Ухвала суду № 87606481, 14.02.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6795/19

Провадження № 2/645/2237/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2020 рокусуддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Горпинич О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів комісії та іпотеки, скасування державної реєстрації,

в с т а н о в и в:

25.10.2019 року Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, яким просить визнати недійсними договір комісії від 02.06.2014 року та договір іпотеки від 05.08.2014 року, скасувати правову реєстрацію про державну реєстрацію іпотеки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 424140863101.

Ухвалою судді від 30 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху як таку, що подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, оскільки позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювали; позивачем не зазначені докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, за наявності таких; не зазначена наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; додані копії документів не засвідчені належним чином, визначеним законом (відсутні ініціали, прізвище особи, яка засвідчила документ, дата засвідчення копії документа, документи взагалі не містить відмітки «Згідно з оригіналом»); позивачем не додано до позовної заяви попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; позивачем не надано власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; позивачем не надано до матеріалів позовної заяви доказів сплати судового збору за ще одну вимогу немайнового характеру або доказів звільнення від сплати судового збору.

31 жовтня 2019 року на адресу позивача, зазначену ним у позові, направлено копію вказаної ухвали судді, яку останній не отримав, оскільки конверт з ухвалою повернувся до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Крім того, 13грудня 2019 року на адресу позивача, зазначену ним у позові, повторно направлено копію вказаної ухвали судді, яку останній не отримав, оскільки конверт з ухвалою повернувся до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Однак, впродовж більше трьох з половиною місяців з дня постановлення ухвали суду та до теперішнього часу позивач рухом справи не цікавився, зазначені в ухвалі судді від 30.10.2019 року недоліки позивачем не усунуто, клопотань про продовження строків для усунення недоліків до суду не надходило.

Відсутність даних обставин перешкоджає суду для відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначення справи з врахуванням строків розгляду, а також для вирішення питання про відкликання позовної заяви.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, подану заяву слід вважати неподаною та повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів комісії та іпотеки, скасування державної реєстрації– вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя -