Ухвала суду № 87614726, 17.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/297/20

УХВАЛА

17 лютого 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління державної податкової служби в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-7304-53 вiд 20 травня 2019 року зi сплати єдиного внеску у сумi 19506,88 гривень.

Ухвалою суду від 20.01.2020 року судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви із зазначенням відомостей про представника позивача та із зазначенням вірного найменування відповідача по справі, в тому числі у прохальній частині позовної заяви;

- відомостей щодо отримання доходу за 2012-2013 роки та копії податкового повідомлення-рішення від 02.10.2012 року у читабельному вигляді;

- доказів щодо відкриття відповідного виконавчого провадження з виконання вимоги ГУ ДПС в Одеській області №ф-7304-53 від 20.05.2019 року;

- доказів того, чи зверталась позивач чи її представник до Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС із заявою щодо ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження з виконання вимоги ГУ ДПС в Одеській області №ф-7304-53 від 20.05.2019 року, після отримання повідомлення державного виконавця.

Копію вказаної ухвали суду надіслано засобами поштового зв`язку 20.01.2020 року.

28 січня 2020 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із уточненою позовною заявою, в якій позивач вказала відомості про представника позивача та зазначила вірне найменування відповідача по справі, в тому числі у прохальній частині позовної заяви.

Також до уточненої позовної заяви позивач надала:

- докази щодо відкриття відповідного виконавчого провадження з виконання вимоги ГУ ДПС в Одеській області №ф-7304-53 від 20.05.2019 року та докази щодо ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, а саме, в копіях: заяву представника позивача Олійника Р.В. від 09.12.2019 року про ознайомлення 09.12.2019 року із матеріалами виконавчих проваджень відносно позивача, постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2019 року з виконання вимоги ГУ ДПС в Одеській області №ф-7304-53 від 20.05.2019 року та оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) №ф-7304-53 від 20.05.2019 року.

Ухвалою суду від 03.02.2020 року, судом на підставі положень ч.2 ст.121 КАС України продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви за ініціативою суду, та позивачу наданий п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до суду із вказаними позовними вимогами.

Копію даної ухвали суду надіслано позивачу засобами поштового зв`язку 03.02.2020 року.

10.02.2020 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій позивач просить суд поновити строк на звернення до суду із даним позовом.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду представник позивача зазначає, що на орган доходів і зборів, а не на будь-який інший орган покладено обов`язок надіслати платнику єдиного внеску, який має недоїмку, вимогу про її сплату. Однак, за твердженням представника, повний текст спірної вимоги відповідачем не було надіслано на адресу позивача, що підтверджується долученими до справи матеріалами та не спростовано відповідачем.

За таких умов, представник позивача вважає, що позивача було позбавлено можливості своєчасно звернутися до суду із позовом, і недотримання 10-денного строку оскарження оспорюваної вимоги зумовлено протиправною бездіяльністю відповідача, а отже, цей строк був пропущений з незалежних від позивача обставин, що є підставою для його поновлення.

Окрім того, представник позивача зазначає, що 10-денний строк оскарження спірної вимоги в судовому порядку є надзвичайно коротким, та не в повній мірі достатнім для того, щоб зібрати необхідні письмові докази, які в силу процесуального закону необхідно подати разом з позовом, а також визначитися з предметом та підставою позову.

Крім того, в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначено, що позивач дізналася про порушення своїх прав, свобод та інтересів 09.12.2019 року - в момент ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з примусового виконання спірної вимоги. За вказаних обставин, позивач вважає, що моментом початку перебігу строку для звернення позивача до суду є 09.12.2019 року.

При цьому, стосовно положень абз.9 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», представник зазначає, що на думку позивача, з їх аналізу неможливо зробити однозначний висновок про те, що даною нормою встановлено процесуальний строк звернення до адміністративного суду із позовом про визнання протиправною та скасування спірної вимоги. При цьому, представник позивача вказує, що оскільки спірна вимога відповідачем взагалі не надсилалась позивачу, і позивач об`єктивно не могла скористатися процедурою узгодження вказаної в спірній вимозі суми недоїмки, то правила абз.9 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не можуть регулювати данні спірні правовідносини, в тому числі, й щодо 10-денного строку оскарження до суду вимоги в судовому порядку, оскільки умовою їх застосування є не досягнення згоди між платником та органом доходів та зборів в рамках відповідної процедури узгодження.

Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, подану 10.02.2020 року представником позивача, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як зазначалось судом в ухвалі від 03.02.2020 року про продовження строку усунення недоліків, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

При цьому, початок строку звернення до суду особою, яка не є суб`єктом владних повноважень визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Предметом позову у даній справі є вимога Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-7304-53 вiд 20 травня 2019 року зi сплати єдиного внеску у сумi 19506,88 грн.

В свою чергу, на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску поширюється дія Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому, оскарження такого рішення в адміністративному порядку не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, тобто, протягом 10-денного строку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18 та від 08.08.2019 у справі № 480/106/19.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В свою чергу, отримавши з матеріалів виконавчого провадження копію оскаржуваної вимоги ще 09.12.2019 року, позивач звернулась до суду лише 14.01.2020 року, тим самим пропустивши встановлений Законом строк звернення до суду.

При цьому, у заяві про поновлення строку сама позивач вважає, що моментом початку перебігу строку для звернення позивача до суду є саме 09.12.2019 року.

Таким чином, позивач, після початку перебігу строку для звернення до суду - 09.12.2019 року, звернулась до суду більш ніж через місяць, тобто з пропуском 10-денного строку.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними відсутні.

Зазначені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, а саме помилкове тлумачення статті 25 Закону № 2464-VI щодо строків звернення до суду та посилання на те, що 10-денний строк оскарження спірної вимоги в судовому порядку є надзвичайно коротким, є суто суб`єктивними доводами сторони позивача.

Враховуючи вищевикладене судом, оцінюючи у сукупності доводи представника позивача, суддя дійшов висновку, що останньою не доведено поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, встановленого Законом.

Отже, суд вважає, що підстави поновлення строку звернення до суду, які вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, є неповажними, а заява про поновлення строку для звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи те, що судом визнано неповажними підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду, суддя дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) підлягає поверненню позивачу без розгляду.

Також, суддя вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст.9, 120, 122, 123, 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - повернути позивачеві без розгляду.

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Суддя О.М. Соколенко