Ухвала суду № 87614194, 17.02.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1367/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 лютого 2020 року м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Модерн Архітекчурал Десижинс проджект груп” до Державної архітектурно – будівельної інспекції України, Департаменту архітектурно – будівельної інспекції України у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу, -

в с т а н о в и л а:

14.02.2020 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Модерн Архітекчурал Десижинс проджект груп” до Державної архітектурно – будівельної інспекції України, Департаменту архітектурно – будівельної інспекції України у Львівській області з вимогою про визнання протиправною та скасування постанови Департаменту архітектурно – будівельної інспекції України у Львівській області №30пл/19/1013-6/6043-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 189180,00 грн.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви, з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 вказаного Кодексу.

Частиною 2 статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позовну заяву підписав представник позивача – адвокат Палига Олег Іванович (далі – Палига О.І.).

На підтвердження повноважень адвокат Палига О.І. надав копію ордера про надання правової допомоги серії ЛВ №070613 від 07.02.2020 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №621 від 29.02.2012 та копію посвідчення №248 від 29.02.2012 року.

Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною 4 статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером визнається письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно п.2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та іншими законами України.

Згідно вказаного Положення реквізити генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Водночас, суддею встановлено, що до матеріалів справи долучено копію ордера на надання правової допомоги, відповідність якої оригіналу засвідчує (відбиток штампа “копія вірна”, відбиток штампа громадсько – професійного об`єднання “Львівська обласна колегія адвокатів” на якому вказана дата, особистий підпис, прізвище та ініціали адвоката Палиги О.І.).

Суддя зазначає, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді.

Згідно з вимогами статті 62 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ордер, який посвідчує повноваження адвоката як представника, подається в оригіналі. Відповідність оригінала копії ордера може бути посвідчена підписом судді, після чого копія приєднується до матеріалів справи.

Можливості посвідчення відповідності оригіналу копії ордеру самостійно адвокатом положеннями ЦПК України і Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” не передбачено.

Вказана позиція суду також узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в ухвалі 29.05.2019 року, у справі № 202/5348/18.

Тобто, адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, що являє собою оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту, який повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені Положенням № 41, з якого можна встановити, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, і підтверджує правомочність адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Інші замінники та форми відтворення змісту цього документа (копії ордера, зокрема, завірені адвокатом) не замінюють обов`язку надавати ордер як єдиний, унікальний та основний вид цього документу, який і є юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній в ухвалах від 27.11.2018 у справі №826/5357/17, від 30.03.2018 у справі №908/1843/17, від 09.08.2018 у справі №826/19995/16, від 31.10.2018 у справі №9901/847/18.

Положення частиною 4 статті 59 КАС України не містять правил, які б дозволяли адвокату підтверджувати свої повноваження поданням копії ордеру, а не основного документа, з якого була зроблена ця копія.

З огляду на викладене, позовна заява подана до суду особою, повноваження якої не підтвердженні відповідно до вимог статті 59 КАС України, що свідчить про невиконання вимог процесуального закону при зверненні до суду.

Також суддя звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Отже, для представництва особи в адміністративній справі адвокат повинен мати або ордер або довіреність, при цьому, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Таким чином, повноваження адвоката, зокрема, стосовно підписання позову/заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін саме у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень. При цьому, право підпису позову/заяви є виключним правом позивача/заявника, яке повинно надаватись представнику, шляхом окремого визначення даної дії у договорі.

В долученій до матеріалів позовної заяви копії ордера наявне посилання на договір про надання правової допомоги (правничої) допомоги №10 від 07.02.2020 року.

Крім того, посилання на вказаний договір міститься у тексті позовної заяви під підписом адвоката.

Однак копії вказаного договору до матеріалів позовної заяви не долучено.

Таким чином, з метою підтвердження повноважень представника, до матеріалів позовної заяви необхідно долучити договір про надання правової допомоги, який містить в собі делеговане позивачем право представнику на підписання від його імені позовної заяви та оригінал ордеру на надання правової допомоги.

Крім того, суддя наголошує, що відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Водночас, в позовній заяві не вказано адреси електронної пошти позивача, реєстраційного номера облікової картки платника податків та адреси електронної пошти представника позивача, а також кодів ЄДРПОУ, відомих номерів засобів зв`язку та офіційних електронних адрес чи адрес електронної пошти відповідачів та третіх осіб.

Таким чином, з метою усунення вказаних недоліків, позивачу необхідно надати суду належним чином оформлену, з врахуванням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, позовну заяву та копію позовної заяви для відповідачів та третіх осіб.

Відповідно до п.3 ч.5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначення ціна позову.

Крім того, суддя зазначає, що відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач долучив квитанцію про сплату судового збору №0.0.1608253504.1 від 07.02.2020 на суму 210,00 грн.

Водночас, суддя зазначає, що позивач звернувся до суду із вимогою про визнання протиправною та скасування постанови Департаменту архітектурно – будівельної інспекції України у Львівській області №30пл/19/1013-6/6043-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 189180,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.

Оскільки предметом позову у вказаній справі є вимога про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 189180,00 грн., за зверненням до суду з такою позивачу потрібно сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 2837,70 грн.

Таким чином, з метою усунення вказаних недоліків, позивачу необхідно надати суду докази доплати судового збору розмірі 2627,70 грн.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі “Судовий збір”. Такими реквізитами є: отримувач коштів: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; код отримувача: 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (ІВАN): UA978999980313101206084013003, код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); наявність відомчої ознаки: “84” Окружні адміністративні суди. На згаданому вище сайті є також можливість автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статей 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши строк для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и л а:

залишити без руху позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Модерн Архітекчурал Десижинс проджект груп” до Державної архітектурно – будівельної інспекції України, Департаменту архітектурно – будівельної інспекції України у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу.

Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Потабенко В.А.