Рішення № 87611445, 06.02.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3365/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю представника позивача Нестеренка С.О.,

представника відповідача Федорчук І.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Володимир-Волинська птахофабрика» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Володимир-Волинська птахофабрика» (далі - ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», товариство, позивач) звернулося в суд із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування наказу від 06 вересня 2019 року № 159 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» та податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2019 року №000195501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 116 972 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС в Волинській області з метою дослідження питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при відображенні у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток результатів здійснення господарських операцій з певним переліком суб`єктів господарювання, встановлені порушення товариством пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 744 648,00 грн 00 коп., про що складений акт № 2228/05-01/00851376 від 04 жовтня 2019 року. На підставі вказаного акту перевірки відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з результатами перевірки викладеними в акті передвіки та змістом податкового повідомлення-рішення, з огляду на наступне.

Документальна позапланова виїзна перевірка товариства проводилась згідно наказу ГУ ДПС України у Волинській області № 159 від 06 вересня 2019 року. Проведення перевірки ґрунтується на підставі статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 ПК України, в зв`язку з ненаданням товариством пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують встановлені порушення, на запити № 22899/10/03-20-14-04 від 11 липня 2019 року та 23617/10/03-20-14-04 від 18 липня 2019 року. Однак, позивач, вважає що в ГУ ДПС у Волинській області були відсутні підстави визначені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України для проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків, оскільки відповіді на запити податкового органу були надані у встановлений строк, у зв`язку з чим вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому позивач, вказує на те, що первинними документами, складеними у відповідності до положень ПК України, підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентами позивача: ТзОВ «Агро-ОПТ», ТОВ «СГВК «Садко», ТОВ «Меткомтех», такі операції обумовлені діловою метою, а тому доводи відповідача про безтоварність здійснених господарських операцій є бездоказовими, а висновок щодо завищення податкового кредити з ПДВ неправомірним. Також позивач зазначає, що добросовісний платник податків, яким є позивач, не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення з боку контрагентів. Крім того, вважає, що відкриті кримінальні провадження, фігурантами яких є деякі контрагенти позивача, не є належним доказом при формуванні висновку щодо неможливості підтвердження факту придбання товару та його перевезення, та не може бути підставою для позбавлення позивача на формування валових витрат та податкового кредиту.

З наведених підстав просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 29 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву від 12 грудня 2019 року №1556/03-20-08-02-07 представник відповідача позовних вимог не визнала, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні документальної позапланової перевірки, щодо порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України - завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 744 648 грн 00 коп. в т.ч. за січень 2019 в сумі 374 700 грн 00 коп., за лютий 2019 в сумі 88 117 грн 00 коп., за травень 2019 на суму 78 478 грн 00 коп., за червень 2019 року на суму 203 353 грн 00 коп. по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ «Агро-ОПТ», ТОВ «Меткомтех», ТОВ «СГВК «Садко».

Зазначає, що наказ від 06 вересня 2019 року №159 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» винесено на підставі статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, в зв`язку з ненаданням ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують встановлені порушення, на запит №22899/10/03-20-14-04 від 11 липня 2019 року та №23617/10/03-20-14-04 від 18 липня 2019 року. За наслідками перевірки на підставі оскаржуваного наказу був складений акт від 04 жовтня 2019 року №2228/05-01/00851376, на підставі якого ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2019 року №000195501, тоді як з відповідним позовом про оскарження наказу ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» звернулося лише 14 листопада 2019 року, тобто після винесення за наслідками проведення такої перевірки податкових повідомлень - рішень.

Вважає, що позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, втратив своє право на оскарження наказу про проведення виїзної перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень.

Наголошує, що по господарських операціях з контрагентами ТзОВ «Агро-ОПТ», ТОВ «Меткомтех», ТОВ «СГВК «Садко» неможливо підтвердити факт придбання позивачем сої та її фактичного перевезення відповідно до наданих для перевірки документів та ТТН.

Враховуючи вище наведене, ГУ ДПС вважає, що процедура проведення позапланової виїзної перевірки, оскаржуваний наказ та прийняте податкове повідомлення рішення є законними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, просить в задоволенні позову відмовити.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Ухвалою суду від 30 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у відзиві проти позову, просила у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області, правонаступником якого є ГУ ДПС у Волинській області, надіслано ПрАТ «Володимир - Волинська птахофабрика» запит №22899/10/03-20-14-04 від 11 липня 2019 року про надання письмового пояснення та його документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Карпатська молочарня», ТОВ «Елеватор Буд Інвест», ТОВ «Ландгрейн», ТОВ «Меткомтех», ТОВ «Агроплюсінвест», ТОВ «Торговий Дім «Світ-Агро», ТОВ «СГВК «Садко», ТОВ «Щедрі Жнива», ТОВ «Агро-опт», ТОВ «Мірта Тм», ТОВ «Нейва», ТОВ «М`ясо-Продукти Схід» ТОВ «Трейд-Ювел», ТОВ «Антарктида-Софт ЛТД», ТОВ «Старт Борн», ТОВ «М`ясоторг», ТОВ «Екотрейд-2016» за період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року у зв`язку проведеним аналізом інформації, що містить в інформаційній системі «Податковий блок» та даних єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) ПрАТ «Володимир - Волинська птахофабрика» (т.1, а.с.31-35) та запит від 18 липня 2019 року №23617/10/03-20-14-04 про надання письмового пояснення та його документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Глобал Транс ГК» за період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року у зв`язку проведеним аналізом інформації, що містить в інформаційній системі «Податковий блок» та даних ЄРПН ПрАТ «Володимир - Волинська птахофабрика» (т.1, а.с.40-42).

ПрАТ «Володимир - Волинська птахофабрика» листами від 30 липня 2019 року №938 та 07 серпня 2019 року № 950 надало ГУ ДФС у Волинській області письмові відповіді на вказані запити, в якій надало пояснення щодо господарських операцій із вказаними контрагентами та зазначило, що запит податкового органу від 11 липня 2019 року №22899/10/03-20-14-04 та від 18 липня 2019 року №23617/10/03-20-14-04 є безпідставними, оскільки вони складені з порушенням вимог чинного законодавства. Позивач також вказав, що не відмовляється від надання документів за умови виконання податковим органом вимог статті 73 ПК України (т.1, а.с.36-37, 43-44).

На підставі статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, в зв`язку з ненаданням ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують встановлені порушення, на запит №22899/10/03-20-14-04 від 11 липня 2019 року та №23617/10/03-20-14-04 від 18 липня 2019 року, ГУ ДПС у Волинській області прийнято наказ від 06 вересня 2019 року №159 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (т.1, а.с.29). Копію вказаного наказу вручено 09 вересня 2019 року головному бухгалтеру ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» Кравцовій Н.О., про що свідчить її підпис (т.2, а.с. 89).

На підставі наказу від 06 вересня 2019 року №159 посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при відображенні у податкових операціях з ПДВ та податку на прибуток результатів здійснення господарських операцій з ТОВ «Карпатська молочарня», ТОВ «Елеватор Буд Інвест», ТОВ «Ландгрейн», ТОВ «Меткомтех», ТОВ «Агроплюсінвест», ТОВ «Торговий Дім «Світ-Агро», ТОВ «СГВК «Садко», ТОВ «Щедрі Жнива», ТОВ «Агро-опт», ТОВ «Мірта Тм», ТОВ «Нейва», ТОВ «М`ясо-Продукти Схід», ТОВ «Трейд-Ювел», ТОВ «Антарктида-Софт ЛТД», ТОВ «Старт Борн», ТОВ «М`ясоторг», ТОВ «Екотрейд-2016», ТОВ «Глобал Транс ГК» за період діяльності з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року.

За результатами перевірки складено акт від 04 жовтня 2019 року № 2228/05-01/00851376, яким встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України - завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 744 648 грн 00 коп. в т.ч. за січень 2019 в сумі 374 700 грн 00 коп., за лютий 2019 в сумі 88 117 грн 00 коп., за травень 2019 на суму 78 478 грн 00 коп., за червень 2019 року на суму 203 353 грн 00 коп. по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ «Агро-ОПТ», ТОВ «Меткомтех», ТОВ «СГВК «Садко» (т.1, а.с.49-112).

На підставі зазначеного акта відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2019 року №000195501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 116 972 грн 00 коп., в тому числі 744 648 грн 00 коп. за податковими зобов`язаннями та 372 324 грн 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1, а.с.47).

Не погоджуючись із наказом від 06 вересня 2019 року №159 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» та податковим повідомленням-рішенням від 01 листопада 2019 року №000195501, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до ппідпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до приписів пункту 81.2 статті 81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Встановлені обставини справи свідчать, що позивачем було допущено посадових осіб відповідача до перевірки. За наслідками проведеної перевірки складено акт від 04 жовтня 2019 року № 2228/05-01/00851376 та винесено податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2019 року №000195501.

Суд зазначає, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі, в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 у справі № 804/1113/16, від 30 листопада 2018 року у справі № 808/1641/15, від 20 грудня 2018 року у справі №826/3014/16, від 24 січня 2019 року у справі №826/13963/16, від 12 квітня 2019 року у справі №805/3873/17-а, та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи

Отже, оскільки позивачем отримано копію оскаржуваного наказу 09 вересня 2019 року про що свідчить особистий підпис головного бухгалтера ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» ОСОБА_1 в даному наказі (т.2, а.с. 89), та допущено посадових осіб відповідача до проведення перевірки, а також з огляду на те, що за результатами перевірки складено акт від 04 жовтня 2019 року № 2228/05-01/00851376, а також прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2019 року №000195501 (т.1, а.с. 47-112), ГУ ДПС у Волинській області фактично реалізовано свою компетенцію на проведення перевірки та оформлення її результатів, відтак, дії контролюючого органу щодо призначення та проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача.

На думку суду, належним способом захисту прав позивача є звернення до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2019 року №000195501, прийнятого на підставі акту фактичної перевірки від 04 жовтня 2019 року № 2228/05-01/00851376, що власне позивач і зробив, спір щодо оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення розглядається судом у межах даної справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу від 06 вересня 2019 року №159 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», відтак в задоволені позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи спір в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2019 року №000195501, прийнятого у зв`язку із висновками податкової перевірки про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України - завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 744 648 грн 00 коп. в т.ч. за січень 2019 в сумі 374 700 грн 00 коп., за лютий 2019 в сумі 88 117 грн 00 коп., за травень 2019 на суму 78 478 грн 00 коп., за червень 2019 року на суму 203 353 грн 00 коп. по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ «Агро-ОПТ», ТОВ «Меткомтех», ТОВ «СГВК «Садко», суд зазначає наступне.

Як вбачається із акту документальної позапланової перевірки від 04 жовтня 2019 року № 2228/05-01/00851376, до зазначених вище висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач дійшов за результатами дослідження фінансово-господарських операцій ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» з ТзОВ «Агро-ОПТ», ТОВ «Меткомтех», ТОВ «СГВК «Садко». Зокрема, в акті перевірки зазначено про те, що неможливо підтвердити факт придбання позивачем сої у вказаних контрагентів та її фактичного перевезення відповідно до наданих для перевірки первинних документів та товарно-транспортних накладних. До таких висновків відповідач дійшов внаслідок того, що контрагенти ТзОВ «Агро-ОПТ», ТОВ «Меткомтех» є фігурантами кримінальних проваджень, крім того поставлений позивачу вказаними товариствами товар придбаний ними у товариств (ТОВ «Лайтвіжн», ТОВ «Меткомтех», ТОВ «Азовбуд лтд», ТОВ «Майкос Трейдинг», ТОВ «Ліврея», ТОВ «Геліус альфа трейд», ТОВ «Делмарі», ПП «Фанди Бей», та інших перелічених у акті підприємств), які мають ознаки фіктивності або є фігурантами кримінальних проваджень. Крім того, в ТзОВ «Агро-ОПТ», ТОВ «Меткомтех», ТОВ «СГВК «Садко» не встановлено основних засобів та незначні трудові ресурси, або їх відсутність. Послуги з перевезення придбаного у ТзОВ «Агро-ОПТ» товару надавало - ТОВ «Бізнес Агро Транс», який є фігурантом кримінального провадження, при цьому згідно баз даних НАІС МВС УДАІ власником н/пр-цистерни є ОСОБА_5 , яким не здійснювались послуги з оренди стороннім організаціям в т.ч. ТОВ «Бізнес Агро Транс», який згідно ТТН надавав послуги з перевезень, дані по реєстрації вантажного автомобіля ДАФ НОМЕР_1 відсутні. Послуги з перевезення придбаного у ТОВ «СГВК «Садко» товару надавав ФОП ОСОБА_4 , проте згідно баз даних НАІС МВС УДАІ власниками транспортних засобів є інші особи, та в оренду вантажні автомобілі не надавалися.

Однак суд із зазначеними висновками перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням 01 листопада 2019 року №000195501 не погоджується та виходить з такого.

За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Крім того, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно із частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (з змінами та доповненнями, далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти таких висновків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Вказані правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року в справах №826/15653, №805/2316/16-а, від 19 вересня 2018 року в справі №2а-2104/12/1370.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та доводів ГУ ДПС у Волинській області, судом при розгляді справи підлягали з`ясуванню обставини щодо реального здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТзОВ «Агро-ОПТ», ТОВ «Меткомтех», ТОВ «СГВК «Садко» в період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року, за якими позивачем сформовано податковий кредит.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно договору поставки № 2311-18 від 23 листопада 2018 року, укладеного між ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (покупець) та ТОВ «Агро-Опт» (постачальник), постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити та передати у власність покупцю макуху соєву, олію соєву в асортименті (т.1, а.с.113-115).

Згідно вказаного договору на користь позивача поставлено товар (олія соєва) у січні 2019 року на загальну суму 2 248 200 грн 00 коп. у тому числі ПДВ на загальну суму 374 700 грн 00 коп., у лютому 2019 року на суму 559 800,00 грн. (без ПДВ 466 500,00 грн.) у тому числі ПДВ на суму 93 300 грн 00 коп. (згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 25 лютого 2019 року до податкової накладної від 16 лютого 2019 року, сума ПДВ складає 88 117 грн оо коп. при обсязі постачання на суму 440 583 грн 44 коп. без ПДВ) (т.1, а.с. 116-128,144-149), що підтверджується видатковими накладними: № 3 від 05 січня 2019 року на суму 560 160 грн 00 коп. разом з ПДВ, № 9 від 11 січня 2019 року на суму 561 600 грн 00 коп. разом з ПДВ, № 22 від 17 січня 2019 року на суму 561 240 грн. 00 коп. разом з ПДВ, № 47 від 29 січня 2019 року на суму 565 200 грн 00 коп. разом з ПДВ, № 20 від 16 лютого 2019 року на суму 559 800 грн 00 коп. разом з ПДВ (т.1, а.с.129-133).

Факт транспортування (поставки) товару на адресу покупця ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика»: с. Федорівка, Володимир-Волинський район, Волинської області підтверджується товарно транспортними накладними (ТТН): № 0501 - 19 від 05 січня 2019 року, № 1101 -19 від 11 січня 2019 року, ТТН № 1701-19 від 17 січня 2019 року, № 2901-19 від 29 січня 2019 року, № 1602-19 від 16 лбтого 2019 року (т.1, а.с.134-138).

Якість товару підтверджується посвідченнями про якість на соєву олію, які виписані ТОВ Агро-Опт» до кожної партії товару згідно видаткових накладних (т.1, а.с.139-143):

При цьому, постачальник ТОВ «Агро-Опт» виписав та зареєстрував в ЄРПН податкові накладні від 05 січня 2019 року №8, від 11 січня 2019 року №11, від 17 січня 2019 року №28, від 29 січня 2019 року №55, від 16 лютого 2019 року №15 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 25 лютого 2019 року №1 до податкової накладної від 16 лютого 2019 року 315 (т.1, а.с.144-149).

Наведені документи досліджені під час перевірки та описані в акті перевірки без зауважень до них.

Крім того, у акті перевірки від 04 жовтня 2019 року №2228/05-01/00851376 значиться, що розрахунки між позивачем та ТОВ «Агро-Опт» проводилися у безготівковій формі та підтверджені.

Згідно Договору поставки № 27/05-с від 27 травня 2019 року, укладеного між ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (покупець) та ТОВ «СГВК «Садко» (постачальник), постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити та передати у власність покупцю сою в асортименті (т.1, а.с.150-153).

На виконная умов вказаного договору на користь позивача поставлено товар (соя) у травні 2019 року на загальну суму 470 869,56 грн. у тому числі ПДВ на суму 78 478,26 грн., що підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною № 33 від 27 транвя 2019 року на суму 470 869 грн 56 коп. разом з ПДВ (т.1, а.с.153).

Факт транспортування (поставки на умовах СРТ) товару на адресу покупця: м. Устилуг, вул. Володимирська, 3, Волинської області, підтверджується ТТН № 245 та № 246 від 27 травня 2019 року (т.1, а.с.154-155).

Якість товару підтверджується посвідченнями про якість на сою, які виписані позивачем 28 травня 2019 року (т.1, а.с.156).

При цьому, постачальник ТОВ «СГВК «Садко» виписав та зареєстрував в ЄРПН податкову накладну від 27 травня 2019 року №33 (т.1, а.с.157).

Вказані документи були надані позивачем під час перевірки, що відображено в акті перевірки. Крім того, в акті перервікри значиться, що розрахунки між вказаними контрагентами здійснювалися у безготівковій формі.

Крім того, судом встановлено, що згідно договору поставки № 24/06-к від 24 червня 2019 року, укладеного між ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (покупець) та ТОВ «СГВК «Садко» (постачальник), постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити та передати у власність покупцю зерно кукурудзи в асортименті (т.1, а.с.158-163).

На виконання умов вказаного договору на користь позивача поставлено товар (зерно кукурудзи) у червні 2019 року на загальну суму 10 010 000 грн 88 коп. у тому числі ПДВ на суму 1 668 333 грн 48 коп, що підтверджується видатковими накладними: № 22 від 24 червня 2019 року на суму 1 118 390 грн 10 коп. разом з ПДВ, № 23 від 24 червня 2019 року на суму 1 124 441 грн 60 коп. разом з ПДВ, № 24 від 24 червня 2019 року на суму 1151 696 грн 10 коп. разом з ПДВ, № 25 від 25 червня 2019 року на суму 1171 397 грн 60 коп. разом з ПДВ, № 26 від 25 червня 2019 року на суму 1119 800 грн 60 коп. разом з ПДВ, № 29 від 25 червня 2019 року на суму 1 137 909 грн 60 коп. разом з ПДВ, № 30 від 26 червня 2019 року на суму 1 156 42 грн 10 коп. разом з ПДВ, № 31 від 26 червня 2019 року на суму 994 630 грн 09 коп. разом з ПДВ, № 32 від 26 червня 2019 року на суму 1 035 034 грн 09 коп. разом з ПДВ. Поставлений товар був переданий ТОВ «СГВК «Садко» на відповідальне зберігання згідно договору про надання послуг відповідального зберігання № 2406 від 24 червня 2019 року за актами приймання - передачі № 1 від 24 червня 2019 року, № 2 від 24 червня 2019 року, № 3 від 24 червня 2019 року, № 4 від 25 червня 2019 року, № 5 від 25 червня 2019 року, № 6 від 25 червня 2019 року, № 7 від 26 червня 2019 року, № 8 від 26 червня 2019 року, № 9 від 26 червня 2019 року (т.1, а.с.165-184).

При цьому, постачальник ТОВ «СГВК «Садко» виписав та зареєстрував в ЄРПН податкові накладні від 24 червня 2019 року №24, №23, №22, від 25 червня 2019 року №29, №26, №25, від 26 червня 2019 року №30, № 31, №32 (т.1, а.с.186-194).

Разом з тим, за даними господарськими операціями відповідачем порушень не виявлено, хоча вони повністю аналогічні по суті з тією господарською операцією за якою порушення виявлено, а також проведені з тим же самим контрагентом в межах періоду перевірки.

Також з матеріалів справи слідує, що згідно договору поставки № 03/06-с від 03 червня 2019 року, укладеного між ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (покупець) та ТОВ «Меткомтех» (постачальник), постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити та передати у власність покупцю сою в асортименті (т.1, а.с. 195-200).

На виконання вказаного договору на користь позивача поставлено товар (соя) у червні 2019 року на загальну суму 1 552 316 грн 00 коп. у тому числі ПДВ на суму 258 719 грн 33 коп., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0600133 від 02 чернвя 2019 року на суму 332 196 грн 00 грн. разом з ПДВ, № РН-0600039 від 20 червня 2019 року на суму 613 068 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600001 від 04 червня 2019 року на суму 329 564 грн 00 грн. разом з ПДВ, № РН-0600002 від 07 чернвя 2019 року на суму 277 488 грн 00 коп разом з ПДВ. Факт транспортування (поставки) товару на адресу покупця: м. Устилуг, вул. Володимирська, 3, Волинської області, підтверджується ТТН: № 262 від 26 червня 2019 року, № 261 від 26 травня 2019 року, № 10 від 19 червня 2019 року, № 260 від 19 чернвя 2019 року, № 249 від 03 червня 2019 року, №250 від 06 червня 2019 року (т.1, а.с. 201-214).

При цьому, постачальник ТОВ «Меткомтех» виписав та зареєстрував в ЄРПН податкові накладні від 04 червня 2019 року №1, від 07 червня 2019 року №2, від 20 червня 2019 року №39, від 27 червня 2019 року №133 (т.1, а.с.215-218).

Разом з тим, як слідує з акту перевірки, відповідач відносить вказані видаткові накладні до договору поставки № ДГ-24/06/c від 24 червня 2019 року.

Так, згідно договору поставки № ДГ- 24/06-с від 24 червня 2019 року, укладеного між ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (покупець) та ТОВ «Меткомтех» (постачальник), постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити та передати у власність покупцю сою в асортименті (т.1, а.с.219-228).

Згідно укладеного між сторонами договору на користь позивача поставлено товар (сою) у червні 2019 року на загальну суму 20 014 386 грн 00 коп. у тому числі ПДВ на суму 3 335 731 грн 00 коп., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0600054 від 24 червня 2019 року на суму 761 400 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600055 від 24 червня 2019 року на суму 785 840 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600056 від 24 червня 2019 року на суму 765 160 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600057 від 25 чернвя 2019 року на суму 799 000 грн 00 коп разом з ПДВ, № РН-0600058 від 25 червня 2019 року на суму 787 720 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600059 від 25 червня 2019 року на суму 791 480 грн 00 коп. разом з ПДВ, № PH-0600060 від 25 червня 2019 року на суму 760 460 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600061 від 25 чернвя 2019 року на суму 799 940 грн 00 коп. разом з ПДВ, №РН-0600062 від 25 червня 2019 року на суму 777 380 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600063 від 25 червня 2019 року на суму 754 820 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600064 від 25 червня 2019 року на суму 747 300 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600065 від 26 червня 2019 року на суму 784 900 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600066 від 26 червня 2019 року на суму 764 220 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600067 від 26 червня 2019 року на суму 686 200 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600068 від 26 червня 2019 року на суму 711 580 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600069 від 26 червня 2019 року на суму 752 000 грн 00 коп., № РН-0600070 від 26 червня 2019 року на сму 723 800 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600071 від 26 червня 2019 року на суму 783 020 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600072 від 26 червня 2019 року на суму 793 360 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600073 від 26 червня 2019 року на суму 773 620 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600048 від 24 червня 2019 року 800 786 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600049 від 24 червня 2019 року на суму 770 800 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600050 від 24 червня 2019 року на суму 775 500 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600051 від 24 червня 2019 року на суму 780 200 грн 00 коп. разом з ПДВ, РН-0600052 від 24 червня 2019 року 794 300 грн 00 коп. разом з ПДВ, № РН-0600053 від 24 чернвя 2019 року на суму 789 600 грн 00 коп. разом з ПДВ. Поставлений товар був переданий ТОВ «Меткомтех» на відповідальне зберігання згідно договору про надання послуг відповідального зберігання № 2406-05 від 24 червня 2019 року за актами приймання - передачі № 1 -25 в період 24 червня 2019 року - 26 червня 2019 року (т.1, а.с.229-250, т.2, а.с.1-30).

При цьому, постачальник ТОВ «Меткомтех» виписав та зареєстрував в ЄРПН податкові накладні від 24 червня 2019 року №50, №48, №51, №49, №56, №55, №54, №53, №52, від 25 червня 2019 року №64, №63, №62, №61, №60, №59, №58, №57, від 26 червня 2019 року №69, №73, №72, №71, №68, №67, №66, №65, №70, (т.2, а.с.31-56).

На думку суду, подані позивачем для перевірки та до суду зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» та контрагентами ТзОВ «Агро-ОПТ», ТОВ «Меткомтех», ТОВ «СГВК «Садко» щодо поставки товару (олії соєвої, сої, зерна кукурудзи) у січні-червні 2019 року. Вказані первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону №996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних. При цьому, відповідач зауважень щодо оформлення вказаних первинних документів в акті перевірки не навів.

Незважаючи на наявність належно оформлених первинних документів контролюючий орган заперечує факт поставки товару позивачу його контрагентами ТзОВ «Агро-ОПТ», ТОВ «Меткомтех», ТОВ «СГВК «Садко».

Суд зазначає, що згідно умов перерахованих вище договорів поставки товар покупцю - ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» доставлявся його контрагентами, а тому організація таких послуг з постачання та відповідальність за їх здійснення належать контрагентам-продавцям.

Суд не вважає безумовним доказом неможливості здійснення господарських операцій відсутність у відповідача інформації про власні чи орендовані складські приміщення, транспортні засоби, основні фондів у контрагентів-продавців позивача.

Верховний Суд у постановах від 16 січня 2018 року у справах №820/4648/13-а, №826/1398/14, від 16 січня 2018 року у справі №2а-3404/12/1370, та від 18 січня 2018 року у справі №2а-13944/12/2670 зазначив, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента - платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній мас право їх залучати на підставі цивільно-правових угод. Також Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року у справі 804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Крім того, відсутність інформації щодо зберігання, транспортування товарів не може бути аргументом для того, аби вважати інформацію, викладену у первинних документах, недостовірною.

При вирішенні спору суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року в справі №826/11879/13-а, відповідно до яких норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Разом з тим, вироків суду стосовно контрагентів позивача ТзОВ «Агро-ОПТ», ТОВ «Меткомтех», ТОВ «СГВК «Садко», які б набрали законної сили, під час розгляду справи контролюючим органом не надано, а сам по собі факт порушення кримінальних справ, у яких такі юридичні особи фігурують, не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Сама по собі наявність кримінальних проваджень відносно певних контрагентів-продавців або в яких ці контрагенти фігурують, складання обвинувального вироку та передача його на розгляд не є обставинами, які б звільняли відповідача від доказування фіктивності операцій цих контрагентів безпосередньо із позивачем, оскільки згідно з частиною шостою статі 78 КАС України лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У постанові від 19 березня 2019 року в справі №826/3740/17 з урахуванням положень частини шостої статті 78 КАС України Верховний Суд зробив висновок, що факт порушення кримінального провадження відносно контрагента позивача не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентом. Відтак, наявність відкритих кримінальних проваджень відносно контрагентів позивача не можуть бути враховані як беззаперечні докази фіктивності правочину між позивачем та такими контрагентами.

Також суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), в якому зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У вищевказаному рішенні наголошується й на тому, що платник податків не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також пеню.

Відтак, суд не бере до уваги доводи, викладені в акті перевірки від 04 жовтня 2019 року №2228/05-01/008511376 про те, що аналіз даних ЄРПН в частині походження товару (сої, кукурудзи) свідчить про нереальність операцій по ланцюгу постачання такого товару, оскільки можливі порушення певними постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог закону щодо формування податкового кредиту, позивач як платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагентів, а у межах цієї справи судом не встановлено будь-яких фактів, які могли б свідчити про обізнаність платника податків щодо можливої неправомірної поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Суд вважає, що ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, та враховує, що на час розгляду та вирішення справи не встановлено порушень в діях посадових осіб ТзОВ «Агро-ОПТ», ТОВ «Меткомтех», ТОВ «СГВК «Садко» чи інших контрагентів в ланцюгу постачання з огляду на те, що відсутні відповідні судові рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючих обставин), що набрали законної сили.

Таким чином, на думку суду, подані позивачем під час перевірки та до суду первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між ТзОВ «Агро-ОПТ», ТОВ «Меткомтех», ТОВ «СГВК «Садко» та ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» щодо поставки товару (сої, кукурудзи) у січні-червні 2019 року), відтак, позивач правомірно формував податковий кредит по таких операціях, а тому збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ із застосуванням штрафних санкцій згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням по вказаних операціях є безпідставним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування повідомлення-рішення від 01 листопада 2019 року №000195501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 1 116 972 грн 00 коп.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки від 04 жовтня 2019 року №2228/05-01/00851376 висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження в ході з`ясування обставин у справі по суті, відтак позов підлягає до задоволення шляхом прийняття рішення про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2019 року №000195501.

Відтак, позов слід задовольнити частково.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 16 754 грн 85 коп. (за позовну вимогу майнового характеру).

Керуючись статтями 243-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 01 листопада 2019 року №000195501.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 43143484) на користь Приватного акціонерного товариства «Володимир-Волинська птахофабрика» (44700, Волинська область, Володимир-Волинський район, село Федорівка, код ЄДРПОУ 00851376) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 16 754 (шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) гривні 58 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк

Рішення в повному обсязі складено 17 лютого 2020 року.