Рішення № 87611343, 17.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Справа № 160/11261/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування припису та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особа-підприємець ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно -будівельного контролю Дніпровської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 15.01.2019 року, який видано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 щодо проведення позапланової перевірки об`єкта містобудування, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що оскаржуваний припис був прийнятий відповідачем за результатами проведеної позапланової перевірки позивача за наслідками якої був складений акт від 15.01.2019року за яким встановлено, що позивачем експлуатується об`єкт містобудування за адресою: АДРЕСА_1 неприйнятий в експлуатацію, що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та за що до позивача застосовано штраф у розмірі 69156 грн. на підставі п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Позивач вважає вищевказаний припис незаконним, оскільки перевірку було проведено з порушенням норм чинного законодавства, а саме: позапланову перевірку було проведено без участі позивача або його представника, без пред`явлення службового посвідчення та без надання позивачеві копії направлення на проведення позапланової перевірки в порушення вимог п.7, п.9 Порядку №553; при проведенні перевірки посадовими особами відповідача жодними доказами не було встановлено, що саме позивач є замовником будівництва за вказаною адресою, оскільки саме замовник несе відповідальність за експлуатацію об`єкта будівництва неприйнятого в експлуатацію. Відповідачем не було вручено позивачу а ні акту перевірки, а ні припису.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

11 лютого 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позову позивача відмовити. В обґрунтування своєї позиції посилався на те, що підставою для проведення позапланової перевірки був лист Дніпровської міської ради від 22.12.2018р. №4/20-1753 про що було видано наказ №21п від 08.01.2019р. та виписано направлення від 09.01.2019р. за №0014, що відповідають формам, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012р. №240. Під час проведення позапланового заходу було встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , експлуатується об`єкт містобудування без декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що порушенням ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМ України від 13.04 2011 р. № 461. Крім того, представник відповідача зазначає, що у Реєстрі дозвільних документів відсутня інформація щодо введення в експлуатацію вищенаведеного об`єкта будівництва, а тому даний об`єкт експлуатується з порушенням норм законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником будівлі за наведеною вище адресою (нежитлова будівля) є позивач. На підставі вищевказаного документи, які складаються за результатами позапланової перевірки, були складені на позивача як на суб`єкта будівництва - власника майна. Таким чином, а тому вважає, що посадові особи відповідача діяли в рамках встановлених повноважень. Також представник відповідача вказує і на те, що за п.13 Порядку №553 передбачено право суб`єкта містобудування бути присутнім під час проведення перевірки, але це не є його обов`язком, складені документи за результатами перевірки були направлені позивачеві, що підтверджено відповідними розрахунковими чеками про направлення поштових відправлень та списком згрупованих поштових відправлень. Крім того, відповідачем разом з відзивом на позов подано клопотання про залишення без розгляду з підстав пропуску шестимісячного строку на звернення до суду із вказаним позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 як фізична особа на підставі договору купівлі-продажу від 18.03.2016 року є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований згідно рішення № 28894840 від 23.03.2016 року, згідно з копією інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.01.2019р.

Листом Дніпровської міської ради м. Дніпра від 22.12.2018р №4/20-1753, останній звернувся до відповідача за з метою ініціювання перевірок фактичного проведення суб`єктами господарювання у м. Дніпрі з проведення самочинного будівництва об`єктів нерухомого майна та у п.22 Додатку до зазначеного листа визначено об`єкт перевірки - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вищенаведеного листа, п.6 ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.8 п.7 Порядку №553, відповідачем 08.01.2019 року було прийнято наказ за № 21п «Про проведення позапланової перевірки на об`єкті містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» зі строком проведення перевірки з 09.01.2019р. по 22.01.2019року.

09 січня 2019року відповідно до Порядку №553, вищенаведеного наказу №21п відповідачем було сформовано направлення для проведення позапланового заходу за №0014, у якому зазначено, що направлення дійсне при пред`явленні службового посвідчення.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 15.01.2019р. посадовою особою відповідача було складено акт за №0000000013, де Замовником вказано - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , складено припис про усунення порушень та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Згідно їх змісту вбачається, що у ході проведення позапланової перевірки було встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 експлуатуються не прийнятий в експлуатацію об`єкт містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку №461.

Приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15 січня 2019 року зобов`язано з 15 січня 2019 року припинити експлуатацію об`єкт містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, до прийняття його в експлуатацію (а.с. 16).

Позивач, не погодившись із вказаним приписом звернувся до суду із позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а повноваження органів нагляду (контролю) за додержанням суб`єктами містобудування законодавства у сфері містобудівної діяльності встановлені Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553,у редакції, чинній на момент проведення перевірки - січень 2019р. (далі - Порядок №553) та Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244 (далі - Порядок №244).

Так, у відповідності до вимог ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок №553.

Згідно з пунктом 2 наведеного Порядку №553, у редакції, чинній на момент проведення перевірки, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до вимог пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За приписами пунктів 7-9 Порядку №553 встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівної діяльності.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У відповідності до вимог п.12 наведеного Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема:

- у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

- ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Також і згідно п.13 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Пунктом 21 Порядку №553 встановлено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Системний аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюються заходи контролю (нагляду) під час проведення позапланової перевірки, має право бути присутнім під час здійснення такого державного архітектурно-будівельного контролю, допускати посадових осіб до перевірки, надавати письмові пояснення та зауваження або заперечення до акту перевірки, за наслідками такої перевірки отримувати акт перевірки, припис, протокол та інші документи, які складаються під час перевірки, висловлювати відмову у їх отриманні, а посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю, в свою чергу, зобов`язані забезпечити участь такого суб`єкта містобудування (у даному випадку позивача) у проведенні перевірки шляхом пред`явлення суб`єкту містобудування (позивачу), щодо якого проводиться перевірка, службового посвідчення та наданням копії направлення для проведення позапланової перевірки.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи копії наданих документів не містять відомостей чи доказів щодо пред`явлення позивачеві як суб`єкту містобудування, щодо якого здійснювався держаний архітектурно-будівельний контроль, посадовою особою відповідача до початку проведення перевірки службового посвідчення та копії направлення для проведення позапланової перевірки, а доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду не надано.

Також зі змісту копії акту перевірки від 15.01.2019р. №0000000013, протоколу про правопорушення від 15.01.2019р. та припису від 15.01.2019р. вбачається, що графи з відміткою про відмову від підписання позивачем акту (у акті перевірки), підпис керівника про одержання примірнику припису позивачем (у приписі) посадовою особою відповідача не заповнені в порушення вимог п.21 Порядку №553 (а.с. 16,17-18,19-25).

Відповідач у відзиві на позов не заперечував відсутність позивача підчас перевірки посилаючись на те, що це його право, а не обов`язок, однак доказів повідомлення позивача про позапланову перевірку 15 січня 2019 року суду не надав, а відтак відповідач не виконав свого обов`язку щодо забезпечення участі позивача у проведенні перевірки щодо нього та майна, що йому належить, що прямо передбачено вищенаведеними дослідженими судом вимогами Порядку №553.

За викладених обставин, проаналізувавши наведені правові норми у сукупності із вище дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не виконавши свого обов`язку та не забезпечивши участь суб`єкта містобудування (позивача) у проведенні перевірки 15.01.2019р. у спосіб, встановлений Порядком №553, допустив порушення процедури проведення перевірки (не повідомили позивача про проведення перевірки та провели її без участі позивача), а, відповідно, складені за наслідками такої перевірки акти суб`єкта владних повноважень (акти, протоколи, постанови) не можуть мати будь-яких правових наслідків та підлягають безумовному скасуванню.

Слід зазначити, що при перевірці дотримання відповідачем процедури проведення позапланової перевірки, встановленої Порядком №553, яка відбулася 15.01.2019р. щодо майна, яке йому належить та є однією із підстав для скасування спірного припису, адміністративним судом у даних правовідносинах застосована правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2019р. у справі №400/2866/18, яка є обов`язковою для застосування згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також слід зазначити, що абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність про правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлена відповідальність за експлуатацію об`єктів будівництва не прийнятих в експлуатацію лише до суб`єктів містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів або до тих, які виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Проте, у ході судового розгляду справи відповідачем жодними доказами не доведено, що позивач є замовником будівництва або виконував функції замовника і підрядника одночасно при будівництві житлового будинку, розташованого за адресою; АДРЕСА_1

Судом критично надається оцінка доводам відповідача про те, що акт перевірки, припис та протокол були складені стосовно позивача як суб`єкта містобудування - власника вищенаведеного нерухомого майна згідно відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.01.2019р. та згідно відомостей з ЄДРПОУ стосовно позивача як фізичної особи-підприємця, оскільки аналіз змісту наведених документів не містить відомостей про те, що позивач є замовником будівництва даної житлової будівлі, а тому наведені документи не є належними доказами, які свідчать про експлуатацію позивачем вказаного житлового будинку без прийняття його в експлуатацію з урахуванням вимог ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, слід зазначити, що зміст інформації з Витягу із ЄДРПОУ свідчить тільки про те, що позивач, як фізична особа-підприємець здійснює свою господарську діяльність за адресою місця свого проживання - АДРЕСА_4 та жодної інформації про експлуатацію позивачем нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 вказаний Витяг з ЄДРПОУ не містить.

Також зі змісту копії інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.01.2019р. видно, що позивач, як фізична особа згідно договорів купівлі-продажу від 18.03.2016 року за реєстровими номерами № 929, 926 придбала у іншої особи нежитлове приміщення 19,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , державна реєстрація якого в Державному реєстрі речових прав відбулася 23.03.2016року.

Тобто, вказана наведена інформація із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також не може підтверджувати фактів того, що позивач є замовником будівництва даного будинку та доказами того, що цей будинок експлуатується без прийняття його в експлуатацію, оскільки такі відомості у Державному реєстрі відсутні.

Доводи відповідача про порушення строку на оскарження припису, оскільки він був направлений позивачеві 17 січня 2019 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується чеком ПАТ «Украпошта» до списку згрупованих відправлень № 1958, є безпідставні та непідтвердженні належними доказами, оскільки вказаний документ свідчить про відправлення припису, а не отримання його позивачкою. Крім того, суд зауважує, що належним доказом підтвердження отримання позивачкою припису є поштове повідомлення з датою про його отримання позивачем або уповноваженою особою. Здійснений судом пошук за трек номерами поштових відправлень на адресу АДРЕСА_4, а саме: 4900068639951, 4900068640062, 4900068640011, 4900068640020, 4900068640100 не встановив отримання позивачкою оскаржуваного припису.

Враховуючи вищенаведе відсутні підстави для залишення позову без розгляду

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши правомірність прийняття відповідачем оспорюваного припису, суд приходить до висновку, що відповідачем вказаний припис прийнятий не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з порушенням процедури та порядку проведення позапланової перевірки, встановленої Порядком №553 та Порядком №244, необґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог адміністративного позову Фізичної особа-підприємець ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування припису.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не доказав правомірності своїх дій та прийнятого припису, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.

У зв`язку з перебуванням судді Коренева А.О. у відпустці дата складення повного судового рішення 17 лютого 2020 року.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 9, 73-78, 90,139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради - задовольнити.

Визнати протиправним та скасування припис Управління державного архітектурно -будівельного контролю Дніпровської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 15.01.2019 року, який видано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 щодо проведення позапланової перевірки об`єкта містобудування, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29-А, код ЄДРПОУ 40498190) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев