Рішення № 87606588, 09.01.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8183/18

№ провадження 2/646/294/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.2020 року м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

за участю секретаря Славгородської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа – приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Скиба Тетяна Володимирівна про визнання факту постійного проживання зі спадкодавцем,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2018 року позивачка ОСОБА_1 в особі свого представника звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати факт постійного проживання її за адресою: АДРЕСА_1 , з 02.02.2010 по цей час без реєстрації місця проживання разом з померлою ОСОБА_2 . Також позивач просила суд визначити їй додатковий двомісячний строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її тітки ОСОБА_2 з дня набрання рішенням законної сили, проте в подальшому попросила залишити цю вимогу без розгляду.

Позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 49/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за зазначеною адресою. Спадкоємців першої черги у померлої нема, особистого розпорядження на випадок смерті не зробила.

Спадкоємцем другої черги померлої є її рідна сестра ОСОБА_3 , яка спадщину у передбачений законодавством шестимісячний термін не прийняла та на спадщину не претендує.

Позивач є рідної племінницею померлої, з сім'єю: чоловіком та двома дітьми проживала разом з тіткою ОСОБА_2 з лютого 2010 року за вищезазначеною адресою, де проживає до сих пір. Вони з померлою спільно вели господарство, здійснювали нагляд за станом будинку, прибудинковою територією, сплачували комунальні платежі. Позивачка отримувала пенсію для померлою, вирішувала питання в інтересах тітки в Пенсійному фонді по довіреності. Малолітній син позивача ОСОБА_4 перебуває на обліку в Харківській міській дитячій клінічній лікарні №24 за місцем його проживання: АДРЕСА_1 .

02.02.2010 за згодою спадкодавця у належній їй частині будинку було зареєстровано ОСОБА_5 , який проживає з позивачем однією сім'єю без укладення шлюбу та є батьком її малолітньої дитини.

Після смерті ОСОБА_2 позивачка до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк не звернулася, оскільки на момент смерті спадкодавця проживала разом з нею в будинку АДРЕСА_1 . Проте нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропуском строку на прийняття спадщини.

Відповідачем Харківською міською радою в особі свого представника за довіреністю 19.02.2019 було подано відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої заперечення представник відповідача обґрунтував тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами по справі те, що вона проживала в момент смерті ОСОБА_2 в зазначеній частині домоволодіння. З паспорту вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_2 з 12.08.1992. Доказів того, що позивач була зареєстрована у спірному домоволодінні суду не надано, отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Представником позивача 22.05.2019 подано суду письмові пояснення в зв'язку з відзивом відповідача Харківської міської ради. Представник зазначає, що згідно практики Верховного Суду сама по собі відсутність реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені ч.3 ст.1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

03.01.2019 ухвалою судді відкрито провадження у справі, витребувано з відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м.Харкові копію актового запису про реєстрацію шлюбу 18.08.1967 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7

22.05.2019 ухвалою суду за клопотанням представника позивача витребувано від відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м.Харкові копію актового запису про реєстрацію шлюбу 18.08.1967 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7

22.05.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

09.01.2020 від представника позивача надійшло клопотання про залишення без розгляду позовних вимог в частині визначення ОСОБА_8 додаткового строку для прийняття спадщини.

09.01.2020 ухвалою суду позовні вимоги в частині визначення ОСОБА_8 додаткового строку для прийняття спадщини залишено без розгляду.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином.

Третя особа про розгляд справи була повідомлена своєчасно й належним чином, проте не з'явилася, письмових пояснень суду не надала

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив наступні обставини.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідними сестрами, що підтверджується посвідкою про народження УГ №168339 від 03.08.1944 та свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 07.03.1954, в яких батьками зазначено ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

ОСОБА_9 12.04.1956 уклала шлюб з ОСОБА_13 та взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_14 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_2 від 12.04.1956.

16.07.1967 шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_7 було припинено, що підтверджується посвідкою про припинення шлюбу №31583. Після припинення шлюбу дружина залишила прізвище

ОСОБА_15 уклала шлюб з ОСОБА_6 , взяла після одруження прізвище чоловіка ОСОБА_16 , що підтверджується копією актового запису про одруження №436 від 18.08.1967.

24.10.1972 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_17 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 від 24.10.1972. Після припинення шлюбу дружині присвоєно прізвище

ОСОБА_18 уклала шлюб з ОСОБА_19 , внаслідок чого взяла прізвище чоловіка та стала ОСОБА_20 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_4 від 10.05.1974.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_19 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 виданим 26.03.2001.

ОСОБА_10 , рідна сестра ОСОБА_21 , після державної реєстрації шлюбу 28.01.1978 взяла прізвище чоловіка та стала ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб для підтвердження дошлюбного прізвища №00021372237 від 06.11.2018.

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_6 виданим 17.11.1982.

ОСОБА_22 після укладення шлюбу 27.07.2002 змінила прізвище та стала ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб для підтвердження дошлюбного прізвища №00021428164 від 13.11.2018.

Таким чином, судом встановлено що позивач ОСОБА_23 є дочкою ОСОБА_24 , та відповідно племінницею ОСОБА_25 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 15.12.2014.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді 49/100 частин житлового будинка з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого в АДРЕСА_1 , що належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.10.2003 посвідченого державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори. Право власності за ОСОБА_2 зареєстровано належним чином, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2052377 від 20.11.2003.

02.11.2018 позивачка звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Скиби Т.В. щодо оформлення спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 . Своїм листом №277/01-16 від 02.11.2018 нотаріус роз`яснила, що оформлення спадщини можливе лише за умови визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Ст.1265 ЦК України визначає, що у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Позивач є племінницею спадкодавця ОСОБА_2 , тому відноситься до п`ятої черги спадкоємців.

Доказів того, що у ОСОБА_2 є інші спадкоємці, суду не надано. Рідна сестра спадкодавця ОСОБА_3 заяви про прийняття спадщини у передбачений законом строк не подала, на час відкриття спадщини проживала окремо від спадкодавця.

Отже єдиним спадкоємцем померлої є її племінниця ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ч.1 ст.1270 ЦК України встановлює для прийняття спадщини строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець ОСОБА_1 не подала заяву про відмову від спадщини після смерті тітки та на час відкриття спадщини проживала разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 . Ця обставина встановлена судом виходячи з такого.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_8 виданого 06.09.2011 ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьком дитини є ОСОБА_5 , з яким позивачка проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

ОСОБА_5 з 02.02.2010 зареєстрований та проживає за місцем проживання спадкоємиці за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується домовою книгою.

Діти позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебувають на обліку у КЗОЗ «Харківська міська дитяча клінічна лікарня №24», що підтверджується деклараціями про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. У деклараціях зазначено адресу їх місця проживання: АДРЕСА_1 .

Позивачка здійснювала оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 з 2012 року дотепер, що підтверджується наданими нею квитанціями.

ОСОБА_2 видала ОСОБА_1 довіреність на отримання пенсії, інших грошових виплат, представництво інтересів у пенсійному фонді тощо, що свідчить про довірчі відносини між ними та проживання однією сім’єю.

Аргумент відповідача про відсутність підстав для задоволення позову в зв'язку з тим, що позивачкою не доведено на час відкриття спадщини реєстрацію за місцем проживання спадкодавця, спростовується позицією Верховного Суду, висловленою у постанові №404/2163/16-ц від 04.07.2018.

Так зазначеною постановою Верховного Суду визначено, що згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З огляду на положення наведеної норми Закону Верховний Суд не бере до уваги доводи касаційної скарги, що відсутність реєстрації місця проживання відповідача за останнім місцем проживання спадкодавця є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Зазначені вище докази підтверджують проживання ОСОБА_1 разом з чоловіком та дітьми у будинку АДРЕСА_1 з 02.02.2010 по теперішній час. Отже станом на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка проживала разом з померлим спадкодавцем ОСОБА_2 , що свідчить про прийняття нею спадщини відповідно до ст.1268 ЦК України

Отже суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання факту постійного проживання позивачки за адресою: АДРЕСА_1 , з 02.02.2010 по теперішній час (зокрема на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) без реєстрації місця проживання разом з померлою ОСОБА_2 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати факт постійного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з 02.02.2010 по теперішній час (в тому числі на день смерті ОСОБА_2 14.12.2014) без реєстрації місця проживання разом з померлою ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду (Харківський апеляційний суд) через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (Червонозаводський районний суд м.Харкова).

Позивач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_9 .

Відповідач –Харківська міська рада, місцезнаходження: 61003, м.Харків, м-н Конституції, 7, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04059243.

Третя особа – приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Скиба Тетяна Володимирівна, місцезнаходження: 61105, м.Харків, вул.Киргизька, 19А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України невідомий.

Суддя В.А.Єжов