Рішення № 87602194, 29.01.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року справа № 925/1521/19 м. Черкаси

За позовом Сагунівської сільської ради

до публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Черкаської філії

про стягнення 47745,94 грн.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

За участю:

від позивача: Зайченко Л.Ф. за довіреністю від 10.05.2019 №341/02-09;

від відповідача: адвокат Чичиркоза О.М. за ордером серія ЧК №106929.

Сагунівська сільська рада (далі також - позивач) звернулася до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Черкаської філії (далі також - відповідач) про стягнення 47745,94 грн. недоотриманої орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 27.09.2010 №416.

Позивач у позовній заяві також просить господарський суд судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що актом від 24.01.2019 №08-31/01 проведеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області ревізії Сагунівського сільського бюджету та фінансово-господарської діяльності Сагунівської сільської ради за період з 01.01.2014 до 30.11.2018 встановлено застосування при укладанні між сторонами договору оренди нерухомого майна від 27.09.2010 №416 заниженої ставки орендної плати у розмірі 12% замість належної ставки 30% від оцінки орендованого майна, встановленої відповідним рішенням Сагунівської сільської ради, що призвело до неодержання позивачем від відповідача за період оренди з 01 січня 2014 року по 31 січня 2017 року 47745,94 грн. орендної плати. Позивач надсилав відповідачу претензію про сплату недоотриманої орендної плати у сумі 47745,94 грн., проте відповідач відмовився її сплачувати.

Ухвалою від 26.12.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/1521/19, вирішив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін о 09 год. 00 хв. 29.01.2020 у приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

09 січня 2020 року до Господарського суду Черкаської області надійшов відзив представника відповідача із запереченнями проти позову.

В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача зазначив, що відповідач виконав повністю зобов`язання зі сплати орендної плати за період оренди з 01 січня 2014 року по 31 січня 2017 року у відповідності з умовами договору оренди нерухомого майна від 27.09.2010 №416, який припинив свою дію 31.01.2017 у зв`язку з укладенням нового договору оренди комунального майна від 01.02.2017 №416/71G330 на нових, узгоджених сторонами умовах. Сторони, підписуючи акт приймання - передачі нежитлових приміщень від 31.01.2017, не мали претензій одна до одної.

Крім того, представник відповідача вказав на сплив позовної давності за заявленою вимогою позивача.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.01.2020:

представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав;

представник відповідача підтримав заперечення проти позову з викладених у відзиві на позов підстав;

господарський суд розглянув справу по суті і оголосив вступну і резолютивну частини ухваленого у нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2010 року позивач як орендодавець і відповідач як орендар уклали між собою договір оренди нерухомого майна №416 (далі – договір від 27.09.2010 №416) та підписали акт приймання – передачі нежитлових приміщень.

Договір від 27.09.2010 №416 містить, зокрема, такі умови (пункти):

1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення в двоповерхової будівлі сільського центру культури та дозвілля, розташованої за адресою: вул. Леніна, 77/3, с. Сагунівка Черкаської району загальною площею 141,86 кв. м., для розміщення виробничих приміщень АТС.

1.2. Вартість майна, що передано в оренду, визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 65700,00 грн. станом на 13 вересня 2010 року, в т.ч.:

- приміщення першого поверху (72,76 кв. м.) – 36 200,00 грн.;

- приміщення підвалу (69,10 кв. м.) – 29500,00 грн.

3.1. Орендна плата визначається у розмірі 12% від незалежної оцінки і перераховується орендарем згідно наданих рахунків не пізніше 30 числа поточного місяця.

3.2. Орендна плата за перший місяць оренди (вересень 2010 року) становить 657,00 грн. без ПДВ; за 1 кв. м. – 4,63 грн. без ПДВ.

3.3. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом його коригування на індекс інфляції за попередній місяць.

3.6. Розмір орендної плати може буди переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни законодавчих, нормативно – правових та інших актів, а також тарифів, введення інших обов`язкових зборів і платежів, методики її розрахунку, змін цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України, але не частіше одного разу на рік.

10.1. Умови договору розповсюджують свою дію на відносини, що виникли між сторонами з 01 вересня 2010 року та діють до 31 грудня 2012 року.

10.7. В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку він вважається продовженим на кожний наступний рік.

10.10. Договір вважається таким, що припинив свою дію, з дати підписання сторонами акту передачі – приймання майна.

На день укладення договору від 27.09.2010 №416 чинною була Методика розрахунку і порядку використання плати за оренду майна сільської комунальної власності в редакції, затвердженій рішенням 33-ї сесії Сагунівської сільської ради V скликання від 30.03.2010 №33-5/V.

Саме на додаток №2 до цієї Методику посилається позивач як на такий, яким була передбачена орендна ставка в розмірі 30 % за використання нерухомого майна сільської комунальної власності операторами телекомунікацій, які надають послуги з рухомого (мобільного) зв`язку та операторами і провайдерами телекомунікацій, які надають послуги з доступу до Інтернету.

01 серпня 2013 року позивач як орендодавець і відповідач як орендар уклали додаткову угоду №2 до договору від 27.09.2010 №416 якою сторони дійшли згоди з 01 серпня 2013 року зменшити орендовану площу нежитлового приміщення на 26,26 кв. м. до 115.60 кв. м.

Також 01.08.2013 позивач і відповідач підписали акт передачі – приймання нежитлових приміщень, за яким відповідач на виконання додаткової угоди від01.08.2013 №2 до договору від 27.09.2010 №416 повернув позивачу, а останній прийняв з оренди частину нежитлового приміщення площею 26,26 кв.м.

31 січня 2017 року позивач і відповідач підписали акт приймання – передачі нежитлових приміщень, за яким відповідач повернув позивачу, а останній прийняв з оренди нежитлове приміщення по вул. Лесі Українки (колишня вул. Леніна), 77/3 в с. Сагунівка Черкаського району.

24 січня 2019 року Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області була проведена ревізія Сагунівського сільського бюджету та фінансово-господарської діяльності Сагунівської сільської ради за період з 01.01.2014 до 30.11.2018.

За результатами вищевказаної ревізії Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області складено акт від 24.01.2019 №08-31/01, у якому зазначено, що застосування за договором від 27.09.2010 №416 ставки орендної плати в заниженому розмірі 12% замість належного розміру 30% є порушенням ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 3 додатку №2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна сільської комунальної власності, яке (порушення) призвело до недоотримання позивачем орендної плати за період з 01.09.2014 по 31.01.2017 у сумі 47745,94 грн., в тому числі: за 2014 рік у сумі 11336,14 грн., за 2015 рік у сумі 16950,60 грн., за 2016 рік у сумі 17945,21 грн. і за 2017 рік у сумі 1513,99 грн.

04 лютого 2019 року позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою про сплату недоотриманої за договором від 27.09.2010 №416 орендної плати в сумі 47745,94 грн.

Листом від 25.02.2019 відповідач у відповідь на претензію позивача відмовив йому у сплаті 47745,94 грн. орендної плати, зазначивши при цьому, що договір від 27.09.2010 №416 припинив свою дію 31.01.2017, зобов`язання за цим договором виконані у повному обсязі, рахунки, які виставлялися орендодавцем, оплачувалися орендарем своєчасно та у повному обсязі, жодних претензій щодо оплати заборгованості з орендної плати за вказаним договором від орендодавця на надходили.

Відмова відповідача у сплаті позивачу 47745,94 грн. орендної плати за договором оренди від 27.08.2019 №416 й спричинила даний спір.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачає, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Стаття 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції, чинній станом на день укладення договору від 27.09.2010 №416, оренду визначає як засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Стаття 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції, чинній станом на день укладення договору від 27.09.2010 №416, містила, зокрема, такі норми:

1. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

2. Методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об`єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об`єктів, що перебувають у комунальній власності.

3. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Таким чином, у спірних правовідносинах визначений договором від 27.09.2010 №416 розмір орендної плати мав розраховуватися у відповідності з вимогами згадуваної вище Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна сільської комунальної власності.

Доводи позивача, що відповідач у період з 01.09.2014 по 31.01.2017 мав сплачувати орендну плату за ставкою 30% як оператор телекомунікацій, який надає послуги з рухомого (мобільного) зв`язку та оператор і провайдер телекомунікацій, які надають послуги з доступу до Інтернету не відповідають умовам договору від 27.09.2010 №416, яким ставка орендної плати визначена у розмірі 12%, та не підтверджуються доказами того, що відповідач у період з 01.09.2014 по 31.01.2017 як оператор телекомунікацій надавав послуги з рухомого (мобільного) зв`язку чи з доступу до Інтернету .

Статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Позивач вважає, що його права були порушені внаслідок застосування за договором від 27.09.2010 №416 ставки орендної плати в заниженому розмірі 12%, а не у належному розмірі 30%. Отож позивачу станом на 27.09.2010 – день укладення вказаного договору мало бути відомо про застосування меншої від необхідної ставки орендної плати. А це означає, що саме з 27.09.2010 почався перебіг трирічної позовної давності за заявленою у позивачем вимогою.

Частини 4 та 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачають такі наслідки спливу позовної давності:

4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач не вказав причин пропущення ним позовної давності і суд не встановив наявності поважних причин цього пропущення.

За таких обставин, враховуючи наявність заяви відповідача про застосування строку позовної давності, у позові слід відмовити.

Позивач за платіжним дорученням від 04.12.2019 №89 сплатив за подання позову 1921,00 грн. судового збору, який відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відмовою у позові слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судовий збір в сумі 1921,00 грн. покласти на позивача.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 14 лютого 2020 року.

Суддя М.В. Дорошенко