:

- заборгованість з орендної плати з фізичних осіб (код податку 18010900) в сумі 3455,55грн. на користь місцевого бюджету м. Конотоп на р/р UА438999980000033218815018008, код отримувача 37784555, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998;

- заборгованість зі сплати акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код податку 14040000) в сумі 12355,71 грн. на користь місцевого бюджету м. Конотоп на р/р UА418999980000031419531018008, код отримувача 37784555, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар