Постанова № 8760289, 04.11.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6307/09/1770

04 листопада 2009 р. 12год. 05хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:

позивача: представник Кулініч А.О.;

відповідача: представник Оніщук В.П;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю фірма "Сагайдачний" <Список ><в особі >

доДержавна податкова інспекція в м.Рівне

про скасування повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Сагайдачний»звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000112342/0/23-121 від 13.01.2009 року, № 0000112342/1/23-121 від 16.02.2009 року, № 0000112342/2/23-121 від 28.04.2009 року якими позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 11469 грн. 00 коп., в тому числі 8322 грн. 00 коп. основного платежу і 3147 грн. 00 коп. штрафної санкції та податкових повідомлень-рішень № 0000122342/0/23-121 від 13.01.2009 року, № 0000122342/1/23-121 від 16.02.2009 року, № 0000122342/2/23-121 від 28.04.2009 року, якими позивачу визначено податкове зобов’язання по комунальному податку в сумі 525 грн. 30 коп.

          В обґрунтування заявленого позову представник позивача пояснив суду, що ТзОВ фірма «Сагайдачний»здійснює спільну діяльність з приватними підприємцями по наданню послуг перевезення пасажирів автомобільним транспортом. В рамках даного договору про спільну діяльність позивач забезпечує для приватних підприємців надання наступних послуг: проходження водіями передрейсового медичного огляду, стоянку автомобілів, освітлення стоянки автомобілів, охорону стоянки, мийку автобусів і забезпечення водою для мийки автобусів. Надані послуги ТзОВ фірмою «Сагайдачний»оплачуються приватними підприємцями. Так, за І-ІІ квартал 2008 року сума валового доходу отримана позивачем від надання послуг склала 50808 грн. 02 коп. та відповідно відображена у складі податкових декларацій з податку на прибуток за відповідні періоди. В той же час ТзОВ фірма «Сагайдачний»не є виробником вищезазначених послуг та отримує їх від КП «Рівнеелектроавтотранс»на підставі договору від 02.02.2004 року. Сума витрат ТзОВ фірми «Сагайдачний»на оплату послуг наданих КП «Рівнеелектроавтотранс»за І-ІІ квартал 2008 року склала 33 286 грн. 00 коп., та відображена позивачем у розділі валові витрати податкових декларацій за відповідні періоди.

Додатково представник позивача зазначає, що витрати на оплату права участі в тендері на здійснення перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування прямо пов’язана з господарською діяльністю ТзОВ фірми «Сагайдачний»та правомірно відображено позивачем у складі валових витрат.

Крім того, позивач не погоджується із донарахуваннями комунального податку, на думку останнього у податкового органу були відсутні підстави для визначення комунального податку та застосування штрафних санкцій.

Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

          Відповідач –Державна податкова інспекція у м. Рівне проти позову заперечила. В поданих письмових запереченнях зазначила, що на протязі І-ІІ кварталу 2008 року позивачем було завищено валові витрати шляхом віднесення до їх складу витрат на технічне обслуговування автомобілів та витрат на оплату права брати участь у тендері на здійснення пасажирський перевезень автомобільним транспортом в загальній сумі 33286 грн. 00 коп. Витрати в сумі 5054 грн., на думку податкового органу, не можуть бути визнанні як правомірно сформовані у зв’язку з тим, що по-перше на виконання договорів, що укладені з приватними підприємцями позичальниками –останні несуть відповідальність за утримання автомобілів, а по-друге, транспортні засоби не перебувають на балансі підприємства.

          Стосовно витрат в сумі 28 232 грн. 00 коп. понесених підприємством у зв’язку з оплатою ТзОВ фірмою «Сагайдачний»участі у тендері на отриманні права здійснення пасажирських перевезень автомобільним транспортом, то на думку ДПІ у м. Рівне останні понесенні у зв’язку з придбанням нематеріального активу і відповідно до приписів ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року підлягають амортизації. Таким чином, позивачем було завищено валові витрати за І-ІІ квартали 2008 року в сумі 28232 грн. 00 коп.

          Крім того, за перевіряємий період ТзОВ фірмою «Сагайдачний»не подавалися звіти платника комунального податку та було занижено податкове зобов’язання по комунальному податку в сумі 15 грн. 30 коп. в порушення ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори»№ 56-93 від 20.05.1993 року та Положення про комунальний податок затвердженого рішенням Рівненської міської Ради № 235 від 12.11.1997 року.

Представник відповідача підтримав позицію викладену в запереченнях та просить відмовити задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволенню з наступних підстав.

За результатами перевірки податковим органом позивача був складений Акт «Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагайдачний»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, код –23308491 за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2008 р.»№ 1830/23-400 від 25.12.2008 року.

На підставі акту перевірки було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

-          № 0000112342/0/23-121 від 13.01.2009 року (№ 0000112342/1/23-121 від 16.02.2009 року, № 0000112342/2/23-121 від 28.04.2009 року) прийняте за порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року та визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 11469 грн. 00 коп.;

-          № 0000122342/0/23-121 від 13.01.2009 року (№ 0000122342/1/23-121 від 16.02.2009 року, № 0000122342/2/23-121 від 28.04.2009 року) прийняте за порушення ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори»№ 56-93 від 20.05.1993 року, «Положення про комунальний податок», затвердженого Рішенням Рівненської міської Ради № 235 від 12.11.1997 року та визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем комунальний податок у розмірі 525 грн. 30 коп..

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень. За наслідками розгляду первинна та повторна скарги були залишенні без задоволення, проте збільшено суму штрафної санкції по комунальному податку на 170 грн. 00 коп..

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року визначено, що господарська діяльність –будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи, будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року передбачено, що валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Основним видом діяльності ТзОВ фірми «Сагайдачний»згідно довідки статистики є надання транспортних послуг. Вищезазначене підтверджується в акті перевірки та загалом не заперечується сторонами.

Відповідно до договору про спільну діяльність укладеного між ТзОВ фірмою «Сагайдачний»та власниками транспортних засобів (підприємцями перевізниками) позивач зобов’язаний надавати для останніх наступні послуги: проходження водіями передрейсового медичного огляду, забезпечувати стоянку автомобілів, освітлення стоянки автомобілів, охорону стоянки, мийку автобусів і використання води для мийки автобусів.

Вищенаведене кореспондується з правовими нормами Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, перевізник зобов’язаний:

–          утримувати автомобільні транспортні засоби в належному технічному стані;

–          забезпечувати проведення медичного контролю водіїв;

–          забезпечувати умови праці та відпочинку персоналу згідно з вимогами законодавства;

–          забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів тощо.

За послуги, що надаються підприємцям-перевізникам позивачем було отримано на розрахунковий рахунок оплату в сумі 50808 грн. 02 коп., яка відображена в складі валових доходів ТзОВ фірми «Сагайдачний».

Частину з наданих послуг підприємцям-перевізникам ТзОВ фірма «Сагайдачний»отримує від КП «Рівнеелектроавтотранс»відповідно до договору про надання послуг від 02.02.2004 року. Відповідно до представлених для перевірки та суду актів виконаних робіт № 176 від 31.01.2008 року в сумі 1932 грн. 24 коп., № 180 від 31.05.2008 року в сумі 1782 грн. 66 коп., № 176 від 30.06.2008 року в сумі 1339 грн. 10 коп. Загалом на суму 5 054 грн. 00 коп.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року –не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТзОВ фірма «Сагайдачний»було правомірно включено до складу валових витрат витрати на придбання послуг від КП «Рівнеелектроавтотранс»в сумі 5054 грн. 00 коп.. Вищезазначені витрати понесені в рамках господарської діяльності позивача, підтверджуються документально і в наступному мали наслідком отримання ТзОВ фірмою «Сагайдачний»валового доходу.

За таких обставин, податковий орган дійшов хибного висновку про завищення зі сторони позивача валових витрат на суму 5054 грн. 00 коп..

На думку посадових осіб ДПІ у м. Рівне витрати ТзОВ фірми «Сагайдачний»в сумі 28 232 грн. 00 коп. на оплату права брати участь в тендері на надання послуг по перевезенню пасажирів на автомобільному транспорту, понесені останнім у зв’язку з придбанням нематеріального активу і відповідно не мають відображатися в складі валових витрат а підлягають амортизації.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року –під нематеріальним активом розуміється –об’єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку.

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18.10.1999 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року № 750/4043) визначено, що бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

– права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

–          права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

–          права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо);

–          права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

–          авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо);

–          незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

–          інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Зі змісту вищенаведених норм права випливає, що під нематеріальним активом слід розуміти певне право, яку в наступному може бути платно або безоплатно передано іншим особам.

ТзОВ фірмою «Сагайдачний»було оплачено можливість взяти участь в тендері на отримання права на надання послуг з перевезення пасажирів на автомобільному транспортні в І кварталі 2008 року в сумі 26 044 грн. 00 коп. та в ІІ кварталі 2008 року в сумі 2 188 грн. 00 коп., загалом на суму 28 232 грн. 00 коп..

При цьому понесення вищезазначених витрат не гарантувало позивачу виграш в тендері та отримання права на здійснення перевезень пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування

За таких обставин суд дійшов висновку, що дані витрати понесені товариством на власний ризик, у зв’язку з веденням господарської діяльності і відповідно мають відображатися виключно в складі валових витрат за відповідний період.

Можливість брати участь ТОВ «Сагайдачний»в тендері не може бути відчужена останнім за цивільно-правовими договорами третім особам.

Таким чином, суд вважає, що ДПІ у м. Рівне було помилково кваліфіковано витрати на оплату можливості брати участь в тендері по отриманню права на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування як витрати на придбання нематеріального активу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення рішення № 0000112342/0/23-121 від 13.01.2009 року, № 0000112342/1/23-121 від 16.02.2009 року, № 0000112342/2/23-121 від 28.04.2009 року, якими позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 11469 грн. 00 коп., в тому числі 8322 грн. 00 коп. основного платежу і 3147 грн. 00 коп., слід визнати протиправними та скасувати.

Стосовно заниження податкового зобов’язання по комунальному податку слід зазначити наступне.

Як встановлено перевіркою і не заперечується позивачем, кількість працюючих, за перевіряємий період, склала від 1 до 3 чоловік (основних) та від 44-48 чоловік (за сумісництвом) в І кварталі 2008 року.

У відповідності до ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»№ 56-93 від 20.05.1993 року та «Положення про комунальний податок»затверджене рішенням Рівненської міської Ради № 235 від 12.11.1997 року –комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Суд погоджується з твердженнями ДПІ у м. Рівне, що ТзОВ фірма «Сагайдачний»являється платником комунального податку в періоді з 01.01.2008 року по 30.06.2008 року.

За період з 01.01.2008 року по 30.06.2008 року позивач не декларував нарахування та сплату комунального податку.

Перевіркою повноти визначення комунального податку встановлено його заниження в сумі 15 грн. 30 коп., в тому числі за І квартал 2008 року в сумі 5 грн. 10 коп., за ІІ квартал 2008 року в сумі 10 грн. 20 коп.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів податкового органу, щодо заниження податкового зобов’язання з комунального податку.

За таких обставин суд, погоджується, що ТзОВ фірма «Сагайдачний»в порушення ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»№ 56-93 від 20.05.1993 року, «Положення про комунальний податок»затверджене рішенням Рівненської міської Ради № 235 від 12.11.1997 року та пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року не нараховано та не сплачено комунальний податок за І квартал 2008 року в сумі 5 грн. 10 коп., за ІІ квартал 2008 року в сумі 10 грн. 20 коп. та не подані податкові розрахунки комунального податку за І квартал 2008 року та ІІ квартал 2008 року.

За таких обставин, податкові повідомлення рішення № 0000122342/0/23-121 від 13.01.2009 року, № 0000122342/1/23-121 від 16.02.2009 року, № 0000122342/2/23-121 від 28.04.2009 року про донарахування комунального податку є правомірними і цій частині позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року, Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ, Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»за № 56-93 від 20.05.1993 року, «Положення про комунальний податок»затверджене рішенням Рівненської міської Ради № 235 від 12.11.1997 року та керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                                            ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №0000112342/0/23-121 від 13 січня 2009 року, №0000112342/1/23-121 від 16 лютого 2009 року, №0000112342/2/23-121 від 28 квітня 2009 року.

В решті позовних вимог - відмовити

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Сагайдачний" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1, 70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                   Жуковська Л.А.

З оригіналом згідно

Суддя                              Жуковська Л.А