Рішення № 87611173, 17.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 лютого 2020 р. Справа № 120/4255/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними, скасування відмови, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі -ГУ ПФУ у Вінницькій області) з вимогами:

- визнати неправомірними дії та скасувати лист-відмову від 16.08.2019 №2175/3-10 ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови врахувати ОСОБА_1 при призначенні (перерахунку) пенсії довідки про заробітну плату для обчислення пенсії згідно до довідки №1 від 19.02.2016, яка видана ООО "Атлас-Сервис" за період роботи на даному підприємстві з 01.11.2007 по 01.06.2012;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області зарахувати до загального стажу період роботи в ООО "Атлас-Сервис" з 01.11.2007 по 01.06.2012, провівши перерахунок та виплату пенсії з моменту призначення відповідно до ч.1 ст.40 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування заявленого позову позивач вказала, що 01.08.2019 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок та обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу по 30.06.2000 відповідно до ст.40 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Листом від 16.08.2019 №2175/3-10 ГУ ПФУ у Вінницькій області відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, оскільки надана нею довідка ООО "Атлас Сервис" від 19.02.2016 не підтверджена первинними документами, а перевірити зазначені у ній відомості немає можливості. Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою від 16.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

31.01.2020 на адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому останній заперечив щодо задоволення заявленого позову та вказав про наступне.

Позивач отримує пенсію в головному управлінні за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 25.04.2015.

Безпідставними є позовні вимоги позивача, про зарахування йому до загального стажу роботи періодів з 01.11.2007 по 01.06.2012, оскільки до загального стажу позивача, відповідно до його заяви від 01.07.2016 було зроблено перерахунок пенсії та обраховано стаж відповідно до даних трудової книжки позивача, як і передбачено законодавством (30.10.2007 - 18.09.2008, 19.09.2008 - 16.10.2008, 22.01.2009 - 15.12.2009, 21.09.2010 - 14.03.2011, 06.06.2001 - 16.04.2012, 04.06.2013 - 15.01.2014.) Стаж позивача обрахований згідно даних трудової книжки, та складає 30 років 6 місяців 22 дні.

22.07.2019 позивач звернулась із зверненням, в якому просила перерахувати пенсію з врахуванням записів в трудовій книжці та довідки про розмір заробітної плати за період роботи з 2007 по 2012 роки, які додавались разом із заявою.

16.08.2019 позивач отримала відповідь № 2175/3-10 про розгляд її звернення. У відповіді, зокрема зазначалось, що оскільки довідка про заробітну плату №1 від 19.02.2016 не підтверджена первинними документами, тому врахувати її для обчислення пенсії не має законних підстав.

Вказали, що згідно із ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

В 2016 році при зверненні за перерахунком пенсії від 01.07.2016 позивачем надавались довідки про заробітну плату № 01 від 19.02.2016 року видана ООО Атлас-Сервіс за період 2007-2012 роки, № 02 від 19.02.2016 року видана ООО Атлас Парк-отель за 2013 -2014 роки.

Відповідно до чинного законодавства управлінням було зроблено запит до ГУ -управління Пенсійного фонду Російської Федерації № 26 по м. Москві та Московській області, щодо перевірки наданих довідок. 15.06.2016 на адресу управління надійшла відповідь від 25.05.2016 № 326/7567, в якій зокрема зазначалось, що стосовно ООО "Атлас -Сервіс" провести перевірку довідки про заробітну плату № 01 від 19.02.2016 немає можливості.

Стосовно довідки від 19.02.2016 № 2 виданої ООО "Атлас Парк-Отель", було надіслано акт документальної перевірки (копія додається) , в якому зокрема зазначалось, що в результаті перевірки в довідці № 2 від 19.02.2016 містяться розбіжності. Та надіслано нову довідку від 18.05.2016 № 3 видану ООО "Атлас Парк- Отель".

Отже, позивачу з 01.07.2016 при перерахунку пенсії було враховано заробіток відповідно за 2013-2014 роки згідно довідки № 3 від 18.05.2016.

Стосовно позовних вимог позивача, про зобов`язання провести перерахунок та виплатити пенсію з моменту призначення з врахуванням довідки про заробітну плату № 1 від 19.02.2016 року видану ООО "Атлас Комфорт" повідомили, що при призначенні пенсії з 25.04.2016 дані довідки позивачем не надавались.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є пенсіонером за віком отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 25.04.2015 (протокол №882 від 15.05.2015).

01.07.2016 відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та обраховано стаж відповідно до даних трудової книжки позивача (30.10.2007 - 18.09.2008, 19.09.2008 - 16.10.2008, 22.01.2009 - 15.12.2009, 21.09.2010 - 14.03.2011, 06.06.2001 - 16.04.2012, 04.06.2013 - 15.01.2014.)

Стаж позивача, який не заперечується відповідачем складає 30 років 6 місяців 22 дні.

22.07.2019 позивач звернулась до пенсійного фонду з заявою від 12.07.2019, в якій просила перерахувати пенсію з врахуванням записів в трудовій книжці та довідки про розмір заробітної плати за період роботи з листопада 2007 по травень 2012 року у готелі "Атлас Сервис" згідно довідки ООО "Атлас -Сервис" №1 від 19.02.2016.

Листом від 16.08.2019 №2175/3-10 відмовлено у врахуванні наданих довідок під час перерахунку пенсії. Зокрема зазначалось, що оскільки довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами, тому врахувати її для обчислення пенсії не має законних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Основного Закону України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових та соціальних пенсій.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Статтею 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

Пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Із записів у трудовій книжці позивача від 29.10.2007 вбачається, що у період з 30.10.2007 по 16.04.2012 працювала у ООО "Атлас-Сервис" (Росія, Московська область).

Відповідно до ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, (зі змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07 липня 2014 року) довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

Якщо особа працювала за межами України, то питання можливості врахування під час обчислення пенсії заробітної плати, одержаної в цій країні, визначається на підставі міждержавних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, підписаних Україною та відповідною державою. Так, якщо особа працювала у Росії, то відповідною угодою в галузі пенсійного забезпечення, підписаною, в тому числі, Україною та Росією, передбачена можливість обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати, одержаної у Росії. У цьому разі подається довідка про зарплату згідно з додатком 1 до Порядку 22-1 (включаючи період після 1 липня 2000р.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви про перерахунок пенсії додано довідку № 1 від 19.02.2016, видану ООО "Атлас-Сервис" (142073, Московская область, Домодедово, г. Судаково, дом №92).

Пенсійний фонд не врахував вказану довідку, оскільки, внаслідок отриманої відповіді на запит від 06.04.2016 №73/06-30/08, Управління Пенсійного фонду Російської Федерації №26 по Москві і Московській області у листі від 25.05.2016 №326-7567 повідомило, що ООО "Атлас-Сервис" з другого кварталу 2013 фінансово-господарську діяльність не здійснює. За юридичною адресою організація відсутня, у зв`язку з чим провести перевірку довідки про заробітну плату №1 від 19.02.2016, видану ОСОБА_1 в ООО "Атлас-Сервис" не можливо.

Разом з тим, суд зауважує, що перерахунок пенсії за умови надання позивачем підтверджуючих документів не ставиться в залежність від наявності можливості у пенсійного органу здійснити перевірку відомостей цих документів на підприємстві, а тим більше це не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення за умови не визнання вказаної довідки недійною.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України «Права, свободи та обов`язки людини і громадянина». Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

У п. 54 Рішення ЄСПЛ у справі «Пічкур проти України» ЄСПЛ також зазначив про порушення статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення вимог Конституції та Законів України протиправно відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з врахуванням довідки №1 від 19.02.2016, виданої ООО "Атлас-Сервис".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу.

Щодо позовних вимог відносно визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу та неврахуванні довідки ООО "Атлас-Сервис" №1 від 19.02.2016, суд зазначає наступне. Позивачем не зазначено та не обґрунтовано, які протиправні дії вчинені відносно нього відповідачем окрім прийняття рішення, яке є самостійним предметом оскарження. Відтак належним та достатнім способом захисту прав позивача в цій частині суд вважає скасування листа-відмови від 16.08.2019 №2175/3-10 про відмову в зарахуванні довідки про заробітну плату.

Крім того, не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача зарахувати до загального стажу роботи позивача період з 01.11.2007 по 01.06.2012 в ООО "Атлас-Сервис", оскільки відповідачем відповідно до заяви ОСОБА_1 від 01.07.2016 зроблено перерахунок пенсії та обраховано стаж відповідно до даних трудової книжки позивача (30.10.2007 - 18.09.2008, 19.09.2008 - 16.10.2008, 22.01.2009 - 15.12.2009, 21.09.2010 - 14.03.2011, 06.06.2001 - 16.04.2012, 04.06.2013 - 15.01.2014.), зокрема періодів роботи в ООО "Атлас-Сервис".

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, приймаючи рішення про перерахунок ОСОБА_1 пенсії, відповідач має враховувати висновки даного рішення.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до правил ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати лист-відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 16.08.2019 №2175/3-10.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки ООО "Атлас-Сервис" від 19.02.2016 №1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 384,20 (триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення складено 17.02.2020

Суддя Томчук Андрій Валерійович