Постанова № 8760579, 03.03.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2010 р.                                                             Справа № 2а-498/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

          за участю секретаря судового засідання- Дикач О.О.,

представника позивача - Скубири О.М.,

представника відповідача- Іващенка О.М.,

представника 2-го відповідача - Нагорної Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000752306/0/70888 від 20.10.2009 та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 12010,73 грн. ,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш»(далі по тексту –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту –відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому, просило суд:

-податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0000752306/0/70888 від 20.10.2009 року визнати нечинним.

-стягнути з Державного бюджету 12010,73 грн. бюджетного заборгованості з податку на додану вартість.

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що на його думку, висновки відповідача про завищення суми бюджетного відшкодування відкритим акціонерним товариством "Сумський завод насосоного та енергетичного машинобудування" та про необхідність зменшення такого відшкодування на 12 010,73 гривні, є необгрунтованими, суперечать діючому законодавству України та не відповідають фактичним обставинам оскільки:

Згідно п. 1.7. Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - «Закон «Про ПДВ»), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п. 7.5. Закону «Про ПДВ», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; -          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Таким чином, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включати витрати на придбання товарів до складу валових витрат

Відповідач, Державна податкова інспекція в м. Суми, проти позову заперечував, та просив суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування відповідач посилається на порушення позивачем вимог п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7, п. 10.2 ст. 10, Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідач зазначив, що наявність податкових накладних не може вважатись єдиною підставою для відшкодування ПДВ з бюджету. Для виникнення у платника податку права на податковий кредит, обов'язковою умовою є наявність факту сплати відповідних сум податку у звітному періоді. За результатами зустрічних перевірок постачальників позивача факту сплати ПДВ до бюджету за операціями не встановлено.

Представник 2 –го відповідача зазначив, що згідно Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України № 209/72 від 02.07.1997, для органів Державного казначейства законними підставами проведення відшкодування податку на додану вартість з бюджету на користь платників податку є висновки податкових органів, підтверджені реєстрами суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість, або рішення суду.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, представника 2 –го відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 15 жовтня 2009 року Державною податковою інспекцією в м. Суми було проведено невиїзну документальну перевірку відкритого акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2009 року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувався в травні 2008 року, на підставі якої складено Акт перевірки за № 7153/23-6/05785448 від 15.10.2009 року. (а.с. 8 - 14)

За висновками проведеної перевірки, встановлено порушення позивачем вимог п. 1.3., п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р., п.19 ст.2, ст. 9 Бюджетного кодексу України, внаслідок чого не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року у розмірі 12010,73 грн.

На підставі Акту Державною податковою інспекцією в м. Суми було винесено податкове повідомлення - рішення №0000752306/0/70888 від 20.10.2009 року, (а.с. 15) яким відкритому акціонерному товариству "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш»було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12010,73 грн.

Сума бюджетного відшкодування за червень 2009 року у розмірі 12010,73 грн., яку було зменшено відповідачем позивачу, виникла внаслідок передплати по господарським операціям між позивачем і Спільним Українсько – російським підприємством «Технополіс»на підставі договору від 01.01.2008 №1272 зі змінами та доповненнями (а.с. 42-49). Так, на виконання умов договору від 01.01.2008 №1272 позивачем було здійснено у травні 2008 року передплату вартості природного газу за червень 2008 року на суму 38091,70 грн., та за травень 2008 року в сумі 33972,71 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №12874 від 27.05.2008 та №12607 від 14.05.2008 (а.с. 50). В зв»язку зі сплатою коштів, СУРП "Технополіс" було видано податкову накладну від 31.05.2008 №3734 на суму ПДВ 12010,73 грн., яка оформлена у відповідності з вимогами пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (а.с.51).

Факт здійснення господарських операцій по договору від 01.01.2008 №1272 підтверджується:

-          актами приймання передачі природного газу від 31.05.2008., від 30.06.2008 ( а.с. 52);

-          відомістю споживання цехами та відділами заводу природного газу за травень 2008 (а.с. 53);

-          відомістю споживання цехами та відділами заводу природного газу за червень 2008 (а.с. 54).

Вказана сума податку на додану вартість позивачем заявлена до відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року, (а.с. 108-110) яка разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування була подана відповідачу 24.07.2008р.

Крім того, Спільне Українсько –російським підприємство «Технополіс»належним чином зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 28.11.2005 №25784480 (а.с. 55) та має ліцензію на постачання природного газу за нерегульованим тарифом від 01.06.2006 №729 (а.с.56).

Посилання відповідача, в підтвердження законності прийнятого ним податкового повідомлення –рішення, на те, що СУРП "Технополіс" є посередником, постачальником газу є ТОВ «Українська газопромислова компанія», місцезнаходження якої на даний час не встановлено, в зв»язку з чим неможливо здійснити її перевірку, суд вважає такими, що не відповідають нормам Закону України «Про податок на додану вартість»виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі по тексту Закон України "Про ПДВ") податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А за змістом п. 1.8 вказаного закону бюджетне відшкодування це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Так, п. 1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування” та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 7 вказаного Законну передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи, а саме з акту перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, якій, в свою чергу, виконав вимоги п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"- видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлену податкову накладну на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов’язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податного кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем або контрагентами продавця (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п."а" п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" умовою бюджетного відшкодування є сплата продавцем ПДВ в ціні товарів (послуг) продавцю, а не сплата продавцем або контрагентами продавця податку до бюджету.

Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товару продавцю.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформленої податкової накладної, виданої йому продавцем. Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року в сумі 12010,73 грн., а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № №0000752306/0/70888 від 20.10.2009 є таким, що не відповідає вимогам законодавства.

Також, при поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3,40 грн. (а.с. 2) який підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000752306/0/70888 від 20.10.2009 та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 12010,73 грн. – задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000752306/0/70888 від 20 жовтня 2009 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 12010,73 грн. (дванадцять тисяч десять гривень 73 копійки).

Стягнути з державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" (м. Суми, пл. Привокзальна, 1, код 05785448) 12010,73 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" судові витрати у сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               (підпис)                               В.О. Павлічек

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.03.2010р.

          З оригіналом згідно

          Суддя                                                                                 В.О. Павлічек