Вирок № 87597460, 14.02.2020, Іванківський районний суд Київської області

Провадження 1-КП/366/70/20

ЄУНСС 366/42/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року Іванківський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Гончарука О.П.,за участю секретаря Потопальської О.В., прокурора Сопільника А.Г., захисника Працюка В.Л., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Іванків кримінальне провадження № 12019110180000406 щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Українка Малинського району Житомирської області, громадянина України, українця, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , має середню спеціальну освіту, неодружений, раніше судимий 28.10.2019 року Малинським районним судом Житомирської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 153, ч. 1 ст. 185 КК України, не депутат, на утриманні неповнолітніх дітей не має, абонентський номер відсутній,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

встановив:

В ніч з 13.11.2019 на 14.11.2019, точний час судом не встановлено, ОСОБА_1 , рухаючись вулицею ОСОБА_2 , що в с. Підгайне Іванківського району Київської області, проходячи повз територію домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 , вирішив повторно вчинити незаконне заволодіння мопедом марки «DELTA» модель «ML70-L», який належить останньому.

В подальшому, ОСОБА_1 , діючи умисно з метою доведення свого злочинного та протиправного умислу до кінця, переслідуючи мету особистого збагачення, переліз через дерев`яний паркан, яким огороджена територія домоволодіння АДРЕСА_2 та таким чином потрапив на територію вказаного вище домоволодіння.

Знаходячись на території подвір`я домоволодіння АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 під господарським навісом виявив мопед марки «DELTA» модель «ML70-L», який належить ОСОБА_3 , та не маючи дозволу власника на експлуатацію транспортного засобу, умисно, із корисливих мотивів, з метою використання мопеда марки «DELTA» модель «ML70-L» в особистих цілях, не маючи будь-якого права керувати чи володіти даним транспортним засобом, не запускаючи його двигун, викотив вказаний мопед з подвір`я, і знаходячись за межами домоволодіння, запустив двигун мопеда та повторно незаконно заволодів ним.

Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення (злочину) зник, завдавши своїми умисними, протиправними діями потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 10244 грн 68 коп..

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, визнав, не оспорюючи час, місце, спосіб, вид, мотив і мету, форму вини та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Зокрема, вказуючи при цьому, що дійсно в ніч з 13.11.2019 на 14.11.2019, точного часу не пам`ятає, він, рухаючись вулицею ОСОБА_2 , що в с. Підгайне Іванківського району Київської області, проходячи повз територію домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 , вирішив викрасти мопед, щоб на ньому доїхати до сусіднього села Кухарі де він працював та жив.

Відкотивши за територію домоволодіння мопед спробував його завести, але не вийшло. Крім того, ОСОБА_1 , зазначив, що дуже жалкує, що так сталось та щиро розкаюється у вчиненому.

Шкоду потерпілому відшкодував, оскільки залишив мопед неподалік від домоволодіння потерпілого.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

Отже, при встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 289 КК України, які виразились як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, оскільки відповідно до підпункту 2 пункту 3 Постанови пленуму Верховного суду України від 04.06.2010 р. №7, для повторності не має значення, чи було особу засуджено за раніше вчинений злочин, а ОСОБА_1 був засуджений 28.10.2019 року Малинським районним судом Житомирської області за ст.153 ч.1, ст.185 ч.1 КК України, проте вирок законної сили не набрав.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, активне сприяння розкриттю злочину та те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, при обранні обвинуваченому міри покарання, судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують.

При визначенні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує, що обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, скоїв тяжкий злочини, раніше не судимий, та те, що в повній мірі відшкодував матеріальну та моральну шкоди.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи винного, його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства. Одночасно, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання не в максимальних межах санкції статті інкримінованого йому злочину.

Крім того, суд приходить до висновку про можливість для застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, призначивши покарання із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Крім того, згідно санкції частини 2 статті 289 КК України - передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Суд, вважає за необхідне не застосовувати конфіскацію майна обвинуваченого, враховуючи відсутність власного майна та відшкодування шкоди потерпілому.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Також, суд приходить до висновків про те, що оскільки вирок Малинського районного суду Житомирської області від 28.10.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.153, ч.1 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі, законної сили не набрав, необхідно питання передбачене пунктом 11 ч. 1 ст.537 КПК України в подальшому вирішити в порядку передбаченому ст. 539 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі покласти на обвинуваченого.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Українка Малинського району Житомирської області, громадянина України, українця, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за якою призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

-Сліди папілярних візерунків, дактилоскопічну картку, заповнену на ім`я ОСОБА_1 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-Мопед марки «DELTA» модель «ML70-L» повернути потерпілому ОСОБА_3 .

Судові витрати за проведення:

- судової автотоварознавчої експертизи (висновок експерта №13-3/635 від 08.01.2020 року), вартість проведення якої становить 628 грн. 04 коп., судово-дактилоскопічної експертизи (висновок експерта №17-1/2399 від 27.12.2019 року), вартість проведення якої становить 942 грн. 06 коп. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 скасувати, звільнивши останнього із зали суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.

Суддя