Рішення № 87606451, 14.02.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7791/19

Провадження № 2/645/554/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 лютого 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федорової О.В.

за участю секретаря судового засідання - Синьогуб А.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1

третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом:

Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_4

до ОСОБА_5

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини та встановлення опіки, -

в с т а н о в и в:

Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради звернувся до суду в інтересах малолітньої ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини та встановлення опіки, в якому просив суд:

- позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- встановити опіку над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначити над нею опікунами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову - 06.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач у справі ОСОБА_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , має малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте від її виховання злісно ухиляється. Батько у свідоцтво про народження дитини записаний згідно ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Малолітня ОСОБА_4 разом із бабою ОСОБА_2 та дідом ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , які займаються її вихованням та матеріально утримують. Малолітня ОСОБА_4 , перебуває на обліку Служби у справах дітей по Немишлянському району, як така, що опинилась у складних життєвих обставинах. Відповідач свідомо не займається вихованням дитини, не піклується про стан її здоров`я, фізичний та духовний розвиток, не приймає участі у підготовці дитини до самостійного життя, що є підставою звернення позивача з вказаним позовом до суду.

Ухвалою судді від 09 грудня 2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального провадження і призначено підготовче судове засідання у справі. Також, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 січня 2020 року закрито підготовче засідання по даній цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача ОСОБА_1 , яка діяла на підставі довіреності, судовому засіданні підтримала позовні вимоги про позбавлення батьківських прав відповідача, стягнення з неї аліментів на утримання дитини та призначити третіх осіб опікунами дитини. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги позивача, просили суд позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 , призначити їх опікунами дитини та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача та третіх осіб, суд встановив наступне.

Згідно зі свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції від 03.04.2015 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Відомості про батька у свідоцтві малолітньої дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідно до Наказу Служби у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Виконавчого комітету Харківської міської ради № 2-16 від 13.02.2019 року малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на облік з підстави проживання в сім`ї, у якій батьки або особи, ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; влаштовано малолітню ОСОБА_4 в сім`ю бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; яку попереджено про особисту відповідальність за життя та здоров`я малолітньої дитини у відповідності до законодавства України.

За інформацією Комунального некомерційного підприємства „Міська поліклініка № 6", під наглядом якої перебуває малолітня ОСОБА_4 з народження, мати ОСОБА_5 не доглядає доньку під час хвороби, не приводить до поліклініки, не цікавиться станом її здоров`я та розвитком, веде аморальний спосіб життя. Останній рік ОСОБА_5 із донькою не проживає. Здійснює догляд за дитиною та виконує усі рекомендації лікарів бабуся, ОСОБА_2 .

Як вбачається з інформації Комунального закладу „Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 1 комбінованого типу Харківської міської ради", який відвідує малолітня ОСОБА_4 з 06.09.2018 року, мати дитини ОСОБА_5 , жодного разу у закладі не з`являлась, життям доньки не цікавилась. Приводить до садочка та забирає малолітню бабуся, ОСОБА_2 .

Згідно інформаційної довідки з Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області, ОСОБА_5 за місцем реєстрації характеризується незадовільно, систематично порушувала громадський спокій, зловживала спиртними напоями та наркотичними засобами, створювала сварки із сусідами. На поведінку ОСОБА_5 до Немишлянського ВП постійно надходили скарги з боку громадян. Раніше засуджена.

Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлення опіки та призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 опікунами малолітньої дитини додатково було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради.

Відповідно до висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 26.11.2019 року за № 727, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, відповідно до преамбули якої, дитині для повного й гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі ст. 9 Конвенції, держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню. Статтею 18 Конвенції про права дитини, передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Крім цього, вказані правовідносини регулюються міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України «Про охорону дитинства» від 21. 06. 2001 року №-2558-ІІІ, а також інших нормативно - правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» - виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Проте, жодного з покладених законом на батьків обов`язків, відповідач не виконує. Як вже було зазначено, відповідач не проявляла до доньки материнської турботи, не цікавилася та не відвідувала її, не турбувалася про її фізичний і духовний розвиток, не надавала матеріальної допомоги на виховання.

Верховний Суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

У п. 54 рішення ЕСПЛ «Хант проти України» (від 07.12.2006 року), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27 листопада 1992 року і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78.

Практика ЕСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об`єднання сім`ї. ( Справа «Савіни проти України» від 18 грудня 2008р., «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).

Відповідно до ст. 165 СК України - право на звернення з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, а також орган опіки та піклування.

Згідно зі ст. 164 СК України - батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, а також враховуючи позицію третіх осіб, які наполягали на задоволенні позовної вимоги позивача про позбавлення батьківських прав відповідача, суд вважає доведеним, що відповідач свідомо нехтувала своїми обов`язками щодо виховання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ухилялася від вказаних обов`язків, в зв`язку з чим наявні передбачені законодавством України підстави для позбавлення її батьківських прав та задоволення позову в цій частині.

Крім того, суд зазначає, що відповідач не позбавлена права ініціювати питання поновлення батьківських прав згідно ст. 169 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Цивільного кодексу України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно з ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Статтею 244 СК України передбачено, що опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.

Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради просить встановити опіку над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначити над нею опікунами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мотивуючи це тим, що встановлення опіки над малолітньою дитиною є доцільним та відповідає її інтересам.

Дослідивши дані про осіб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 судом встановлено, що за станом здоров`я не виявлено протипоказань для виконання функцій опікунів, вони позитивно характеризуються за місцем проживання, до кримінальної відповідальності не притягувались, ОСОБА_3 працює та має відповідний дохід, вони разом з дитиною ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд враховує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особами, які можуть бути опікунами дитини, та відповідають вимогам, встановленим ст. 244 СК України.

Таким чином, судом встановлено, що призначення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікунами малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідає інтересам дитини, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, згідно зі ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

В ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогами ст. 182 СК України та роз`ясненнями, які містяться в п. 17 Постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та вирішуючи питання щодо розміру аліментів враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 183 Сімейного Кодексу України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Визначаючи розмір аліментів, суд керується ст.ст. 181, 183, 184 СК України, тобто аналогічними нормами, які передбачають, що аліменти можуть присуджуватися в частці від доходу і (або) у твердій грошовій сумі. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Положеннями ст. 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

З урахуванням наведеного, суд вважає можливим задовольнити позовну виогу про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 133, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини та встановлення опіки - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову - 06.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_5 аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп..

Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначити над нею опікунами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, місцезнаходження: м. Харків, пр. Петра Григоренка, буд. 17.

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Липецьким відділом ГУМВС України в Харківській області 12.03.2010 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Липецьким відділом УМВС України в Харківській області 07.02.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Липецьким відділом УМВС України в Харківській області 20.12.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 14.02.2020 року.

Суддя О.В. Федорова