Постанова № 87597172, 12.02.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1163/18

Провадження № 1-кп/362/64/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ковбель М.М.,

за участю секретаря – Лагути І.А.,

прокурора – Гайдука М.В.

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників – Личика М.М. та Сікан Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12017110140002189 від 15.12.2017 року та №12015110140001158 від 04.08.2015 року, щодо ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та ОСОБА_2 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.2 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_2 - в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, за попередньою змовою групою осіб та в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в приміщення.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися та оскільки 27.12.2019 року закінчується термін перебування обвинуваченних ОСОБА_2 і ОСОБА_1 під вартою згідно ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року.

Захисники обвинувачених Личик М.М. та Сікан Ю.Л., підтримані обвинуваченими ОСОБА_2 і Лесницьким ОСОБА_3 та їх захисники щодо заявленого прокурором клопотання про продовження строків тримання під вартою заперечували, просили застосувати до обвинувачених цілодобовий домайшній арешт.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта ,чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк , що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під вартою, оскільки обвинувачення їм пред`явлено у вчиненні тяжкого злочину, останні раніше судимі, ризики переховування обвинувачених від суду та вчинення ними нових злочинів залишилися, тому застосування більш м`ягкого запобіжного заходу не забезпечить їх належної процесуальної поведінки.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обгрунтоване, оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених, не змінилися та продовжують існувати.

Крім того, на даній стадії процесу судом не допитані всі свідки, не досліджені матеріали провадження.

Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під вартою, сторонами кримінального провадження суду не надавалися.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.

Тому, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п.п. 2 і 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Статтею 194 КПК України визначено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених у вказаній статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору

Тому, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, визначивши їм розмір застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави, у разі її сплати, сприятиме належному виконанню обв`язків обвинуваченими.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України №4р-2019 від 13 червня 2019 року, дана ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , раніше судимому, строк тримання під вартою в Державній установі Київському слідчому ізоляторі Центрального міжрегіональному управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на 60 днів до «11» квітня 2020 року, включно.

В силу вимог ч.3 ст.183, п.2 ч.5 ст.182 КПК України визначити розмір застави ОСОБА_1 в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160 грн.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 покласти обов`язки, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати до суду, прокурора за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований ( АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по справі;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_2 , раніше судимому, строк тримання під вартою в Державній установі Київському слідчому ізоляторі Центрального міжрегіональному управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на 60 днів до «11» квітня 2020 року, включно.

В силу вимог ч.3 ст.183, п.2 ч.5 ст.182 КПК України визначити розмір застави ОСОБА_2 в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160 грн.

У разі внесення застави, на ОСОБА_2 покласти обов`язки, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати до суду, прокурора за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований ( АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по справі;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно з ч.7 ст.182 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (код одтримувача (ЄДРПОУ): 26268119 , р/р: UA768201720355259001000018661 , Банк отримувача : Держказначейська служба України, м.Київ.

Відповідно до ч.3, 8 ст.182, ч.5 ст.194 КПК України, обвинуваченому роз`яснити обов`язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя М.М.Ковбель