Рішення № 87614439, 13.02.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.006980

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - Штинди О.В.

представника відповідача - Тістечка Ю.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОВЕРТРЕЙД КОМПАНІ” до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТРЕЙД КОМПАНІ» до Галицької митниці Держмитслужби, у якій просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів:

- № UA209000/2019/201704/2 від 01.11.2019;

- № UA209000/2019/201720/2 від 05.11.2019;

- № UA209000/2019/201723/2 від 05.11.2019;

- № UA209000/2019/201724/2 від 05.11.2019;

- № UA209000/2019/201730/2 від 06.11.2019;

- № UA209000/2019/201750/2 від 11.11.2019;

- № UA209000/2019/201752/2 від 11.11.2019;

- № UA209000/2019/201753/2 від 11.11.2019;

- № UA209000/2019/201764/2 від 13.11.2019;

- № UA209000/2019/201765/2 від 13.11.2019;

- № UA209000/2019/201779/2 від 16.11.2019;

- № UA209000/2019/201777/2 від 15.11.2019;

- № UA209000/2019/201832/2 від 25.11.2019;

- № UA209000/2019/201833/2 від 25.11.2019;

- № UA209000/2019/201835/2 від 25.11.2019;

- № UA209000/2019/201840/2 від 26.11.2019;

- № UA209000/2019/201841/2 від 26.11.2019;

- № UA209000/2019/201857/2 від 27.11.2019;

- № UA209000/2019/201864/2 від 28.11.2019;

- № UA209000/2019/201868/2 від 29.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначає, що за результатами розгляду митних декларацій позивача та доданих документів, відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно до яких митну вартість товару було визначено за резервним методом у сумі 1,4401 доларів США за кілограм та складено картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Проте, позивач вважає прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів незаконними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню. Вказує, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості стало те, що позивачем не подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України. Тому відповідач не визнав заявлену позивачем митну вартість. Зазначив, що всі партії товарів позивачем купувалися у одного й того ж контрагента-нерезидента за зовнішньоекономічним контрактом та всі документи щодо цих операцій було надано митниці для підтвердження заявленої митної вартості визначеної за першим методом. На переконання позивача, відповідач зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим витребувати відповідач має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Вказує на відсутність та недоведеність відповідачем обов`язкових умов статті 53 Митного кодексу України для вимоги від позивача документів додатково. Зазначає про прийняття відповідачем рішень з порушенням положень частини 2 статті 55 Митного кодексу України та пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, що не доведено розбіжностей у поданих позивачем відповідачу документах, ознак підробки таких документів, відсутності конкретних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за придбані товари, що вплинуло б на неправильність визначення митної вартості позивачем. У рішеннях відповідача про коригування митної вартості відсутні будь-які відомості про те, який саме товар було використано в якості джерела інформації для коригування митної вартості; відсутні обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості товарів. Вважає, що позивач виконав усі вимоги чинного законодавства при митному оформленні переміщення товару та надав повні й достовірні відомості про нього, а розмір митної вартості товару базується на ціні договору. Тому рішення відповідача прийняті з порушенням вимог митного законодавства, порушують права декларанта позивача, обов`язкового для коригування митної вартості обґрунтованого сумніву в правильності визначення позивачем митної вартості товарів відповідачем не доведено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних у позовній заяві та у відповіді на відзив, а також просив позов задовольнити.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що під час вивчення наданих до митного оформлення документів була встановлена інформація, що призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Також відповідач зазначає, що товар завозився за непрямим контрактом від 27.04.2018 № 2704-2018, укладеним з юридичною особою - нерезидентом, що знаходиться на території Словацької республіки. При цьому, згідно з Торговим реєстром Міністерства справедливості Словацької республіки засновниками згаданої юридичної особи – нерезидента громадяни України, мешканці м. Львів. Також вказує, що поставка усіх вантажів заявлена на умовах DAP відповідно до правил ІНКОТЕРМС, в усіх випадках митного оформлення митна вартість вантажу заявлена стабільно 1,22 та 1,32 доларів США за кілограм не дивлячись на різні країни відправлення, різні логістичні витрати та різну якість товару, у рахунку-фактурі відсутні будь-які відомості про строки розрахунків та відсутній належний транспортний документ. Зазначає про те, що у наданому позивачем висновку експерта ціни є актуальними станом на квітень 2019 року, в документах відсутня інформація щодо ступеня зносу товару і даний висновок стосується іншої поставки товару. У зв`язку із виявленими розбіжностями відповідач відповідно до положень частин 2,3 статті 53 Митного кодексу України витребував у позивача додаткові документи. Вказує, що для підтвердження митної вартості товарів позивачем було додатково надано документи. Однак, вважає, що копії платіжних документів не дозволяють прийти до висновку щодо сплаченої за товар ціни, містять лише посилання на контракт, а прайс-лист не є комерційною пропозицією необмеженому колу осіб, є лише листом на адресу позивача з констатацією цін для нього. Тому відповідач зробив висновок про неподання позивачем документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України. Тому відповідач не визнав заявлену позивачем митну вартість. Вказує на проведення консультацій з декларантом згідно статті 57 Митного кодексу України, неможливість застосувати другий-п`ятий методи визначення митної вартості. Відповідач звернув увагу, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Вважає, що посадові особи Львівської митниці ДФС при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві, просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 було прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.01.2020 .

У зв`язку з неявкою сторони відповідача та з метою надання позивачу часу для подання до суду відповіді на відзив, підготовче засідання від 16.01.2020 відкладено на 04.02.2020.

У підготовчому засіданні 04.02.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 13.02.2020 на 12:00 год.

У судовому засіданні 13.02.2020 року представник Львівської митниці ДФС клопотання про заміну сторони у справі, а саме відповідача Львівської митниці ДФС на належного відповідача (правонаступника) - Галицьку митницю Держмитслужби .

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність заміни відповідача Львівської митниці ДФС на належного відповідача (правонаступника) - Галицьку митницю Держмитслужби та протокольною ухвалою замінив Львівську митницю ДФС на належного відповідача (правонаступника) - Галицьку митницю Держмитслужби.

Заслухавши доводи представника позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив таке.

27.04.2018 між PROFIT TRADE GROUP S.R.O. (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОВЕРТРЕЙД КОМПАНІ" укладено контракт №2704-2018. За умовами контракту одиниця виміру товару – кілограми, ціна та якість товару вказуються в рахунку-фактурі (інвойсі), загальна сума контракту визначається шляхом складання вартості всіх партій товару за весь період дії контракту, оплата за контрактом здійснюється на банківський рахунок продавця, покупець здійснює платежі згідно з рахунку-фактури виставленої продавцем за кожну поставлену партію товару.

Для митного оформлення партій товару, що придбавалися позивачем за контрактом №2704-2018 від 27.04.2018 надавалися інвойси за №№ 495/07-2019 від 30.10.2019; 497/07-2019 від 31.10.2019; 498/07-2019 від 31.10.2019; 499/07-2019 від 31.10.2019; 500/07-2019 від 05.11.2019; 506/07-2019 від 08.11.2019; 507/07-2019 від 09.11.2019; 508/07-2019 від 09.11.2019; 509/07-2019 від 12.11.2019; 510/07-2019 від 12.11.2019; 18618 від 12.11.2019; 514/07-2019 від 13.11.2019; 532/07-2019 від 22.11.2019; 533/07-2019 від 22.11.2019; 534/07-2019 від 22.11.2019; 520/07-2019 від 18.11.2019; 536/07-2019 від 23.11.2019; 535/07-2019 від 22.11.2019; 539/07-2019 від 26.11.2019; 542/07-2019 від 27.11.2019.

Крім контракту та вказаних інвойсів на підтвердження митної вартості за першим основним методом позивач подав відповідачеві також копії таких документів: додатки до згаданого зовнішньоекономічного контракту від 27.04.2018; висновок експертного товарознавчого дослідження № 19/1/145 від 26.04.2019; пакувальні листи, сертифікати якості та дезінфекції, датовані тим самим днем, що й відповідні інвойси; міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR); митні декларації країн відправлення; лист Мінекології № 817/2837-19 від 07.05.2019; банківські платіжні документи про оплату товару за період вересень-жовтень 2019; прайс-лист від 01.10.2019.

За результатами аналізу вказаних документів у листопаді 2019 року відповідач прийняв 20 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, згідно з яких митну вартість товарів визначив за резервним методом, передбаченим ст. 64 Митного кодексу України. Також у рішеннях зазначено, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД UA209140/2019/151651 від 18.06.2019, МД UA209140/2019/186819 від 30.09.2019.

Позивач не погоджується із такими рішеннями відповідача, тому звернувся з даним позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався такими нормами законодавства.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012. Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Відповідно до п.20 ст.4 МК України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Статтею 264 МК України встановлено, що митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості.

Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації.

На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 (ГААТ). Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст. 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч.1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 р. № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Митного кодексу У країни у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існую чий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території У країни; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому, в розумінні наведених статей МК У країни, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15 (814/283/14), Верховним Судом від 29.01.2019 № 815/6827/17, в яких вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду У країни зазначила, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС У країни при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду .

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими су дами при застосуванні таких норм права.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів в частині наявності у відповідача обґрунтованих сумнівів, суд виходить з наступних міркувань.

Судом досліджено всі документи, що подавалися позивачем для митного оформлення партій товару, що придбавалися позивачем за контрактом №2704-2018 від 27.04.2018: інвойси за №№ 495/07-2019 від 30.10.2019; 497/07-2019 від 31.10.2019; 498/07-2019 від 31.10.2019; 499/07-2019 від 31.10.2019; 500/07-2019 від 05.11.2019; 506/07-2019 від 08.11.2019; 507/07-2019 від 09.11.2019; 508/07-2019 від 09.11.2019; 509/07-2019 від 12.11.2019; 510/07-2019 від 12.11.2019; 18618 від 12.11.2019; 514/07-2019 від 13.11.2019; 532/07-2019 від 22.11.2019; 533/07-2019 від 22.11.2019; 534/07-2019 від 22.11.2019; 520/07-2019 від 18.11.2019; 536/07-2019 від 23.11.2019; 535/07-2019 від 22.11.2019; 539/07-2019 від 26.11.2019; 542/07-2019 від 27.11.2019; додатки до згаданого зовнішньоекономічного контракту від 27.04.2018; висновок експертного товарознавчого дослідження № 19/1/145 від 26.04.2019; пакувальні листи, сертифікати якості та дезінфекції, датовані тим самим днем, що й відповідні інвойси; міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR); митні декларації країн відправлення; лист Мінекології № 817/2837-19 від 07.05.2019; банківські платіжні документи про оплату товару за період вересень-жовтень 2019; прайс-лист від 01.10.2019.

Відповідач посилається на те, що товар завозився позивачем за непрямим контрактом, укладеним з нерезидентом Profit Trade Group s.r.o., який знаходиться на території Словацької республіки.

Однак у всіх рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач не обґрунтовує своє розуміння словосполучення «непрямий контракт» та яке це має значення для правильно визначення митної вартості товарів.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що у складі засновників вказаного нерезидента перебувають громадяни України та мешканці м. Львів.

Однак відповідачем не представлено суду належних і допустимих доказів на підтвердження вказаного аргументу, в тому числі, витягу з Торгового реєстру Міністерства справедливості Словацької республіки, а також не доведено в порядку ч. 4 ст. 53 МК України наявність взаємозв`язку між продавцем-нерезидентом і позивачем, який вплинув на заявлену ним митну вартість товарів.

А як вбачається з доданих відповідачем до відзиву копій форм декларацій митної вартості, в п. 9 «а» таких зазначено про відсутність пов`язаності між собою продавця та покупця.

Щодо аргументів відповідача з приводу стабільного зазначення позивачем митної вартості товарів 1,22 та 1,32 дол.США за кг, не дивлячись на різні країни відправлення, різні логістичні витрати та різну якість товару, то суд зазначає таке.

Як вбачається з усіх інвойсів наданих суду та відповідачу під час надання документів, які підтверджують митну вартість товарів (це не заперечується останнім), поставка товарів відбувалась на умовах «DAP» Lviv», що згідно ІНКОТЕРМС-2010 означає те, що контрагент-нерезидент несе усі витрати до моменту передачі товару позивачеві, а останній несе обов`язок по оплаті такої поставки з моменту здійснення такої.

Таким чином, витрати по перевезенню товару лежали на нерезиденту Profit Trade Group s.r.o., а не позивачу, а отже – логістичні витрати були включені в основну ціну товару за договором та сплачувались не позивачем.

У рівній мірі, відповідачем не доведено факту наявності різної якості товару при ввезенні такого на митну територію України.

Посилання митниці на недоліки у заповненні граф CMR є необґрунтованими, оскільки такі не містять числових значень, що ніяк не впливає на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів.

Посилаючись на подібні обставини, Відповідач не наводить жодних доводів щодо того, яким чином це може вплинути на правильність визначеної митної вартості імпортованого товару та/або унеможливить її визначення за основним методом.

У такому випадку відповідач перевірив нечислові обставини, посилання на які не можуть бути належною, достатньою та законною підставою для коригування митної вартості товарів, визначеної позивачем за основним методом.

Що стосується посилань відповідача про відсутність у рахунках-фактурі відомостей про строки розрахунків за контрактом, та вказівки у рішеннях на те, що у п. 5.2. контракту № 2704-2018 від 27.04.2018 не визначено конкретних термінів оплати, що, на думку відповідача, є порушенням Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Мінекономіки та з питань євроінтеграції України від 06.09.2001 № 201, то надані інвойси по кожній митній декларації містять всі необхідні реквізити та є чинними, а додатком б/н від 27.04.2019 до контракту № 2704-2018 від 27.04.2018, також поданому відповідачу, передбачено відвантаження товару на умовах післяоплати.

При цьому, як вбачається з наданих суду додатків до контракту, товар може бути відвантажений позивачу зі складів, що знаходяться за адресами, які зазначені у CMR та митних деклараціях.

Вказівка відповідача на посилання у копіях платіжних документів лише на контракт № 2704-2018 від 27.04.2018 не спростовує наявних в матеріалах справи документів в підтвердження оплати позивачем за товар, отримання якої підтверджено також звіркою позивача з продавцем.

Також в матеріалах справи наявний лист від 27.03.2019 № 2101-246 від ПАТ «ОКСІ БАНК» із роз`ясненням механізму транскордонних переказів коштів через кореспондентський рахунок банку в іноземній валюті, що відкритий в іншому банку.

Продавець товару є нерезидентом, а у наданих позивачем відповідачеві банківських платіжних документах, для взаєморозуміння, призначення платежу вказане англійською мовою із зазначенням контракту № 2704-2018 від 27.04.2018 та що це оплата за вживані одяг та взуття за цим же контрактом.

Сама ж оплата позивачем продавцеві Profit Trade Group s.r.o. проводилася за результатами поставок кількох партій товарів на підставі кількох інвойсів, що відповідає домовленостям

Щодо посилань відповідача на іншу вартість товару в декларації країни відправлення, ніж в інвойсі, то, як встановлено, вартість в цих двох документах вказана в різних валютах.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність інформації про ступінь зносу товару, адже сам відповідач у своїх рішеннях, що оскаржені позивачем, зазначає про ступінь зносу в розмірі 25%. Такий же ступінь зносу зафіксовано в поданих йому позивачем митних деклараціях, сертифікатах дезінфекції, сертифікатах якості. Код УКТЗЕД товарів відповідач не оскаржує.

Відповідачем не спростовано заявлену позивачем митну вартість, яка відповідає також вказаній її розміру у прайс-листі, а останній є належним та допустимим доказом для підтвердження митної вартості.

Так само відповідачем не спростовано відомостей отриманих ним від позивача, що містяться у митних декларацій країни відправлення.

При цьому як митна декларація країни відправлення, так й прайс-лист відповідно до ст. 53 Митного кодексу України є документами, що підтверджують митну вартість товарів.

Як встановлено частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані докази, дослідивши всі документи, що подавалися позивачем для митного оформлення, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201704/2 від 01.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201720/2 від 05.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201723/2 від 05.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201724/2 від 05.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201730/2 від 06.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201750/2 від 11.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201752/2 від 11.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201753/2 від 11.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201764/2 від 13.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201765/2 від 13.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201779/2 від 16.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201777/2 від 15.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201832/2 від 25.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201833/2 від 25.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201835/2 від 25.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201840/2 від 26.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201841/2 від 26.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201857/2 від 27.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201864/2 від 28.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201868/2 від 29.11.2019.

Стягнути з Галицької митниці Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43348711) за рахунок її бюджетних асигнувань 4461 (чотири тисячі чотириста шістдесят одна) грн сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОВЕРТРЕЙД КОМПАНІ” (79032, м. Львів, вул. Пасічна, 93, код ЄДРПОУ 41566334) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2020.

Суддя Р.М. Брильовський