Ухвала суду № 87611209, 17.02.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

17 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/567/20

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Сорока Ю.Ю., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження Волинської обласної державної адміністрації №160 від 26.03.2019 року «Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції» в частині реєстрації статуту «Свято-Різдво-Богородична релігійна громада Української православної церкви» с.Сусваль Володимир-Волинського району» у новій редакції за новою назвою Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Різдво-Богородична Православної церкви України села Сусваль Володимир-Волинського району Волинської області» (п.9). Визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Ельвіри Русланівни №11961070008000806 від 27.03.2019 року «Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів). Визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Ельвіри Русланівни №11961070008000806 від 27.03.2019 року «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (зміна повного найменування».

Позовні вимоги грунтуються на тому, що позивач є членом «Свято-Різдво-Богородичної громади Української православної церкви», яка діє у с.Сусваль Володимир-Волинського району Волинської області.

Проте, органи парафіяльного управління Свято-Різдво-Богородична релігійної громади Української православної церкви с.Сусваль Володимир-Волинського району Волинської області будь-яких рішень про зміну керівника-голови Парафіяльної ради не приймались, жодних довіреностей від імені релігійної громади на подання державному реєстратору необхідного пакету документів щодо зміни керівника не надавались. Про прийняті рішення відповідачі позивача не повідомляли.

З урахуванням викладеного позивач вважає розпорядження Волинської обласної державної адміністрації № 160 від 26.03.2019 року «Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції» в частині реєстрації статуту «Свято-Різдво-Богородична релігійна громада Української православної церкви» с.Сусваль Володимир-Волинського району» у новій редакції за новою назвою Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Різдво-Богородична Православної церкви України села Сусваль Володимир-Волинського району Волинської області» (п.9), рішення державного реєстратора Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Ельвіри Русланівни № 11961070008000806 від 27.03.2019 року «Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів та № 11961070008000806 від 27.03.2019 року «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи «зміна повного найменування», протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В свою чергу, суддя вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на наступне.

Так, позивач оскаржує п.9 розпорядження Волинської обласної державної адміністрації №160 від 26.03.2019 року «Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції», яким зареєстровано зміни до статутів релігійних громад, зокрема, «Свято-Різдво-Богородична релігійна громада Української православної церкви» с.Сусваль Володимир-Волинського району» у новій редакції за новою назвою Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Різдво-Богородична Православної церкви України села Сусваль Володимир-Волинського району Волинської області» (п.9)

Також позивач оскаржує рішення державного реєстратора Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Ельвіри Русланівни №11961070008000806 від 27.03.2019 року щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів та №11961070008000806 від 27.03.2019 року щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи «зміна повного найменування».

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

При цьому, КАС України регламентує порядок розгляду не усіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Натомість, згідно ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом статті 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" №987-ХІІ від 23.04.1991 року (зі змінами і доповненнями) релігійні організації в України утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами.

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Статтею 8 цього Закону визначено, що релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону. Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.

За правилами, встановленими статтею 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" відомості, зокрема, про вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження повинні міститися у статуті (положенні) релігійної організації, який (як і зміни до нього) підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 вказаного Закону.

Частина перша статті 14 Закону передбачає, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно частини двадцять першої статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, як і рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону, рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Отже, законодавець висловився стосовно юрисдикції спорів, які виникають у зв`язку з бездіяльністю чи відмовою уповноваженого органу у прийнятті рішення щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації.

Спір, який виник у цій справі, також стосується правовідносин з прийняття уповноваженим органом рішення з реєстрації статуту релігійної організації.

За змістом позовної заяви, вимоги позивача про визнання недійсним розпорядження Волинської обласної державної адміністрації №160 від 26.03.2019 року «Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції» в частині реєстрації статуту «Свято-Різдво-Богородична релігійна громада Української православної церкви» с.Сусваль Володимир-Волинського району» у новій редакції за новою назвою Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Різдво-Богородична Православної церкви України села Сусваль Володимир-Волинського району Волинської області» (п.9), рішення державного реєстратора Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Ельвіри Русланівни №11961070008000806 від 27.03.2019 року «Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів) та рішення державного реєстратора Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Ельвіри Русланівни №11961070008000806 від 27.03.2019 року «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (зміна повного найменування», позов у цій справі подано на захист релігійних прав позивача як учасника релігійної громади.

Тобто, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачами, стосуються питань участі позивача у створенні та діяльності релігійної громади. Отже, такі правовідносини є тісно пов`язаними з правовідносинами щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації, а юрисдикцію спорів, що виникають з таких правовідносин, також слід визначати відповідно до частини двадцять першої статті 14, частини другої 15 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Таким чином, вирішення цього спору має здійснюватись за нормами ЦПК України.

Крім того, згідно ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так у постанові Великої палати Верховного суду від 19.11.2019 року у справі №910/8132/19 за позовом ОСОБА_1 до Релігійної громади Свято-Георгієвської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Яполоть Костопільського району Рівненської області (далі - релігійна громада), Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Рівненська ОДА), державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської ОДА Кир`янчука Олега Богдановича (далі - реєстратор) про визнання недійсним рішення, скасування розпорядження та скасування рішення державного реєстратора, судом викладено правову позицію, яка полягає в тому, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, стосуються питань участі позивача у створенні та діяльності релігійної громади. Велика Палата Верховного Суду вважає, що такі правовідносини є тісно пов`язаними з правовідносинами щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації, а юрисдикцію спорів, що виникають з таких правовідносин, також слід визначати відповідно до частини двадцять першої статті 14, частини другої статті 15 Закону № 987-ХІІ. У зв`язку з викладеним Велика Палата Верховного Суду вважає, що вирішення цього спору має здійснюватись за нормами ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, до Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження Волинської обласної державної адміністрації №160 від 26.03.2019 року «Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції» в частині реєстрації статуту «Свято-Різдво-Богородична релігійна громада Української православної церкви» с.Сусваль Володимир-Волинського району» у новій редакції за новою назвою Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Різдво-Богородична Православної церкви України села Сусваль Володимир-Волинського району Волинської області» (п.9), визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Ельвіри Русланівни №11961070008000806 від 27.03.2019 року «Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів», визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Ельвіри Русланівни №11961070008000806 від 27.03.2019 року «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (зміна повного найменування», необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

Згідно із частиною п`ятою статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до частини шостої статті 170 КАС України слід роз`яснити позивачу, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції цивільного судочинства, та з урахуванням статті 27 ЦПК України, підлягає розгляду Луцьким міськрайонним судом Волинської області.

Також необхідно зазначити, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, сплачена сума судового бору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись пунктом 1 частини першої, частиною п`ятою, шостою статті 170, статтями 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.

Роз`яснити позивачу, що даний спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.Ю. Сорока