Ухвала суду № 87614261, 14.02.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1238/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 лютого 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання недійсною ухвали,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до Львівської міської ради (далі - відповідач, ЛМР), в якій просить визнати недійсною ухвалу відповідача від 11.07.2019 №5419 «Про надання громадянам дозволу на виготовлення документацій із землеустрою в частині, що стосується надання дозволу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на виготовлення документацій із землеустрою на спірну земельну ділянку.

Крім цього, в позовній заяві позивачем заявлено два клопотання:

- про витребування від ЛМР документацію, яка була подана громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на розгляд ЛМР для отримання дозволу на виготовлення документації із землеустрою;

- про відстрочення сплати судового збору до завершення розгляду справи по суті.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160 та 161 КАС України.

Статтею 160 КАС України встановлено вимоги до форми та змісту позовної заяви.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В позовній заяві відсутні відомості, визначені пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України стосовно відповідача - офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Вимоги до оформлення письмових доказів визначені у статті 94 КАС України, відповідно до якої письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).

Наявні в матеріалах справи додані позивачем до позовної заяви додатки для суду та відповідача не засвідчені позивачем жодним чином.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 в позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового до завершення розгляду справи в суді. Клопотання жодним чином не мотивовано.

Згідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічні норми містить стаття 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Позивачем не наведено жодних обставин та доказів на їх підтвердження, які б давали суду обґрунтовані підстави вважати, що вона позбавлена можливості сплатити судовий збір.

При цьому, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

Зважаючи на викладене суддя вважає, що у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового до завершення розгляду справи в суді слід відмовити.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Закон № 3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102 грн.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із прохальної частини позовної заяви слідує, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, ОСОБА_1 слід надати суду докази сплати судового збору за подання позову немайнового характеру в розмірі 840 грн 80 к. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до частини другої цієї ж статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом оскарження є ухвала відповідача від 11.07.2019 №5419 «Про надання громадянам дозволу на виготовлення документацій із землеустрою» в частині, що стосується надання дозволу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на виготовлення документацій із землеустрою на спірну земельну ділянку.

Позовну заяву ОСОБА_1 надіслано на адресу суду 05.02.2020.

З матеріалів справи не можливо встановити коли позивач дізналася про ухвалу відповідача від 11.07.2019 №5419 «Про надання громадянам дозволу на виготовлення документацій із землеустрою» та відповідно про порушення своїх прав. Тому, з метою вирішення питання щодо строку звернення до суду, позивачу слід надати відповідні докази, а у разі пропущення строку звернення до суду надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем до позовної заяви не долучено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що оскаржувана ухвала від 11.07.2019 №5419 суттєво порушує її майновий інтерес.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Слід зазначити, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника.

Статтею 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Відповідно до статті 19 ЦПК України «справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів» суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Оскільки, ОСОБА_1 оскаржує ухвалу ЛМР від 11.07.2019 №5419 в порядку адміністративного судочинства, необхідно вказати, які саме порушення прав, свобод чи інтересів позивача допущено з боку відповідача у сфері публічно-правових відносин.

Наявність порушень оскаржуваною ухвалою лише майнових прав ОСОБА_1 унеможливлює розгляд спору в порядку адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Для усунення вказаних недоліків і приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 161 КАС України, позивачу необхідно надати певний строк.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового бору, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання недійсною ухвали, - залишити без руху.

Позивачу протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018):

- позовної заяви, оформленої згідно до вимог чинного Кодексу адміністративного судочинства України;

- належним чином завірених додатків до позовної заяви для суду та відповідача з врахуванням вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригінал документа про сплату судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 840 грн 40 к. за наступними реквізитами: отримувач коштів УКуЗалiз.р м.Льв./Залізничний/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету 22030101: призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

- докази, що підтверджують дату коли позивач дізнався про порушення своїх прав або заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску;

- пояснення щодо того які саме права, свободи чи інтереси ОСОБА_1 порушує ухвала відповідача від 11.07.2019 №5419 у сфері публічно-правових відносин.

У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя О.П. Хома