Ухвала суду № 87607248, 14.02.2020, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/179/19

1-кс/709/50/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2020 року смт Чорнобай

Слідчий суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області - Чубай В.В., за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О., слідчого СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області - Тарасенко Т.П., розглянувши клопотання про арешт майна, -

в с т а н о в и в:

Начальник Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Ковдій І.С. звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з клопотання про арешт майна.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначалося, що у провадженні СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження №12019250280000050 від 24 січня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що уберезні 2018 року, більш точного часу та дати встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, маючи намір на використання підробленого офіційного документу, який видається та посвідчується установою, що посвідчує факт, який має юридичне значення, придбав у невстановленої слідством особи, завідомо для нього підроблений офіційний документ, який посвідчує факт, що здатний спричинити наслідки правового характеру, а саме можливість реалізації прав у сфері охорони здоров`я та соціального забезпечення, - виписки із історії хвороби від 15 березня 2018 року № 321/18, виданої Інститутом нейрохірургії академіка

А.П. Ромоданова НАМН України, що в м. Києві по вул. Мануїльського, 32 (діюча назва даного медичного закладу Державна установа "Інститут нейрохірургії ім. акад.

А.П. Ромоданова НАМН України", що в м. Києві по вул. Платона Майбороди, 32), яка містить відомості про володільця і офіційно посвідчує те, що ОСОБА_1 дійсно перебував на обстеженні та лікуванні у відділенні позамозкових пухлин, яка має підпис керівника, завідуючого лікарні та лікуючого лікаря вказаної установи та скріплена їхньою печаткою.

Після цього ОСОБА_1 , достовірно знаючи про відсутність підстав для визначення йому групи інвалідності та встановлення ступеню втрати працездатності, умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання грошових коштів, усвідомлюючи завідомо неправдивий характер надаваних відомостей, надав до КНП "Чорнобаївська багатопрофільна лікарня", що в смт. Чорнобай Черкаської області, завідомо підроблений офіційний документ - виписку із історії хвороби від 15 березня 2018 року № 321/18, виданої Інститутом нейрохірургії академіка А.П. Ромоданова НАМН України, що в

м. Києві по вул. Мануїльського, 32.

В подальшому на підставі вказаного документа ОСОБА_1 комісією

КЗ "Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради" необґрунтовано встановлена ІІ група інвалідності в зв`язку із захворюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини строком до 1 липня 2020 року та 30% ступеню втрати професійної працездатності.

Він же умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, з метою отримання грошових коштів, усвідомлюючи завідомо неправдивий характер надаваних раніше відомостей, достовірно знаючи, про відсутність підстав для визначення йому групи інвалідності та встановлення ступеню втрати працездатності, надав до

КНП "Чорнобаївська багатопрофільна лікарня", що в смт. Чорнобай Черкаської області, завідомо підроблений офіційний документ - виписку із історії хвороби від 15 березня

2018 року № 321/18, виданої Інститутом нейрохірургії академіка А.П. Ромоданова НАМН України, що в м. Києві по вул. Мануїльського, 32. 12 вересня 2018 року останній дочекався нарахування йому згідно з наказом військового комісара Черкаського ОСОБА_2 від

7 вересня 2018 року № 319 одноразової грошової допомоги на особистий рахунок

ПАТ "Ощадбанк" № НОМЕР_1 у сумі 440500,00 гривень, що на момент вчинення злочину становило 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, з метою особистого незаконного збагачення, 17 вересня 2018 року з особистого карткового рахунку здійснив зняття готівки у сумі 436090,00 гривень, що на момент вчинення злочину становило 495 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, чим спричинив державі матеріальні збитки у великих розмірах.

22 січня 2020 року ОСОБА_1 оголошено обґрунтовану підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України, а саме використання завідомого підробленого документа та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

Під час досудового розслідування до СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області надійшла відповідь за підписом головного лікаря ОСОБА_3 про те, що за результатам перевірки у базі комп`ютерної реєстрації пацієнтів ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України" ОСОБА_1 , не значиться.

Крім того, причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень підтверджується довідкою ДУ "Інститут нейрохірургії

ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України" від 23 січня 2019 року № 100/05; протоколами допитів свідків ОСОБА_4 від 23 січня 2019 року та ОСОБА_5 від 28 січня 2019 року, довідкою Черкаського обласного військового комісаріату від 29 січня 2019 року

№ 6/8/5/145. Вказане свідчить про обґрунтованість підозри. При цьому

СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області встановлено точну суму збитків, завданих державі, що становить 436090,00 гривень.

Сума збитків підтверджується, зокрема випискою по картковому рахунку

№ 0230-26206501176982, листом від керуючого ТВБВ Ощадбанку від 11 березня

2019 року № 405, платіжним дорученням від 5 жовтня 2018 року № 2119 та листом Черкаського обласного військового комісаріату від 29 січня 2019 року № 6/8/5/145.

В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 11 лютого 2019 року № 155840526

ОСОБА_1 має у приватній власності майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 7125155100:05:000:3768 площею 2,00 га, яка розташована в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області, та будинок за адресою:

вул. Золотоніська, 20-б, смт Чорнобай Черкаська область.

На даний час проводиться ряд слідчих дій, що займе тривалий відрізок часу, з метою прийняття кінцевого рішення у вигляді направлення обвинувального акту разом з цивільним позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України.

Враховуючи те, що підозрюваний, розуміючи, що він має нерухоме майно у вигляді земельної ділянки та будинку, а також те, що ним нанесено шкоди державі у великих розмірах у сумі 436090,00 гривень, що стягуватиметься з нього в примусовому порядку шляхом подачі позовної заяви, існує ризик її відчуження, поділу або розпорядження іншим чином. Допущення вказаного ризику в подальшому унеможливить відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 державі в особі Міністерства оборони України, та призведе до неповернення коштів до державного бюджету.

З метою належного розслідування кримінального провадження, забезпечення відшкодування цивільного позову та відшкодування збитків, завданих державі, та неможливістю в подальшому вчинити дії, спрямовані на відчуження або вчинення інших дій із вказаними земельною ділянкою та будинком, прокурор звернувся до суду з вказаним клопотання.

До клопотання додано копію витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження

№ 12019250280000050 від 24 січня 2019 року, копію листа ДУ "Інститут нейрохірургії

ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України" від 23 січня 2019 року № 100/05, копії протоколів допиту свідків ОСОБА_4 від 23 січня 2019 року, ОСОБА_5 від 28 січня 2019 року, копію повідомлення Черкаського обласного військового комісаріату від

29 січня 2019 року № 6/8/5/145, копію платіжного доручення від 11 вересня 2018 року

№ 1848, копію виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, копію повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 22 січня 2020 року, копію протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 22 січня 2020 року.

Прокурор Ковдій у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлена належним чином, про що свідчить телефонограма.

Присутня у судовому засіданні слідчий Тарасенко Т.П. вказане клопотання підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Власник майна ОСОБА_1 викликався у судове засідання за номером телефону, що міститься в матеріалах вказаного клопотання, однак на момент виклику абонент знаходився поза зоною досяжності, а в подальшому на виклик не відповів.

Заслухавши слідчого, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд встановив таке.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (ч. 6 ст. 170 КПК України).

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини і основоположних свобод гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. Тобто заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

На переконання слідчого судді, клопотання про арешт майна є необґрунтованим та передчасним, оскільки не містить жодних доказів наявності ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, зокрема ризику відчуження ОСОБА_1 належних йому земельної ділянки та будинку.

При цьому, як вбачається зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, належна ОСОБА_1 земельна ділянка має цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка в силу вимог пп "б" п. 15 Розділу Х "Перехідні положення" ЗК України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не може бути відчужена будь-яким способом.

Крім того, відповідно до вказаної інформаційної довідки ОСОБА_1 є власником лише 1/4 частини будинку, розташованого за адресою:

АДРЕСА_1 , що унеможливлює накладення арешту на весь будинок, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження призведе до порушення права власності інших співвласників будинку.

Слідчий суддя також враховує, що передумовою накладення арешту у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, є наявність обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні. Натомість досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, цивільний позов відповідно не заявлявся.

Таким чином прокурор не позбавлений можливості заявляти клопотання про арешт майна ОСОБА_1 під час подання цивільного позову, що у свою чергу дасть можливість суду у повному обсязі виконати вимоги кримінальних процесуальних норм та оцінити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 , а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 131, 132, 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання начальника Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Ковдій І.С. про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її отримання безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Слідчий суддя В.В. Чубай