Рішення № 87611482, 29.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року Справа № 160/5220/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) зарахувати їй до пільгового стажу період роботи у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління 17-го партз`їзду» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті з 22.04.2008 по 13.12.2016 роки та здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати позивача, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні виплати з 01.12.2017 року з урахуванням проведених раніше виплат.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з 20.01.2015 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах та з 03.11.2017 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території. Відповідач з грудня 2017 року припинив нараховувати та виплачувати пенсію у зв`язку з відсутністю законних підстав для зарахування до пільгового стажу роботи період з 01.06.2014 по 13.12.2016 роки, оскільки відсутні в індивідуальних відомостях про застраховану особу відомості про спецстаж, нарахування заробітної плати та сплачені страхові внески. Таким чином, позивач вважає вказані дії відповідача неправомірними та такими, що порушують норми чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 11.06.2019 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач надав до суду відзив, у якому просив у задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на те, що відсутні законні підстави для зарахування до пільгового стажу період роботи позивача гірничим майстром підземним на ВП «Шахтоуправління 17-го партз`їзду» ДП «Шахтарськантрацит» з 01.06.2014 по 13.12.2016 роки, оскільки відсутні в індивідуальних відомостях про застраховану особу відомості про спецстаж, нарахування заробітної плати та сплачені страхові внески.

18.07.2019р. позивачем подано відповідь на відзив, яка за своїм змістом підтверджує обґрунтування позову, проте не може бути врахована судом з огляду на приписи ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, при розгляді справи суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 20.01.2015 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах.

Також, відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» проведено перерахунок пенсії, оскільки стаж роботи позивача за Списком №1 складав більше 7,6 років з повним робочим днем в шахті.

03.11.2017 року позивач взята на облік в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території та з грудня 2017 року відповідач припинив нараховувати та виплачувати пенсію відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки до пільгового стажу роботи зараховано лише період з повним робочим днем в шахті з 22.04.2008 по 31.05.2014 роки, що дорівнює 6 років 01 місяць 10 днів.

Позивач звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо зарахування періоду роботи з 01.06.2014 по 13.12.2016 роки, оскільки даний період підтверджений відповідним записом у трудовій книжці.

Листом №2853/М-09 від 12.04.2019 відповідач надав відповідь, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявні персоніфіковані дані про страховий стаж за період з 01.01.1999 по 31.05.2014 роки включно.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України (ч.1 ст.46 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст.114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», особливості пенсійного забезпечення працівників, на яких поширюється даний Закон та визначає мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 41 Закону України №1058 передбачено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії: 1)суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2)суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Частинами 1-3 статті 24 Закону №1058 передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Разом з тим, суд зазначає, що ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Постановою Правління Пенсійного фонду України №10-1 від 18.06.2014 року затверджене Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Положення) з метою забезпечення ведення єдиного обліку застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Згідно п.1 розділу III Положення індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб надаються страхувальникам та/або застрахованій особі на паперових носіях за формою згідно з додатком 1 (форма ОК-5) або додатком 2 (форма ОК-7) до цього Положення.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, з трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що з 22.04.2008 по 13.12.2016 роки остання працювала у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління 17-го партз`їзду» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті

За даними довідки форми ОК-5 вбачається, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не включено до страхового стажу роботи позивача період з 01.06.2014 по 31.12.2016 роки з підстав несплати роботодавцем страхових внесків за цей період.

Суд зазначає, що за приписами ч.6 ст.20 Закону №1058 страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 1 ст.20 Закону №1058 передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.20 Закону №1058 страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч.10 ст.20 Закону №1058, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, зокрема єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для незарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи на підприємстві з 01.06.2014 по 31.12.2016 роки.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач відповідно ч.2 ст.2 КАС України, незарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з 01.06.2014 по 31.12.2016 роки діяв не на підставі, не у межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, не запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована така відмова.

Відповідно до ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідач не довів правомірності своїх дій та прийнятого рішення.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

На підставі ч.1 ст.139 КАС України, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768грн.40коп., сплата яких підтверджується квитанцією №1 від 10.05.2019р.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління 17-го партз`їзду» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті з 22.04.2008 по 13.12.2016 роки та здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні виплати з 01.12.2017 року з урахуванням проведених раніше виплат.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768грн. 40коп. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова