Ухвала суду № 87601066, 14.02.2020, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/1336/14-к

№ провадження 1-кс/647/14/2020

У Х В А Л А

14.02.2020 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого – судді: Корсаненкової О.О.

за участю секретаря: Налиснік І.А.

заявника: ОСОБА_1

прокурора: Іщука Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бериславі Херсонської області заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Кириленко Марині Олексіївні, головуючій у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, суд

встановив:

Автоматизованою системою документообігу суду судді Корсаненковій О.О. розподілена для розгляду заява про відвід головуючої судді Кириленко М.О.

22.01.2020 року під час розгляду кримінального провадження обвинуваченим ОСОБА_1 було заявлено відвід головуючій судді Кириленко М.О. В обґрунтування заяви обвинувачений зазначив, що вважає суддю ОСОБА_2 упередженою та небезсторонньою, що підтверджується декільками судовими процесами за її голуванням, у яких ОСОБА_1 приймав участь у якості потерпілого. У даних процесах суддя порушувала норми КПК та Конституції, останню незавершену справу суддя продовжує вести незаконним складом суду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заяву та зазначив, що у провадженні судді Кириленко М.О. перебуває справа відносно Тоцького, яку вона розглядає у незаконному складі суду, оскільки відвід, заявлений ОСОБА_1 у цій справі, було розглянуто суддею Миргород В.С., яка незаконно засудила його за злочин, провадження по якому втретє повернулося до суду. Крім того, справа відносно Тоцького тривалий період часу вже перебуває у провадженні судді Кириленко М.О., чим порушуються строки її розгляду. Також, в провадженні судді Кириленко М.О. перебувала справа відносно ОСОБА_3 , по якій правомірно заявлені потерпілим ОСОБА_1 клопотання були відхилені, внаслідок чого він покинув зал судових засідань, а справа в подальшому була розглянута без нього із зміною порядку дослідження доказів та призначенням Курікову покарання, нижчого ніж те, що було призначене попереднім вироком, який було скасовано як незаконний. Те, що вирок, ухвалений суддею Кириленко М.О. відносно ОСОБА_3 , набрав законної сили, на думку заявника, не говорить про його законність та справедливість.

Прокурор Іщук Ю.С. заперечував проти задоволення заяви про відвід через її безпідставність та необґрунтованість. Зазначив, що на розгляді судді Кириленко М.О. дійсно перебуває провадження відносно Тоцького, яке не завершено, тому говорити про незаконність складу суду по цьому провадженню на даний час не вбачається можливим. Крім того, суддею Кириленко М.О. було розглянуто кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , по якому ОСОБА_1 був потерпілим, із винесенням обвинувального вироку, котрий було залишено без змін судами вищих інстанцій.

Захисник Дорошенко М.В. заявою просив розглянути питання щодо усіх відводів за його відсутності.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши заяву про відвід та наведені у ній обставини, а також надані прокурором матеріали, оглянувши матеріали кримінального провадження, судом встановлено наступне:

09.12.2019 року на адресу Бериславського районного суду Херсонської області з Миколаївського апеляційного суду для нового розгляду після скасування вироку Бериславського районного суду Херсонської області від 23.04.2015 року надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.

Зазначене кримінальне провадження автоматизованою системою документообігу суду було розподілено судді Кириленко М.О. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2019 року)

Відповідно до положень п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, «кожен має право на справедливий розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить питання щодо винуватості».

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Статтями 75,76 КПК України визначений перелік підстав для відводу та самовідводу судді.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, підставою для відводу (самовідводу) є наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (рішення у справах «Ветштайн проти Швейцарії» та «Феррантеллі та Сантанджело проти Iталії»).

Заявляючи відвід головуючій судді Кириленко М.О., обвинувачений ОСОБА_1 посилається на те, що не має довіри до судді на підставі того, що при розгляді за її голуванням інших проваджень, суддею порушувалися (по справі Курікова) та продовжують порушуватися (по справі Тоцького) норми КПК України та Конституції.

Разом із тим, з наданих прокурором матеріалів вбачається, що вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 30.12.2016 року, під голуванням судді ОСОБА_4 М.О., ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 26.12.2018 року, апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 було залишено без задоволення, вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 30.12.2016 року - залишено без змін. Порушень норм процесуального та/або матеріального права в ході розгляду кримінального провадження судом першої інстанції встановлено не було.

З ухвали Верховного суду від 15.04.2019 року вбачається, що касаційну скаргу на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 26.12.2018 року разом з усіма доданими до неї матеріалами було повернуто потерпілому ОСОБА_1 .

Посилання заявника на те, що набрання даним вироком законної сили не свідчить про його законність та справедливість, суд вважає необґрунтованими, оскільки нормами КПК передбачено порядок перегляду судових рішень, ухвалених судом першої інстанції, судами вищої інстанції, у ході якого перевіряється законність, обґрунтованість та вмотивованість таких рішень.

Щодо посилання заявника на розгляд суддею Кириленко М.О. кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне зазначити, що при розгляді заяви про відвід суддя, що її розглядає, не наділений повноваженнями перевіряти правильність висновків суду чи судді при постановленні ним своїх процесуальних рішень та/або давати оцінку його діям. Зазначене відноситься до компетенції судів апеляційної та касаційної інстанції. Проте у даному провадженні судове рішення ще не ухвалено.

Інших даних щодо існування обставини, передбачених ст.75 КПК України на обґрунтування відводу головуючій судді Кириленко М.О. обвинуваченим не повідомлено.

Аналізуючи обставини, наведені у заяві про відвід головуючій судді Кириленко М.О., суд вважає, що вказана заява фактично зводиться до незгоди заявника із процесуальним рішенням, ухваленим суддею Кириленко М.О. при розгляді інших проваджень, проте така незгода не є відповідно до вимог КПК України підставою для відводу судді.

Проаналізувавши підстави відводу у призмі положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, зважаючи на те, що заявником не було зазначено фактів, що свідчили б про упередженість головуючої, що проявилися у її особистих переконаннях чи поведінці під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , враховуючи, що його розгляд тільки розпочався, суд вважає, що зазначені заявником обставини не свідчать про існування ознак, які вказували б на прояв особистої упередженості з боку судді Кириленко М.О. (за суб`єктивним критерієм).

Перебування на розгляді у судді Кириленко М.О. інших проваджень за участю ОСОБА_1 у іншому статусі (у якості потерпілого), одне з яких було у передбаченому законом порядку переглянуто судом апеляційної інстанції, котрий констатував відсутність порушень головуючою норм процесуального права, на думку суду також не може слугувати підставою для сумніву у її безсторонності при розгляді даного кримінального провадження.

Зазначене дає підстави для висновку про неможливість вважати сумніви заявника у неупередженості та безсторонності судді об`єктивно обґрунтованими чи об`єктивно виправданими (за об`єктивним критерієм).

За встановлених обставин, належним чином перевіривши зазначені заявником обставини для відводу головуючої судді Кириленко М.О. у світлі положень чинного кримінально-процесуального законодавства України, Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про безпідставність заявленого відводу та вважає за необхідне відмовити в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Кириленко Марині Олексіївні, головуючій у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Корсаненкова