Ухвала суду № 87611486, 17.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

17 лютого 2020 р.Справа №160/994/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши заяву Приватного підприємства «ВОСХОД» про забезпечення адміністративного позову Приватного підприємства "ВОСХОД" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "ВОСХОД" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати відмови Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, а саме: Наказ № 4-3031/15-19-СГ від 22.10.2019р., зареєстрований в Центрі надання адміністративних послуг 23.10.2019 року за №301036-012181-216-13-2019 про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки,

Наказ № 4-3621/15-19-СГ від 12.11.2019р., зареєстрований в Центрі надання адміністративних послуг 13 листопада 2019 року за №301045-081591-216-13-2019 про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки,

Наказ № 4-4387/15-19-СГ від 03.12.2019р., зареєстрований в Центрі надання адміністративних послуг 04 грудня 2019 року за №301045-087208-216-13-2019 про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки,

Наказ № 4-5033/15-19-СГ від 20.12.2019р., зареєстрований в Центрі надання адміністративних послуг 23 грудня 2019 року за №301032-092039-216-13-2019 про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки, стосовно затвердження «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП «Восход» 11.02 - Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Радушненська селищна рада»;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області розглянути належним чином усі клопотання позивача та затвердити «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП «Восход» 11.02 - Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район. Радушненська селищна рада».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилими загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24 лютого 2020 року.

14 лютого 2020 року до суду надійшло клопотання Приватного підприємства «ВОСХОД» про забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просить: заборонити ГУ Держгеокадастру в Дніпроперовській області вчиняти будь-які дії, пов`язані з розпорядженням (користуванням, володінням, передачею в управління чи в оренду) земельної ділянки або її частиною, кадастровий номер № 1221855500:02:001:0648, що розташована за межами населеного пункту на території Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 9,2500 га, у тому числі передачу її в оренду, продажу права на земельних торгах (аукціонах), видавати (затверджувати) дозвільні документи, виносити будь-які Накази, Розпорядження будь-яким особам на виготовлення будь-якої землевпорядної документації.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що станом на 13.02.2020 року позивачу стало відомо, що відповідач таємно виніс акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 09.12.2019р., № 1002-ДК/996/АП/09/01-19, яким державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - головним спеціалістом відділу за використанням та охороною земель в Апостоловському, Криворізькому, Софіївському, Широківському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, на якого покладено обов`язки за посадою начальника цього ж відділу Федотовим Станіславом Ігоревичем було неправомірно з`ясовані обставини, що вказані в Акті щодо користування земельної ділянкою ПП «Восход». При цьому позивач достовірно знає з власних джерел, що відповідач в найближчі 4 (чотири) дні має винести Наказ про надання дозволів на користь третіх осіб на розроблення проекту землеустрою. Таким чином, відповідач готує нові Накази на користь третіх (нез`ясованих позивачем) осіб, яким надає вже дозвіл на розроблення проекту землевідводу на земельній ділянці № 1221855500:02:001:0648 і це може привезти до невиконання рішення в майбутньому, що може істотно унеможливити виконання рішення суду, оскільки земельна ділянка, що розташована за межами населеного пункту на території Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 9,2500 га із цільовим призначенням (11.02) - для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яку позивач має намір отримати в оренду через знаходження на ній нерухомого майна, - може перейти в оренду або у приватну власність іншим незрозумілим особам і це ускладнить ефективний захисту або поновлення прав ПП «Восход».

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.

Заява про забезпечення позову надійшла в п`ятницю 14 лютого 2020 року, однак суддя Коренев А.О. перебував у відпустці, тому питання про забезпечення позову вирішується - 17 лютого 2020 року.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, доводи заявленого клопотання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як «наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій», може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи позивача про те, що відповідач готує нові Накази на користь третіх (нез`ясованих позивачем) осіб, яким надає вже дозвіл на розроблення проекту землевідводу на земельній ділянці № 1221855500:02:001:0648 і це може привезти до невиконання рішення в майбутньому, що може істотно унеможливити виконання рішення суду, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях позивачів та не підтверджені належними доказами.

Крім того, суд звертає увагу, що питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі №815/5987/14, постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №766/6141/16-а, постанові Верховного Суду від 04.09.2019 року № 420/3397/19.

Слід зазначити, що зобов`язання затвердити проект щодо відведення вказаної земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження такого проекту без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Враховуючи наведене, суд не може визнати обґрунтованими доводи позивачів про порушення, на їх думку, внаслідок не застосування заходів забезпечення позову, їх прав на отримання у власність земельних ділянок.

Частиною другою цієї ж статті КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Проаналізувавши зазначені норми, в контексті викладених обставин, уважно вивчивши клопотання позивача про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви, з огляду на те, що на підтвердження своїх доводів, позивачем не надано достатніх доказів в обґрунтування заявленого клопотання та достатніх доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства «ВОСХОД» про забезпечення адміністративного позову – залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев