Ухвала суду № 87597142, 14.02.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/2192/18

Провадження № 1-кп/361/128/20

14.02.2020

У Х В А Л А

14 лютого 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого, судді Телепенька А.Д.,

при секретарі Чуксіну В.В.,

за участю прокурора Музики І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12018110130000020від 03 січня 2018року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, із вищою освітою, маючого на утриманні малолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185КК України, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні 14 лютого 2020 року прокурор Броварської місцевої прокуратури Музика І.І. заявила клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченої з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з оголошенням розшуку ОСОБА_1 , мотивуючи обвинуваченням останнього в п`яти епізодах таємного викрадення чужого майна, що мали місце в період з 07.12.2017 - 22.12.2017 року, прибуттям у підготовче судове засідання 18.05.2018 року, та особистим отриманням повістки про виклик на 30.05.2018 року, зверненням з заявкою про отримання судових повісток в електронній формі за допомогою смс-повідомлення за номером НОМЕР_1 ?який з червня 2018 року не обслуговується, ігноруванням у подальшому отримання судових повісток, що направлялись останньому через поштове відділення на зазначене ним місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та за місцем його реєстрації в АДРЕСА_2 на 22.06., 25.07., 25.09., 22.10., 12.11., 20.12.2018 року, 17.01., 22.02., 25.03.,17.05,26.06., 26.07.,02.10., 25.11.2019 року, 03.01., 14.02.2020 року, відсутністю за вказаним місцем проживанням по АДРЕСА_1 , оскільки з пояснень його колишньої співмешканки ОСОБА_2 від 24.06.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 приблизно з червня 2018 року за цією адресою не проживає, зі слів якого, він виїхав проживати в АДРЕСА_2 , та місце перебування їй невідоме. Наведені обставини вказують на існування відносно обвинуваченого у вчиненні умисних корисливих злочинів середньої тяжкості ОСОБА_1 ризиків, передбачених пунктами 1,5 частини 1 статті 177 КПК України, які полягають у можливості переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що в сукупності доводить доцільність обрання останній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною третьою статті 315 КПК України передбачено, що під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого; при розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до частин першої, другої статті 188 КПК України, прокурор має право звернутись із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; це клопотання може бути подане одночасно з клопотанням про застосування запобіжного заходу. За змістом частини четвертої статті 189 КК України, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання його під вартою, а також є достатні підстави вважати, що обвинувачений переховується від органів досудового розслідування. Таким чином, обов`язковою умовою задоволення клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу є надання доказів доцільності тримання обвинуваченого під вартою та його переховування від суду, зокрема тривалої відсутності особи за місцем мешкання чи зміни місця проживання без попередження правоохоронних органів, ігнорування викликів до правоохоронного органу тощо.

Згідно з частиною першою статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, крім іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Із частини другої статті 177 цього Кодексу вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу є обгрунтованість обвинувачення особи у вчиненні злочину та існування ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою, як про це зазначено в частині першій статті 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі доведення, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. За правилами пункту 3 частини другої статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, що обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню іншим чином або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд на виконання вимог частини першої статті 194 КПК України зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику ЄСПЛ як джерело права; відповідно до частини п`ятої статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ. В рішенні у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються його безпосередньо, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання; а з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 рокувбачається, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Як наголошує в своїх рішеннях ЄСПЛ, задіяна в ході судового розгляду сторона зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, при цьому нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для її руху є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що йдеться в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року.

3'ясовані під час розгляду клопотання обставини переконують у наявності в розпорядженні прокурора достатніх доказів винуватості ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто обґрунтованого обвинувачення його у вчиненні злочинів такого ступеню тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Крім того, ОСОБА_1 , якому інкримінується вчинення в період 07.12.2017-22.12.2017 року п`яти таємних викрадень чужого майна, з червня 2018 року за єдиним відомим місцем проживання не мешкає, хоча в судовому засіданні 18.05.2018 року назвав саме цю адресу, про своє місцезнаходження нікому не повідомляє, змінив номер мобільного телефону, будучи обізнаним про перебування в суді кримінального провадження, явок до суду з 30.05.2018 року умисно уникає, найвірогідніше, веде асоціальний спосіб життя. Наведене беззаперечно свідчить про існування щодо обвинуваченого ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який полягає в можливості переховуватися від суду, що одночасно є підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбаченою пунктом 3 частини другої статті 183 КПК України, та ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, що полягає у ймовірності вчинення іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи твердження прокурора про обґрунтованість обвинувачення

ОСОБА_1 в умисних корисливих злочинах середньої тяжкості та його репутацію, тривале переховування від суду, що унеможливлює розгляд справи по суті, покладення на відповідні державні судові органи обов`язку швидкого здійснення правосуддя, звернення прокурора з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає необхідним надати дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За змістом статті 335 КПК України, в разі ухилення обвинуваченого від суду, що виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження до розшуку обвинуваченого; розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якого доручається прокурору. Оскільки суд позбавлений можливості викликати обвинуваченого ОСОБА_1 у судове засідання, кримінальне провадження № 12018110130000020 від 03.01.2018 року підлягає зупиненню з оголошенням особи в розшук.

Керуючись ст.ст. 188-190, 331, 335, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Надати дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_1 .

Оголосити розшук обвинуваченого ОСОБА_1 , судове провадження у справі № 12018110130000020 від 03.01.2018 року зупинити до його розшуку.

Організацію розшуку доручити Броварському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, контроль за його виконанням покласти на процесуального прокурора - прокурора Броварської місцевої прокуратури Київської області Музику І.І.

Копії ухвали направити до Броварського ВП ГУНП у Київській області для виконання та до Броварської місцевої прокуратури для здійснення контролю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Телепенько А.Д