Ухвала суду № 87606051, 14.02.2020, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1218/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2020смт. Краснокутськ

Слідчий суддя Краснокутського районного суду Харківської області Вовк Л.В.,

з участю секретаря – Полешко О.С.,

слідчого – Дрьомової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області клопотання прокурора Краснокутського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Караванського Б.В. про арешт майна,

у с т а н о в и в :

Прокурор Краснокутського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Караванський Б.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в якому зазначив, що на території Краснокутського району Харківської області встановлені факти привласнення грошових коштів посадовими особами Качалівської, Китченківської сільських рад та Краснокутської селищної ради під час проведення капітального ремонту доріг.

04 листопада 2019 року відомості про вказане правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221280000117, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України.

13 лютого 2020 року, в ході проведення тимчасового доступу до дорожнього покриття об`їзної дороги смт. Краснокутськ Харківської області, було вилучено:

-частину асфальтобетонного покриття розміром 41x42 см., висотою 11 см., на проти електроопори № 53 на відстані 1 метру від краю проїжджої частини дороги;

-частину асфальтобетонного покриття розміром 42x43 см., висотою 4-5 см., на проти електроопори № 109 на відстані 1 метру від краю проїжджої частини дороги.

13 лютого 2020 року, в ході проведення огляду місця події, що був здійснений на проти електроопори №53 об`їзної дороги смт. Краснокутськ Харківської області, на відстані 1 м. від краю проїжджої частини дороги виявлено виріз дорожнього покриття, який залишився після тимчасового доступу до речей та документів, який уявляє собою квадрат 41-43 см. в середині якого знаходиться щебінь різної фракції. Даний щебінь різної фракції був вилучений з місця події.

14.02.2020 року щебінь різної фракції був зважений на електронних вагах «Зевс» модель А12Е+ і вага його склала 37,8 кг.

13 лютого 2020 року, в ході проведення огляду місця події, що був здійснений на проти електроопори №109 об`їзної дороги см. Краснокутськ Харківської області, на відстані 1 м. від краю проїжджої частини дороги виявлено виріз дорожнього покриття, який залишився після тимчасового доступу до речей та документів, який уявляє собою квадрат 51-42 см. в середині якого знаходиться суміш гранвідсіву. Даний гранвідсів був вилучений з місця події.

14.02.2020 року суміш гранвідсіву була зважена на електронних вагах «Зевс» модель А12Е+ і вага його склала 40,6 кг.

З метою збереження речових доказів, проведення судових експертиз, прокурор просив накласти арешт на вищевказані частини асфальтобетонного покриття, щебінь та суміш гранвідсіву.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Заслухавши думку слідчого, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з клопотання, 04.11.2019 року, відповідно до ст.214 КПК України, до ЄРДР внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, за фактом привласнення грошових коштів посадовими особами Качалівської, Китченківської сільських рад та Краснокутської селищної ради під час проведення капітального ремонту доріг.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Як вбачається з протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 13.02.2020 року, в ході проведення тимчасового доступу до дорожнього покриття об`їзної дороги смт. Краснокутськ Харківської області, було вилучено:

-частину асфальтобетонного покриття розміром 41x42 см., висотою 11 см., на проти електроопори № 53 на відстані 1 метру від краю проїжджої частини дороги;

-частину асфальтобетонного покриття розміром 42x43 см., висотою 4-5 см., на проти електроопори № 109 на відстані 1 метру від краю проїжджої частини дороги.

13 лютого 2020 року, під час огляду місця події, що був здійснений на проти електроопори №53 об`їзної дороги смт. Краснокутськ Харківської області, на відстані 1 м. від краю проїжджої частини дороги було вилучено щебінь різної фракції вагою 37,8 кг..

13 лютого 2020 року, під час огляду місця події, що був проведений на проти електроопори №109 об`їзної дороги см. Краснокутськ Харківської області, на відстані 1 м. від краю проїжджої частини дороги було вилучено суміш гранвідсіву вагою 40,6 кг..

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Таким чином, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про арешт майна, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов`язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв`язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.

В статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.173КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя,суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Частиною 4 ст.173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя вважає, що слідчий довела необхідність арешту майна, оскільки воно відповідає критеріям речового доказу, є достатні підстави вважати, що воно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

За таких підстав слідчий суддя вважає , що клопотання прокурора законне , обгрунтоване та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309, 369, 370-372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Краснокутського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Караванського Б.В. про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на:

-частину асфальтобетонного покриття розміром 41x42 см., висотою 11 см., що була вилучена 13 лютого 2020 року в ході проведення тимчасового доступу до дорожнього покриття об`їзної дороги смт.Краснокутськ Харківської області, на проти електроопори № 53, на відстані 1 метру від краю проїжджої частини дороги;

-частину асфальтобетонного покриття розміром 42x43 см., висотою 4-5 см., що була вилучена 13 лютого 2020 року в ході проведення тимчасового доступу до дорожнього покриття об`їзної дороги смт.Краснокутськ Харківської області, на проти електроопори № 109, на відстані 1 метру від краю проїжджої частини дороги.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 13 лютого 2020 року, під час огляду місця події, що був здійснений на проти електроопори №53 об`їзної дороги смт. Краснокутськ Харківської області, на відстані 1 м. від краю проїжджої частини дороги, а саме щебінь різної фракції вагою 37,8 кг..

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 13 лютого 2020 року, під час огляду місця події, що був проведений на проти електроопори №109 об`їзної дороги см. Краснокутськ Харківської області, на відстані 1 м. від краю проїжджої частини дороги, а саме суміш гранвідсіву вагою 40,6 кг..

Вказані речові докази зберігати у камері схову речових доказів Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУ НП в Харківській області за адресою: Харківська область, Краснокутський район, смт.Краснокутськ, вул.Миру,170.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити положення, які закріплені в ч.1 ст.174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.В. Вовк