Рішення № 87599539, 14.02.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/88/20

Провадження №2/592/751/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Князєв В.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом до суду та свої вимоги мотивує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності (розпорядженням Нацкомфінпослуг №2606 від 27.10.2015 зареєстровано в реєстрі фінансових установ за №16103225). 12.12.2016 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 104961 в електронній формі. За умовами п. 1.1. укладеного між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 договору позики, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 2400 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Пунктом 1.3. Договору позики встановлено, що позика надається строком на 17 днів. Відповідно до п. 1.4. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору позики між Позичальником і Позикодавцем. ТОВ «ВЕЛЛФІН» в порядку встановленому п. 1.4. Договору позики на картковий рахунок ОСОБА_1 була перерахована сума позики в розмірі 2400 грн, що підтверджується повідомленням від 02.12.2019 ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18.05.2016. Таким чином, ТОВ «ВЕЛЛФІН» належним чином виконані умови Договору позики, в той час як ОСОБА_1 отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором позики зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів. Відповідно п. 1.1, 1.5 Договору позики, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ВЕЛЛФІН» станом на 25.12.2019 року становить 102266,80 грн., з яких: 2400 грн. - основний борг; 47908,80 грн. - заборгованість по відсоткам; 51958,00 грн. -заборгованість за простроченими відсотками. У зв`язку з цим просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором позики в розмірі 102266,80 грн. та судові витрати в сумі 1921 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги позивача не визнає, просить відмовити у їх задоволенні, крім того зазначив, що ТОВ «ВЕЛЛФІН» пропустило строк позовної давності, а тому просив застосувати положення щодо пропуску позовної давності.

Суд, дослідивши наявні докази по справі, дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 12.12.2016 року ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 уклали договір позики №104961 в електронній формі.

За умовами п. 1.1. укладеного Договору позики Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 2400 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п.1.5. цього договору.

Пунктом 1.3. строк позики за цим Договором складає 17 днів, позика має бути згідно Графіку розрахунків до 29.12.2016 року.

Позивачем в порядку встановленому п. 1.4. Договору позики на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 2400 грн (а.с.25).

Встановлено, що позивач ТОВ «ВЕЛЛФІН» свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач приєднався до Правил надання грошових коштів у вигляді позики, розміщених на сайті ТОВ «ВЕЛЛФІН», оформив заявку та отримав грошові кошти у вигляді позики на платіжну картку від ТОВ «ВЕЛЛФІН», які не повернув у строк та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи, а саме з наданої позивачем довідки щодо заборгованості вбачається, що станом на 25.12.2019 за ОСОБА_1 обліковується прострочена заборгованість на суму 102266,80 грн., з яких 2400,00 грн. – основний борг, 47908,80 грн. - заборгованість за відсотками, 51958,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Із змісту ч. 1 ст. 526 ЦК України вбачається, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Крім цього, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна скорочена позовна давність в один рік.

Законодавець встановив, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України) .

Про застосування позовної давності представник відповідача заявив у своєму письмовому відзиві від 28.01.2020 року.

Відповідно до п. 7.8 договору позики №104961 від 12.12.2016 до правовідносин за цим договором встановлюється загальний строк позовної давності, що визначений ст. 257 ЦПК України, у три роки.

Згідно із ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З матеріалів справи вбачається, що договір позики було укладено 12.12.2016 строком на 17 днів, тобто строк кредитування визначено з 12.12.2016 до 29.12.2016. Саме в цей проміжок часу відповідач повинен був незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість.

Сторони домовились, що сума позики має бути повернута 29.12.2016 року, тому у зв`язку із недотриманням позичальником такої домовленості, про порушене право позивач був обізнаний, а тому позовна давність для захисту порушеного права тривала з 13.12.2016 року до 29.12.2019 року.

Даний позов було направлено поштою 02.01.2020 року, тобто з позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» звернулося 02.01.2020 року.

При цьому, позивачем не наведено обставин та підстав, за яких ним було пропущено строк загальної позовної давності та не наведено поважності причин пропуску такого строку. Із заявами про поновлення такого строку ТОВ «ВЕЛЛФІН» також не зверталося.

Таким чином суд, вважає за необхідне застосувати до позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості строк позовної давності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за основним боргом, процентами та простроченими процентами не підлягають задоволенню у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення –14.02.2020.

Суддя В.Б. Князєв