Постанова № 8760850, 30.03.2010, Сумський окружний адміністративний суд

<Копія >

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2010 р.                                                             Справа № 2а-181/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.

за участю секретаря судового засідання –Кліщенко В.О.

представника позивача –Василенко Н.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області до товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Браташа»Роменського району про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

Роменська міжрайонна державна податкова інспекція (далі –позивач, Роменська МДПІ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Браташа»Роменського району (далі –відповідач, ТОВ «ім. Браташа»”) податок з доходів фізичних осіб в сумі 267209,54 грн. на рахунок місцевого бюджету М.-Бубнівської сільської ради.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем проводилась планова виїзна перевірка ДП “Дослідне господарство Агрофірма “Надія”, якою встановлено згідно даних бухгалтерського обліку станом на 31.12.2008 р. несвоєчасне перерахування прибуткового податку з заробітної плати в сумі 267209, 54 грнз. Згідно Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” відповідач є податковим агентом, який зобов’язаний нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку. Відповідач не виконував цей обов’язок, внаслідок чого не сплатив до бюджету податок з доходів фізичних осіб на суму 267209,54 грн. У зв’язку з тим, що відповідач не є платником податку з доходів фізичних осіб, то податкового боргу з цього податку не існує, а заборгованість по утриманому, але не перерахованому податку з доходів фізичних осіб, яка відображається тільки по бухгалтерському обліку відповідача, вважається бюджетним фондом і повинна належати державі або територіальній громаді відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні15.03.2010 року визнав позов у частині стягнення податку з доходів фізичних осіб в сумі 124544,66 грн. Щодо суми заборгованості в розмірі 142664,88 грн. посилався на те, що необхідно застосовувати до неї положення п.15.1 ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме строк давності 1095 днів, в межах якого може бути здійснено стягнення заборгованості, а тому просив відмовити податковому органу в задоволенні 142664,88 грн. з тих підстав, що ця сума виходить за межі 1095 днів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «ім. Браташа»зареєстровано та знаходиться на податковому обліку в Роменській МДПІ.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст.11, 14 Закону України “Про систему оподаткування”, ст.8, 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” відповідач як податковий агент повинен самостійно обчислювати і перераховувати до бюджету кошти, зокрема, податок з доходів фізичних осіб.

Платники податків, відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

В порушення приписів п.8.1.2 ст.8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, згідно якого податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом відповідачем не сплачений податок з доходів фізичних осіб (прибутковий податок з громадян).

Позивачем було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «ім. Браташа»за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р., якою встановлено несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 267209,54 грн. станом на 31.12.2008 р., що підтверджується копією акту перевірки № 127/17/30902312 від 19.02.2009 року (а.с. 6-9) та не заперечується представником відповідача.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку давності 1095 днів, щодо стягнення 142664, 88 грн., передбаченого п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі-Закону № 2181), в межах якого може бути здійснено стягнення вказаної заборгованості, судом до уваги не приймається, виходячи із наступного.

П.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181 передбачено, що за винятком випадків, визначених п.п. 15.1.2 цього пункту податковий орган має право самостійно визначати суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цих Законом не пізніше 1095 дня, наступним за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Підпунктом 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 цього Закону передбачено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначено п. 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визнання боргу безнадійним.

Тобто, вказані норми чітко передбачають право податкового органу на визначення платнику податків податкового зобов'язання в межах 1095 днів та стягнення в цей же строк податкового боргу.

Пунктом 4.2 ст. 4 Закону №2181 передбачено вичерпні випадки визначення податкового зобов'язання контролюючим органом. Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Слід звернути увагу на те, що заборгованість відповідача по податку з доходів фізичних осіб у сумі 142664, 88 грн. не є узгодженим податковим зобов'язанням, оскільки не визначалася Роменською МДПІ шляхом направлення на адресу відповідача податкового повідомлення-рішення. Також вказана сума не відповідає визначенню податкового боргу, що наведено у п.1.3 ст.1 цього ж Закону.

Згідно з п.1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 1.11 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" платниками податку з доходів фізичних осіб є резиденти, які отримують: як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи, та нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України. Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 цього Закону покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 Закону.

Підпунктом 3.2.1. п. 3.2. ст. З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", передбачено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України податок з доходів фізичних осіб, який сплачується юридичною особою (працедавцем), зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням та місцезнаходженням її підрозділів, уповноважених підрозділів в обсягах податку, нарахованого працівникам цих підрозділів.

Сума податку за звітний місяць, яка піддягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті у територіальних управліннях Державного казначейства України, таким чином на відповідача покладено обов'язок нарахування, утримання та сплати податку до бюджету.

У зв'язку з тим, що відповідач не є платником податку з доходів фізичних осіб, то податкового боргу з цього податку не існує, а заборгованість по утриманому, але не перерахованому до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який відображається тільки по бухгалтерському обліку відповідача, вважається бюджетним фондом і повинна належить державі.

Оскільки відповідачем на день розгляду справи не подано доказів сплати суми цього боргу, сума боргу залишилася несплаченою, вимоги позивача по стягненню 267209,54 грн. заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області до товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Бараташа» про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Бараташа» (Роменський район, с.Малі Бубни, вул. Леніна, 21, і.к. 30712604) на рахунок місцевого бюджету М.Бубнівської сільської ради №33213800700321, код платежу 11010100, ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код одержувача 23635184 податок з доходів фізичних осіб в сумі 267209,54 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 06 квітня 2010 року.