Рішення № 87597476, 31.01.2020, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8751/16-а

Провадження №2-а/367/196/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

31 січня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючої судді Саранюк Л.П.

за участі секретаря с/з Бабакової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про скасування постанови про накладення штрафу,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 22 листопада 2016 року Позивачем у поштовому відділенні м. Буча було отримано лист Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області. В листі зазначено про те, що головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шомою Артемом Геннадійовичем на підставі протоколу по справі про адміністративне правопорушення від 19.09.2016 року № 1-Л-А-1909/1, припису від 19.09.2016 року № С-1909/1, акту перевірки від 19.09.2016 року, винесено постанову № А-3009/3 від 30.09.2016 р про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 5950 грн. за правопорушення у сфері містобудування, а саме порушення ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимоги п. 3.25 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Позивач не погоджується з результатами перевірки, вважає даний протокол, припис, акт перевірки та постанову № А-3009/3 від 30.09.2.016 необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що вона особисто немає ніякого відношення до тих порушень, які прописані головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області. Крім того, зазначає, що вона не отримувала ні протоколу від 19.09.2016 року, ні акту перевірки від 19.06.2016 року.

Вказує також, що головним інспектором будівельного контролю було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення на Позивача штрафу без проведення відповідної перевірки щодо виконання Позивачем вимог припису від 19.09.2016 року № С-1909/1, як того вимагає закон з терміном на усунення порушення.

Зазначає, що згідно винесеної постанови, Позивач є власником земельної ділянки площею 0,0703 га за адресою вул. АДРЕСА_1 , м. Буча на підставі рішення Ірпінського міського суду по справі № 2-2291/2004 від 02.08.2004 року, Державного акту на право власності на земельну ділянку від 08 грудня 2009 року, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

У зв`язку з вищевикладеним, просила суд визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-1909/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.09.2016 року. Визнати протиправним та скасувати протокол Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 1-Л-А-1909/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.09.2016 року. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № № А-3009/3 по справі про адміністративне правопорушення від 30.09.2016 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1,5 статті 96 КУпАПу вигляді штрафу в розмірі 5950 гривень.

Крім цього, позивач стверджує, що на момент розгляду справи пройшли строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.38 КУпАП.

В судове засідання позивач та її предаставник не з`явились. До суду від представника позивача надійшла заява, за змістом якої просить справу розглядати у його відсутнісь, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судове засідання відповідач свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується розпискою про вручення повістки про виклик до суду. До суду направили заперечення на позовну заяву, а тому суд вважає за можливе розглядати справу без їх участі.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0703 га за адресою АДРЕСА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 9503202, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шомою Артемом Геннадійовичем на підставі протоколу по справі про адміністративне правопорушення від 19.09.2016 № 1-Л-А-1909/1, припису від 19.09.2016 року № С-1909/1, акту перевірки від 19.09.2016 винесено постанову № А-3009/3 від 30.09.2016 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 5950 грн. за правопорушення у сфері містобудування, а саме порушення ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимоги п. 3.25 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

В зазначеній постанові Відповідач вказує, що під час проведення перевірки виявлено наступне: будівельні роботи з будівництва гаража, навісу та паркану виконані без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, а також будівля гаража розміщена по межі земельної ділянки без забезпечення відстані в 1 м для обслуговування будівлі, чим порушено зазначені вище норми Закону.

Згідно відмітки про отримання поштової кореспонденції, 22.11.2016 Позивач отримала копію постанови № А-3009/3 від 30.09.2.016 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 5950 грн. за правопорушення у сфері містобудування.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення про накладення на Позивача штрафу винесена без проведення відповідної перевірки щодо виконання Позивачем вимог припису від 19.09.2016 року № С-1909/1.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. 1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Виходячи зі ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Пунктами 7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553) передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Згідно з пунктом 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом та видавати обов`язкові для виконання приписи: щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих дій та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Пунктом 13 Порядку №553 визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пунктів 16-18 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

За приписами пунктів 20 - 22 Порядку №553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, оскаржувана постанова від 30.09.2016 винесена на підставі протоколу по справі про адміністративне правопорушення від 19.09.2016 року № 1-Л-А-1909/1, припису від 19.09.2016 року № С-1909/1, акту перевірки від 19.09.2016 року. В наведених протоколі, акті та приписі зазначено, що ОСОБА_1 від підпису відмовилась, примірник направлений поштою.

Водночас, матеріали справи не містять доказів направлення вказаних матеріалів на адресу позивача поштою, зокрема протоколу, акту та припису.

Відповідачем не доведено, що позивач, як суб`єкт містобудування або його представник були присутні під час здійснення архітектурно-будівельного контролю, як того вимагають приписи пункту 9 Порядку №553, що на адресу позивача направлялись рекомендованим листом з повідомленням протокол по справі про адміністративне правопорушення, припис та акт перевірки.

Отже, позивач, як суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, був позбавлений прав, визначених пунктом 13 Порядку №553, в тому числі, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; отримати та ознайомитись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

Згідно з частиною першою статті 96 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд.

Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За приписами статей 245, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З наведених норм вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, орган (посадова особа) при розгляді справи, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо.

Натомість відповідачем не було надано доказів, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення постановлена в присутності позивача. Матеріали справи не містять також доказів, що останній був своєчасно сповіщений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Наведене свідчить про порушення відповідачем приписів статей 268 КУпАП в частині дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Внаслідок такого порушення прав позивача головним інспектором не могло було бути встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, всебічно, повно і об`єктивно з`ясовано обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

В ході судового розгляду позивачем доведені обставини, на які вона посилається у позовній заяві, а також встановлено, що позивач належним чином не була повідомлена про день та час розгляду адміністративної справи, у позивача не було відібрано пояснень з приводу обставин справи, у зв`язку з чим було порушено її право на захист.

Крім того, ст. 286 КАС України, у тому числі частиною 3 якої визначено вичерпний перелік способів захисту порушеного права особи, які можуть бути застосовані судом та серед яких відсутній такий спосіб захисту як визнання дій протиправними.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2,9,77,90, 122, 123, 241-246, 251 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-1909/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.09.2016 року.

Скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № А-3009/3 по справі про адміністративне правопорушення від 30.09.2016 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1,5 статті 96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 5950 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня виготовлення повного тексту рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П. Саранюк