Рішення № 87606230, 29.01.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12364/19

Провадження № 2/643/832/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2020 Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Єрмак Н.В.

за участю секретаря Зубко А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до П`ятої Харківської державної нотаріальної контори м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Державного нотаріуса Зімніцької В.П. про скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мрсковського районного суду м.Харкова з позовом до відповідача про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, зобов`язання відповідача видати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 на ім`я позивача та визнання за позивачем право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Позов мотивує тим, що він є спадкоємцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на те, що він проживав разом з ОСОБА_3 та своєю матір`ю ОСОБА_4 більше ніж 20 років. Разом з тим, коли він звернувся до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, йому було відмовлено у зв`язку із ненаданням документів, які підтверджують факт родинного зв`язку між позивачем та померлим ОСОБА_3 .

Вважає, що відмова нотаріуса є незаконною, а постанова підлягає скасуванню з огляду на те, що до спадкової справи були надані відомості про те, що позивач проживав разом зі спадкодавцем більше ніж 20 років однією сім`єю.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 16.09.2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо): не застосовувалися.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності. Відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому просить позов залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається, зокрема, з квартири АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_3 неодноразово складав заповіт, відповідно до останньої редакції від 05.02.2013 року ОСОБА_3 заповідав квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 – матері позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 – матір позивача.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3 у встановлений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом та заповітом, звернулися ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – племінники спадкодавця.

Також, у встановлений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, звернувся позивач - ОСОБА_2 .

Постановою П`ятої Харківської державної нотаріальної контори м.Харкова Головного територіального управління юстиції від 23 липня 2019 року № 3444/02-31 ОСОБА_7 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_3 в зв`язку з тим, що він не підтвердив факт родинного зв`язку зі спадкодавцем ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. ч. 1,3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. ч. 1-2ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Позивач в розумінні наведених норм ЦК України не є спадкоємцем за заповітом або за законом після смерті ОСОБА_3 , з вимогою про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини позивач не звертався, тому суд не вбачає підстав для визнання за позивачем права власності на 1/2 частини спірної квартири.

При цьому, суд зауважує, що позивач не позбавлений права на звернення до районного суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні- це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Порядок вчинення нотаріальних дій регламентується вказаним законом та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

Якщо у конкретній справі виникає спір між спадкоємцями щодо певного спадкового майна, тощо, сторонами у справі є не спадкоємець і нотаріус, а спадкоємці між собою, оскільки нотаріус не заявляє майнові права щодо спадщини, а лише вчиняє процесуальні нотаріальні дії щодо такого майна. Якщо особа вважає, що внаслідок видачі свідоцтва про право на спадщину було порушено її права та охоронювані законом інтереси, вона повинна звернутися з відповідним позовом до іншої сторони, яка є спадкоємцем відповідно до вказаного свідоцтва, а не до нотаріуса, що посвідчував цей документ і не є учасником правовідносин зі спадкування.

Разом з цим, приймаючи до уваги наявність спадкоємців, а також те, що позивач та його представник в ході розгляду справи не заявили клопотання про заміну неналежного відповідача у відповідності до ст. 51 ЦПК України, суд прийшов до висновку про те, що позов пред`явлено до державного нотаріусу П`ятої Харківської державної нотаріальної контори м.Харкова Головного територіального управління юстиції Зімніцької В.П., яка не є належним відповідачем.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позову.

Покази допитаних в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які підтвердили факт спільного проживання позивача разом з спадкодавцем ОСОБА_3 , висновків суду не спростовують.

Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: П`ята Харківська державна нотаріальна контора м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Державний нотаріус Зімніцька В.П., місцезнаходження: 61146, м.Харків, вул. Валентинівська, будинок 27-Г.

Суддя - Н.В. Єрмак