Постанова № 8761454, 03.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 березня 2010 року № 2а-4245/09/2670

12:11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Віктан-Трейд»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від № 0000282305 від 20.01.2009 Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва і просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від № 0000282305 від 20.01.2009.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»прийнято оскаржуване рішення, адже позивач не здійснив розрахункову операцію.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки позивачем проведено розрахункову операцію без застосування РРО.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Актом перевірки Державної податкової адміністрації в Київській області від 23.12.2008 встановлено, що у позивача куплено 40 пляшок горілки на загальну суму 561,60 грн. без застосування РРО, чим порушено п.п. 1, 2 ст. 3 Закону

Рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 0000282305 від 20.01.2009 за порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2808,00 грн.

Під час розгляду справи, судом встановлено наступне.

Посадові особи відповідача в акті перевірки № 0034/26/59/23/33643230 від 14.01.2009 вказали, що 23.12.2008 у 1208 вони перевірили склад-магазин відповідача у м. Біла Церква, та встановили факт продажу алкогольних напоїв (здійснення розрахункової операції) на загальну суму 561,60 грн. без застосування РРО. В акті перевірки посадові особи зазначили, що доказом здійснення роздрібної продажі їм алкогольних напоїв 23.12.2008 без застосування РРО є накладна за № МД-11-003235 від 24.12.2008 та договір доручення.

Разом з тим, як зазначає позивач, провідний бухгалтер його Білоцерківської філії пояснила, що дійсно 23.12.2008 до неї у кабінет зайшов чоловік, котрий цікавився вартістю 40 пляшок горілки «На березових бруньках». Враховуючи, що найбільш швидким способом порахувати вартість 40 пляшок горілки, вартість котрої пов'язана з розміром партії товару, асортиментом та кількістю, було доручення цієї процедури програмі, провідний бухгалтер Збаражська Е.В., роздрукувала накладну за № МД-11-003235 та передала її відвідувачу, при цьому коштів від нього вона не отримувала, товару не передавала, більш того не мала фізичної можливості передати товар, тому, що не мала його взагалі, а також не мала права прийняти кошти, так як не є матеріально-відповідальною особою.

Додатково, позивач зазначає, що продавець-касир філії та завідуючий складом 23.12.2008, у 1208, тобто в обідню перерву, взагалі нікому нічого не відпускали, а також повернень товару не здійснювали.

Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наступного.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 N 265/95-ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

При цьому, статтею 2 Закону чітко визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну, а розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

З метою повного та всебічного розгляду справи, судом заслухано в судовому засіданні свідків.

Так, свідок ОСОБА_1, який безпосередньо здійснював перевірку позивача, пояснив, що на вимогу інспектора порахувати вартість 40 пляшок горілки працівником позивача надано накладку та договір доручення на загальну суму 561,60 грн. на купівлю 40 пляшок горілки, який, в свою чергу, після отримання вказаних документів, залишив кошти у відповідному розмірі у бухгалтера. Разом з тим, свідок ОСОБА_1 зазначив, що відповідні пляшки горілки він не отримав, до складського приміщення з цією метою не звертався. Проте в Акті перевірки зазначено про факт придбання відповідної горілки, тобто фактичного отримання товару у власність і проведення вказаної операції без використання РРО.

В свою чергу, свідок ОСОБА_2, що був завідуючим складу Білоцерківської філії ТОВ «Союз-Віктан-Трейд», зазначив, що видача товару здійснюється покупцеві лише за умови предявлення завідуючому складом розрахункового документа, засвідченого підписом працівника відділу торгівлі та печаткою підприємства.

Додатково, свідок ОСОБА_3, який обіймає посаду директора Білоцерківської філії позивача пояснив також процедуру видачі товару: лише після проведення розрахункової операції з видачею розрахункового документа разом з накладною, засвідченою підписом бухгалтера, завідуючий складом філії позивача може видати оплачений товар. При цьому, свідок ОСОБА_3 акцентував увагу суду на тому, що товар, зазначений в акті перевірки, а саме 40 пляшок горілки, зі складу відповідальною особою не видавався та не міг бути виданим, адже вказані документи не оформлені належним чином.

Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки до позивача безпідставно застосовано штрафні санкції. Адже, матеріалами справи не підтверджено, а відповідачем не доведено, проведення позивачем в момент перевірки як торгової, так і розрахункової операції.

По-перше, відсутні підстави вважати проведеною торговельну операцією, так як товар не видавався. Вказане підтверджено свідченням інспектора, що здійснював перевірку, який повідомив суд, що в день перевірки товар перевіряючими не отримувався.

По-друге, накладна, якою відповідач підтверджує проведення розрахункової операції, не є розрахунковим документом, адже не заповнена у встановленому порядку з зазначенням усіх наявних у ній реквізитів, зокрема підписів відповідальних осіб та скріплення їх відповідною печаткою.

По-третє, провідний бухгалтер, що видав відповідну накладну згідно посадової інструкції не був та не міг бути уповноваженим на проведення розрахункової операції. Адже, матеріально відповідальною особою при здійсненні розрахункових операцій на підприємстві позивача є продавець-касир філії, що підтверджено відповідною посадовою інструкцією. При цьому, касове приміщення, де знаходиться відповідний РРО, відокремлено від приміщення, де знаходиться бухгалтерія підприємства.

По-четверте, з пояснень свідка ОСОБА_1 випливає, що відповідні грошові кошти були залишені на робочому місці бухгалтера з власної ініціативи перевіряючих інспекторів відразу після отримання ними відповідної накладної, проте вимоги про надання зазначених коштів як оплату вартості товару провідним бухгалтером перевіряючим інспекторам не було заявлено.

З огляду на те, що торгівельна операція з продажу товару не здійснювалась, розрахункові документи за відповідною торгівельною операцією позивачем не оформлювались та не видавались, з огляду на це відсутні підстави вважати, що позивачем допущено порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від № 000282305 від 20.01.2009

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Віктан-Трейд»(04053, м. Київ, вул. Воровського, 4, код ЄДРПОУ 33643230) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 11.03.2010.