Рішення № 87606686, 13.02.2020, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/123/20

провадження № 2/691/232/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого-судді Савенко О.М.,

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

встановив :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 17 квітня 1999 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_1 від 17 квітня 1999 року. Від спільного проживання мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвам про народження Серії НОМЕР_2 , виданим 29 січня 2008 року виконавчим комітетом Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, актовий запис №2. На даний час неповнолітня дитина проживає біля неї, що підтверджується довідкою Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області №1616 від 13 листопада 2019 року. Сімейні відносини з відповідачем припинили з початку 2019 року по причині того, що мають різні погляди на сімейне життя, що стало підставою звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу. На даний час є працюючою працівником благоустрою в Хлистунівській Об`єднаній Територіальній Громаді в с.Дирдино Городищенського району Черкаської області та отримує заробітну плату у розмірі 3750,00 грн.. ОСОБА_2 працевлаштований, працює в ТОВ «НВФ «Урожай» Валявська філія, але розмір його заробітної плати їй не відомо. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, участі у вихованні дитини не приймає, в зв`язку з чим прийняла рішення звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.

В судове засідання, позивач та її представник на судовий розгляд справи, не з”явилися, представник позивача надіслала телефонограму від 12 лютого 2020 року №24 про розгляд справи у їх відсутність, в якій вказали, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач, будучи вчасно та належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву від 11 лютого 2010 року за вхідним №757/20 про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, розглянувши заяву позивача та її представника, враховуючи належне повідомлення відповідача, відсутність від нього відзиву, заперечення, чи то клопотань про необґрунтованість позовних вимог, вбачає підстави до розгляду цивільної справи у підготовчому засіданні, згідно до ст.200 ЦПК України, та дослідивши докази у справі вважає, що позов обґрунтований і підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов”язок утримувати дітей є рівною мірою обов”язком як матері, так і батька, причому обов”язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які полягають в обов`язку матері, батька утримувати неповнолітню дитину.

Згідно зі ст. ст. 1,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду, як джерело права.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Із досліджених судом доказів вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , виданим 29 січня 2008 року виконавчим комітетом Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, актовий запис №2, сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17). Неповнолітня ОСОБА_3 проживає біля позивача та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області №1616 від 13 листопада 2019 року (а.с.18).

Сімейним Кодексом України, а саме ст.182 та Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” №3 від 15.05.2006 року, визначено, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров”я та матеріальне становище дитини, стан здоров”я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, і бере до уваги обставини у відношенні малолітньої дитини про її стан здоров`я, вік, потребу в належному харчуванні, забезпеченні одягом, відсутність здатності утримувати себе самостійно, та у відношенні відповідача, який, як зазначила позивач у позовній заяві, офіційно не працюючий, не має стягнень по виконавчих документах, домовленість про сплату аліментів між ними як батьками відсутня, питання утримання неповнолітньої дитини не вирішено, тому слід стягнути із ОСОБА_4 аліменти, як такого, що має можливість їх сплачувати на утримання дитини, чого він не заперечив відповідач, остільки не з`явився до суду, не подав відзиву на позов, не заперечив у зручний для нього процесуальний спосіб проти задоволення вимог позивача, не повідомив про можливість способу утримання неповнолітньої дитини, ним як батьком.

У статті 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.

При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Згідно з вказаною статтею СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Нормою статті 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки позивач просить стягнути конкретну тверду грошову суму.

Аналізуючи положення ст.ст. 182 та 184 СК України, суд приходить до висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов`язаний лише враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі, ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абз. 2 ч. 2ст. 182 СК України. Разом з тим, нормою статті 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На час розгляду цивільної справи в суді, неповнолітній ОСОБА_3 виповнилось 12 років. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» 50% прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2020 року становить 1109 грн.

Суд, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі 1500 грн. щомісячно, враховує, що вказаний розмір аліментів є не меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, достатнім для утримання дитини зі сторони відповідача.

Оцінюючи зібрані та досліджені у справі докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Держави судовий збір у розмірі 840,80 грн., остільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

Позов підтверджується: копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 ; копією довідки Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області №1616 від 13 листопада 2019 року.

На підставі вищенаведеного, та керуючись ст.ст. 141, 180, 181, 182 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», ст. ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141,200, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованої АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятосот) грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 31 січня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп на користь Держави, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106 код ЄДРПОУ 37993783, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікацій доходів бюджету 22030106.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію рішення суду направити сторонам по справі, для відому.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Суддя О. М. Савенко