Ухвала суду № 87599793, 07.02.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/11828/19

Провадження № 1-кс/428/1513/2020

УХВАЛА

іменем України

07 лютого 2020 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В., розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області Селезньової М.Г., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Горбатенком Я.О., про накладення арешту на майно та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 42019130000000097 від 18.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання сторони кримінального провадження – старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області Селезньової М.Г., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Горбатенком Я.О., про накладення арешту на майно.

Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що в провадженні СУ ГУНП в Луганській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019130000000097 від 18.09.2019 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: громадянин України ОСОБА_1 , реалізувавши 09.07.2015 року передбачене ст. 116 Земельного кодексу України право безоплатного отримання у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Срібнянського району Чернігівської області, у порушення п. «б» ч. 1 ст. 121 Земельного Кодексу України, діючи шляхом обману, 13.10.2017 року повторно безоплатно отримав у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Старобільського району.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 27.04.2004 Срібненським РВ УМВСУ у Чернігівській області» наказом ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області № 25-1173/20-15-ег від 09.07.2015 передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Гурбинської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області.

21.01.2016 Срібнянським районним управлінням юстиції Чернігвської області здійснено державну реєстрацію права власності , згідно рішення про державну реєстрацію № 27938939 від 26.01.16.

Таким чином ОСОБА_1 реалізовано передбачене ст. 116 Земельного кодексу України право безоплатного отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства максимального розміру, передбаченого п «б» ч. 1 ст. 121 ЗКУ, тобто площею не більше 2 га.

Незважаючи на це, 13.10.2017 наказом ГУ Держгеокадастру в Луганській області № 12-938/15-17-сг ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Підгорівській сільській раді Старобільського району Луганської області, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі та передано у приватну власність ще одну земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Підгорівської сельської ради Старобільського району Луганської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1389682544251, кадастровий номер 4425184000:01:001:0336).

24.10.2017 державним реєстратором Старобільської РДА було здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

06.02.2020 року до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання про накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку площею 2 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1389682544251, кадастровий номер 4425184000:01:001:0336), що розташована за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Підгорівській сільській раді Старобільського району Луганської області, право власності на яку 24.10.2017 року було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Луганській області № 12-938/15-17-сг від 13.10.2017.

Дослідивши подане клопотання та додані документи, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Частина 1 ст. 170 КПК України вказує на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову – також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частина 2 ст. 173 КПК України зазначає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, і: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як слідує зі змісту клопотання слідчого про накладення арешту на майно, підставою та метою арешту є забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 84 КПКК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

При цьому, слідчим зазначено, що завданням арешту майна, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України є запобігання можливості його відчужувати, розпоряджатися та користуватися цим майном до скасування арешту, для збереження речових доказів.

Разом з тим, у клопотанні не зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, оскільки не зазначено, які конкретні фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, містяться у тих джерелах доказів (речові докази), на які слідчий просить накласти арешт.

Слідчим не доведено відповідність вищевказаного майна критеріям, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме: яке доказове значення воно має для кримінального провадження та не зазначено обґрунтування необхідності арешту майна, а саме земельної ділянки.

Слідчий Селезньова М.Г., звертаючись до суду з цим клопотанням процитувала зміст законів, які на її думку підлягають застосуванню і обмежилась висновком щодо необхідності накладання арешту на певне майно. При цьому, клопотання не містить будь-якого аналізу доводів, в ньому не наведені відповідні мотиви, підстави та мета арешту, а також клопотання не містить наявності ризиків (яких саме), передбачених абзацом другим частини 1 ст. 170 цього кодексу.

У відповідності до узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження ВССУ від 07.02.2014 «Ст. 171 КПК визначено вимоги, які стосуються як змісту клопотання про арешт майна, так і строків його подання до слідчого судді, суду. Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. Тому у випадку подання клопотання слідчого чи прокурора з порушенням строків, встановлених ч. 5 ст. 171 КПК, слідчий суддя постановляє ухвалу про повернення цього клопотання прокурору, а не ухвалу про відмову у його задоволенні.

Таким чином, враховуючи, що клопотання слідчого про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього кодексу, вважаю за необхідне, відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України, повернути його прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення зазначених в мотивувальній частині вказаної ухвали недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області Селезньової М.Г., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Горбатенком Я.О., про накладення арешту на майно та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 42019130000000097 від 18.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України – повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання ухвали для усунення недоліків, перелічених в мотивувальній частині цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Н.В. Бойко