Рішення № 87615046, 12.02.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 р. Справа №480/4506/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бєлянської С.М.,

представника позивача - Ейсмонта Є.А.,

представника відповідача - Шаповал Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №480/4506/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області ( далі - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення, прийняті ГУ ДФС у Сумській області, а саме:

- № 0002571303 від 28.02.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб у розмірі 534588,32 грн та штрафних санкцій у розмірі 133 711,08 грн;

- № 0002591303 від 28.02.2019, яким визначено суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору у розмірі 40159,00 та штрафні санкції у розмірі 10040,00 грн;

- № 0002581303 від 28.02.2019, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. У ході вказаної перевірки, оформленої Актом №129/18-28-13-03-15/2704213394/27 від 04.02.2019, контролюючим органом були виявлені такі правопорушення: неподання Декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік, за що визначено штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн ; несплата податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) кредитором в розмірі 2 677266,60 грн, що є порушенням абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.3 п.168.1 ст. 168, п.1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано 534844,32 грн податку на доходи фізичних осіб та 40 159,00 грн військового збору.

На підставі вказаного вище Акта перевірки контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення: № 0002571303 від 28.02.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб у розмірі 534588,32 грн та штрафних санкцій у розмірі 133 711,08 грн; № 0002591303 від 28.02.2019, яким визначено суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору у розмірі 40159,00 грн та штрафні санкції у розмірі 10040,00 грн; № 0002581303 від 28.02.2019, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.

Вважає, що дані податкові повідомлення-рішення є необгрунтованими, неправомірними і такими, що прийняті з порушенням норм податкового законодавства, а отже, підлягають скасуванню. При цьому посилається на те, що відповідач повинен довести належними та допустимими доказами з чого складається дохід, який на його думку, отримав позивач за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. Також зауважує, що відповідачем при винесенні оскаржуваних податкових-повідомлень рішень безпідставно не були враховані вимоги пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно яких різниця між основною сумою прощеного боргу в іноземній валюті, визначеній за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення додаткового договору та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року не є додатковим благом та не повинна включатися до розрахунку загального місячного (пічного) оподатковуваного доходу

Ухвалою суду від 08.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

28.11.2019 ГУ ДПС у Сумській області подано відзив на позов, у якому зазначає, що відповідач не визнає позовні вимоги та обставини викладені позивачем у позовній заяві. Вказує, що ГУ ДФС у Сумській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів отриманих як додаткове благо при взаємовідносинах позивача з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Так, згідно з податковою інформацією, отриманою контролюючим органом у встановленому законом порядку, громадянином ОСОБА_1 у 2015 році було одержано дохід у вигляді суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) кредитором ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРПОУ 36789421) в розмірі 2 677 266,60 грн.

Декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 до органів ДФС не подавалась, в результаті чого платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 занижено загальний річний оподатковуваний дохід на суму 2 677 266,60 грн. Так, згідно листа від 29.10.2018 за № 8514 від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» боргові зобов`язання позивача припинено (прощено борг), зокрема, сума основного боргу (неповернутого кредиту) - 2 677 266,60 грн.

Таким чином, враховуючи вищевказане, після підписання і отримання договорів про прощення боргу, в порушення п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік та не відображено дохід, отриманий платником як додаткове благо, в сумі 2 677 266,60 грн, та в свою чергу не сплачено податок з таких доходів: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з отриманого доходу.

06.12.2019 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій вказує на те, що у відзиві на прозовну заяву відповідачем не наведено жодних аргументів для спростування заявлених позовних вимог, а лише процитовано норми Податкового кодексу України, які передбачають обов`язок платника задекларувати свої доходи, зокрема, у 2015 році, та сплатити податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір. Також звертає увагу суду на те, що висновок про отримання ОСОБА_2 доходу у розмірі 2677266,60 грн було зроблено на підставі інформації Головного управління ДФС у Сумській області, отриманої від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у відповіді № 8514 від 29.10.2018 на лист контролюючого органу №18251/10/18-28-54-13 від 09.10.2018 та на підставі даних форми 1-ДФ, проте, дані документи не містять інформації щодо складової прощеної суми, що надають підстави вважати про отримання позивачем доходу.

04.02.2020 представником позивача подано додаткові письмові пояснення, в яких звертає увагу суду на те, що структура прощеного боргу не приймалася до уваги відповідачем при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваних податкових-повідомлень рішень. Враховуючи, що в межах розгляду даної справи відповідач не довів належними та допустимими доказами, що ним при здійсненні перевірки та винесенні оскаржуваних рішень повідомлень вжити всі заходи для винесення законних рішень або існували об`єктивні обставини що унеможливлювали його зробити це, просить позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

У судовому засіданні 12.02.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях по суті справи.

Представник відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 10.07.2008 між ЗАТ "ОТП "Банк" (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі-позичальник) був укладений Договір про надання кредитної лінії №CrL-SMEC00/095/2008, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит у сумі 140 000 доларів США під 6% річних для споживчих цілей. Сторони визначили, що строк дії кредитної лінії до 10.07.2011, строк дії ліміту кредитної лінії до 10.07.2017 (а.с.14-20).

Відповідно до умов Статуту АТ «ОТП Банк» Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» змінив назву на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»).

На підставі укладеного 18.03.2011 між ПАТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою

відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») договору купівлі-продажу кредитного портфелю ПАТ «ОТП Банк» відступив право вимоги боргових зобов`язань за кредитним договором № CrL-SMEC00/095/2008 від 10.07.2008 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (а.с.22-35).

10.07.2015 між ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» та ОСОБА_1 (позичальником) був укладений Додатковий договір №1 до Кредитного договору № CRL-SMECOO/095/2OO8 від 10.07.2008 (а.с.36-37).

Так, за умовами п.2.1.1 цього Додаткового договору сторони домовились про те, що незважаючи на інші положення Кредитного договору Позичальник до 10.07.2015 зобов`язується погасити боргові зобов`язання в розмірі 559 340,00 грн, сплатити витрати Кредитора на ведення претензійно-позовної роботи в розмірі 5 354,00 грн.

Повернення кредиту та сплата процентів буде здійснюватися в національній валюті України - гривні із застосування для розрахунку платежу офіційного курсу долара США до української гривні, встановленої Національним банком України на дату оплати. Порядок виконання боргових зобов`язань - шляхом внесення готівки на поточний рахунок банку (п.2.1.2).

Пунктом 2.1.3 Додаткового договору визначено, що за умови належного виконання позичальником умов Кредитного договору та цього Додаткового договору, Кредитор здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі еквівалентному 2 667 266,60 грн і Позичальник буде вважатися таким, що погасив свої боргові зобов`язання перед Кредитором у повному обсязі.

У подальшому, на виконання умов Додаткового договору №1 від 10.07.2015, ОСОБА_1 , сплативши боргові зобов`язання на суму 559 340,00 грн, повністю погасив заборгованість по Договору кредитної ліній № CrL-SMEC/095/2008 від 10.07.2008, про що свідчить Довідка ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 15.07.2015, № 444, надана позивачем до суду як додаток до позовної заяви (а.с.38).

Судом також встановлено, що на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 2086 від 06.12.2018 та повідомлення № 333 від 06.12.2018 Головним управлінням ДФС у Сумській області (далі - ГУ ДФС у Сумській області) з 29.01.2019, тривалістю 3 робочі дні, відносно ОСОБА_1 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. Перевірка проведена на підставі п.п.20.1.4, п. 20.1 ст.20, та абз.1 пп.75.1.2 п.75.1 ст.7, пп.78.1.2. п.78.1. ст.78. п. 79.1. п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України з урахуванням інформації, отриманої від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» листом від 29.10.2018 за № 8514 та даних форми « 1 - ДФ» (а.с.65,68).

Перевіркою було встановлено, що у 2015 році платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 було отримано дохід у вигляді списання суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) кредитором ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в розмірі 2 677 266,60 грн, що підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 3-ДФ).

Декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 до органів ДФС не надавалась, чим було порушено п.п. 49.38.4. п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

У той же час, згідно листа ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 29.10.2018 за №8514 боргові зобов`язання позивача припинено (прощено борг), зокрема, сума основного боргу (неповернутого кредиту) - 2 677 266,60 грн. Згідно відомостей про фізичну особу платника податків (а.с.68) ОСОБА_1 у 2015 році отримав доходи у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) в сумі 2 677 266,60 грн.

Перевіркою правильності визначення суми податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті самостійно, встановлено, що на порушення абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України платником податків - позивачем не визначено та не сплачено суми податку на доходи фізичних осіб.

Так, у ході вказаної перевірки, оформленої Актом №129/18-28-13-03-15/2704213394/27 від 04.02.2019, контролюючим органом були виявлені такі правопорушення:

- неподання Декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік, за що визначено штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн ;

- несплата податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) кредитором в розмірі 2 677266,60 грн, що є порушенням абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164,

п.п. 168.1.3 п.168.1 ст. 168, .1.2 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано 534844,32 грн. податку на доходи фізичних осіб та 40 159,00 грн військового збору.

На підставі Акта перевірки №129/18-28-13-03-15/2704213394/27 від 04.02.2019, відповідачем було винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0002571303 від 28.02.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб у розмірі 534588,32 грн та штрафних санкцій у розмірі 133 711,08 грн;

- № 0002591303 від 28.02.2019, яким визначено суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору у розмірі 40159,00 та штрафні санкції у розмірі 10040,00 грн;

- № 0002581303 від 28.02.2019, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.

Вважаючи, що дані податкові повідомлення-рішення є необгрунтованими, неправомірними і такими, що прийняті з порушенням норм податкового законодавства, а отже,підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18, от. 49 Податкового кодексу України "Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює - календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.

Так, згідно підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України регламентовано, зокрема, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Вимогами пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції станом на момент укладення додаткового договору) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України по справі №802/1108/17-а від 26.08.2018. При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючої цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитором.

Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподаткованого доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку, в тому числі і військового збору.

Відтак, обов`язок для сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб від отриманого додаткового блага, згідно абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, виникає за наступних обов`язкових умов:

- повідомлення кредитором щодо прощення кредитної заборгованості та отримання позичальником додаткового блага у формі суми анульованого боргу (що було виконано банком);

- включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано.

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України є вичерпним.

Так, відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до оподатковуваного доходу включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно листа ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 29.10.2018 за №8514 боргові зобов`язання позивача припинено (прощено борг), зокрема, сума основного боргу (неповернутого кредиту) - 2 677 266,60 грн. Згідно відомостей про фізичну особу платника податків (а.с.68) ОСОБА_1 у 2015 році отримав доходи у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) в сумі 2 677 266,60 грн.

Отже, банк підтвердив інформацію надану у податковому розрахунку за формою 1-ДФ про дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основного суми боргу (кредиту), встановленого пп, "д" пп, 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та у вигляді процентів комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та на виконання вимог встановлених пп. "д" пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу Банк, шляхом укладення додаткового договору про прощення боргу повідомив платника податку про обов`язок сплатити податки та збори з доходу сум прощеного боргу.

Так, у вищевказаному листі банк також зазначив, що положенням п.3.4 Додаткового договору №1 від 10.07.2015 до Кредитного договору № CrL-SMEC/095/2008 від 10.07.2008, фізична особа ОСОБА_1 стверджує, що вона повідомлена про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

Визначення додатковим благом основної суми списаного боргу відповідає економічній сутності доходу, оскільки при списанні заборгованості особа отримує економічну вигоду у вигляді збереження активів шляхом припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до наказу Мінфіну від 13.01.2015 та до Порядку заповнення форми 1 ДФ зокрема під дану категорію підпадають суми доходу, отримані платником податку як дадаткове благо а саме:

126 ознака - зокрема, це дохід отриманий платником податку як додаткове благо, до цієї ознаки зокрема входить - суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Відповідно до 127 ознаки відносяться доходи, відповідно до пп..164.2.19 та пп..165.1.49 ПКУ, які не знайшли своє відображення під відповідними ознаками Податкового розрахунку за формою № 1-ДФ. Інші доходи, крім сум грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу).

Враховуючи наведене, суд зауважує, що оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість за кредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком проценти за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеня) не є доходом платника податків, а тому база оподаткування повинна визначатись лише з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування таких платежів.

Отже, при вирішенні даної справи визначальним є встановлення і дослідження обставин щодо складових суми прощеної (анульованої) кредитором боргу, яка може включати в себе як основну суму кредиту, так і відсотки за користування ним, що дозволить визначити правовий статус прощеної заборгованості й, відповідно, наявність у позивача обов`язку сплати податку з доходів фізичних осіб та відображення їх у річній податковій декларації.

Необхідно зазначити що, якщо кредитор повідомляє боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до звіту за формою № 1-ДФ за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує ПДФО з таких доходів та відображає їх у річній декларації.

Банком було подано відомості до контролюючого органу щодо податкового розрахунку за формою 1-ДФ про дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредитом). Натомість ОСОБА_1 декларацію не подав, цей факт скаржником не заперечується та податок на ПДФО не сплатив.

Щодо твердження представника позивача, що під пунктом 164.2.17 може бути будь-який інший пункт, окрім пп. «д», суд зазначає наступне.

У судових засіданнях представник відповідача зазначала про те, що з отриманої від банку інформації (лист, форма 1-ДФ) вбачалося, що ОСОБА_1 у 2015 році отримав доходи у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) в сумі 2 677 266,60 грн, а тому додаткова інформація з банківської установи щодо конкретних складових вказаної суми прощеного боргу податковим органом не витребовувалася.

Представник позивача наполягав на тому, що у нього є сумніви щодо того, що сума прощеного (анульованого) боргу складається лише з основної суми кредиту ("тіло боргу") і до неї не ввійшли, зокрема, сума процентів, комісії за кредитом і т.д.

На запитання суду, представник позивача повідомив, що інформація щодо складових суми прощеного боргу позивачем у банківській установі не запитувалася і відповідно до суду позивачем надано не буде, оскільки, на його переконання, обов`язок доказування у відповідності до вимог ст.77 КАС України, у даній справі лежить саме на відповідачеві.

За вказаних обставин, судом, враховуючи положення ч.4 ст.9 КАС України, з власної ініціативи було витребувано у ТОВ "ОТП Факторинг України" інформацію щодо того, з якої саме заборгованості складається анульований (прощений) борг ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 677266,60 грн (різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, сума процентів, комісії за кредитом, "тіло" самого боргу тощо) із зазначенням конкретних сум.

Так, на запит суду, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надало довідку вих.№421, що надійшла на адресу суду 15.01.2020 (а.с.92), зі змісту якої вбачається, що відповідно до умов Додаткового договору №1 від 10.07.2015 до Кредитного договору № CrL-SMEC/095/2008 від 10.07.2008 сторонами було досягнуто домовленості про списання заборгованості по кредиту (основної суми боргу) у розмірі 2 677 266,60 грн.

Тобто, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" підтвердив інформацію надану у податковому розрахунку за формою 1-ДФ про дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основно суми боргу (кредиту), встановленого пп, "д" пп, 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Отже, посилання позивача на те, що до суми прощеного боргу могли бути включені суми пені, комісії чи відсотки по кредиту тощо, спростовуються вказаною довідкою, згідно якої боргові зобов`язання Позивача припинено (прощено боргу), зокрема, сума основного боргу (неповернутого кредиту) - 2 677 266,60 грн.

Щодо не погодження представника позивача із листом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" від 15.01.2020, зокрема, щодо того, що за рахунок внесених на погашення заборгованості 10.07.2015 коштів були погашені відсотки в розмірі 8140,84 доларів США, а не лише, основна сума боргу в розмірі 17460,39 доларів США, суд зазначає, що відносини, які виникають між банком та клієнтом є цивільно-правовими відносинами та регулюються актами цивільного законодавства України.

Крім, того судом встановлено, що позивач не звертався для врегулювання цивільних правовідносин щодо зазначених обставин до ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

Щодо посилань представника позивача на практику Верховного Суду у справі №804/8381/16, яка на переконання представника позивача, свідчить про те, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу включається основна сума боргу, і не включаються в цю суму боргу проценти, суд зазначає наступне.

У вищенаведеній практиці суд скасовує податкові повідомлення-рішення у зв`язку з нарахуванням податку як на основну суму, так і на відсотки в сукупності ознак, а тому суд приходить висновку, що зазначена практика не стосується даної справи, оскільки податковий орган в даному випадку чітко розмежовує ознаку 126 та ознаку 127, тому як у даній справі встановлено нарахування податку лише на суму основного боргу, тобто, лише на ознаку 126.

У той же час, суд, частково задовольняючи вимоги позивача, зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні звертав увагу на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний доход. Законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Однак Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» № 321-VIII від 09.04.2015, положення якого набрали чинності 07.05.2015, підрозділу І розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 8, у відповідності до якого не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Так, з Додаткового договору № 1 від 10.07.2015 вбачається, що останній укладено між

позивачем та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» після 01.01.2015, а тому, на переконання суду, положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу мали бути враховані відповідачем при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень, якими визначені грошові зобов`язання позивача за платежами податок на доходи фізичних осіб та зобов`язання зі сплати військового збору.

З наданої суду довідки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (а.с.92) вбачається, що станом на дату укладення Додаткового договору борг ОСОБА_1 з основної суми боргу становив 140 000 доларів США.

10.07.2015 на погашення заборгованості позивачем було внесено 559 340, 00 грн, що по курсу НБУ на дату внесення становить 25 601,23 доларів США, з яких була погашена основна сума боргу в розмірі 17 460,39 доларів США. Відтак, несплаченою залишилася основна сума боргу 140 000 доларів США - 17 460,39 доларів США = 122 539,61 доларів США, яка у подальшому і була прощена (анульована) ОСОБА_1 кредитором (122 539,61 доларів США x 21,8481 (курс НБУ на дату погашення заборгованості)= 2 677 266,60 грн.

У той же час, при визначенні суми додаткового блага, з якого позивачем повинен був сплачуватися податок з доходів фізичних осіб і військовий збір, відповідачем не враховано, що не є додатковим благом та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року.

Отже, додатковим благом, у розумінні наведених положень Податкового кодексу України, отриманим позивачем внаслідок прощення (анулювання) суми основного боргу є: 122 539,61 доларів США х 7,99 грн (офіційний курс НБУ станом на 01.01.2014)= 979 459,10 грн. Виходячи із вказаної суми відповідачем і повинні були розраховуватися грошові зобов`язання позивача, визначені податковими-повідомленнями рішеннями: № 0002571303 від 28.02.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб у розмірі 534588,32 грн та штрафних санкцій у розмірі 133 711,08 грн; №0002591303 від 28.02.2019, яким визначено суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору у розмірі 40159,00 грн та штрафні санкції у розмірі 10040,00 грн.

Отримавши додаткове благо у 2015 році, позивач у відповідності до вимог Податковго кодексу мав подати декларацію, визначити та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а відповідач , у разі самостійної несплати позивачем вказаних платежів, у наступних розмірах:

- податок на доходи фізичних осіб (12180 грн х 15% = 1827 грн + (979 459,10 грн - 12180 грн) х 20% = 193 455, 82 грн) = 195282,82 грн;

- військовий збір 979 459,10 грн х 1.5% = 14692 грн.

Сума штрафних санкцій згідно вимог розділу 1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу становить 195282,82 грн х25% = 48 820,71 грн.

Сума штрафних санкцій згідно вимог розділу 1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу становить 14692 грн х25% = 3 673 грн.

Враховуючи наведені розрахунки, суд доходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0002571303 від 28.02.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб у розмірі 534588,32 грн та штрафних санкцій у розмірі 133 711,08 грн підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 339 305,5 грн (534588,32 грн - 195282,82 грн) та штрафних санкцій на суму 84 890,37 грн (133 711,08 грн - 48 820,71 грн). Крім того, також підлягає визнанню протиправним та скасуванню податкове повідомлення-рішення №0002591303 від 28.02.2019, в частині визначення суми грошового зобов`язання зі сплати військового збору на суму 25 467 грн (40159,00 грн - 14692 грн) та штрафні санкції у розмірі 6367 грн (10040,00 грн - 3 673 грн).

Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області суму судового збору в розмірі 4560,30 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн, про що зазначено у письмових поясненнях представника позивача (а.с.97-98), то суд зазначає, що станом на час ухвалення судового рішення у справі детальний розрахунок сум витрат на правову допомогу позивачем (представником позивача) подано не було, а тому при ухваленні рішення вказане питання судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2,77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення, прийняте ГУ ДФС у Сумській області, № 0002571303 від 28.02.2019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 339 305, 50 грн та застосування штрафних санкцій у сумі 84 890,37 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення, прийняте ГУ ДФС у Сумській області, № 0002591303 від 28.02.2019, в частині збільшення суми грошового зобов`язання зі сплати військового збору у сумі 25 467 грн та застосування штрафних санкцій у сумі 6367 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43144399) судовий збір у розмірі 4560 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят) грн 30 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 17.02.2020.

Суддя Н.В. Савицька