Рішення № 87597098, 31.01.2020, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 440/1170/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2020 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Бакай І. А.

за участі:секретаря судового засідання Михайлишин О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янка-Бузька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом та просить постановити рішення, яким визнати за ним право власності на все майно (рухоме і нерухоме), де в воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що належало ОСОБА_2 , 1941 р.н., на день її смерті і на що вона мала право за законом, в порядку спадкуваня за законом. У підтвердження заявлених вимог покликається на те, що в АДРЕСА_1 знаходиться його спадщина після померлої матері ОСОБА_2 – житловий будинок із господарськими спорудами на 0,23 га землі, де він є землекористувачем. 09.02.2019 року ним відкрита спадкова справа та вважає, що він став власником спадкового майна, як єдиний спадкоємець першої черги за законом як син власника майна та землекористувач. Донька померлої ОСОБА_3 рішенням Буського районного суду Львівської області від 20.05.2019 року усунута від права спадкування за законом, інших спадкоємців немає. Він має право успадкувати та переоформити майно на себе, однак через вимогу нотаріуса провести переоцінку майна, що коштує значних грошових коштів, яких у нього немає через скрутне матеріальне становище та малозабезпеченість сім”ї, він позбавлений можливості переофомити спадщину на себе із отриманням свідоцтва про право власності на все майно в позасудовому порядку.

У судове засідання позивач не з`явився, подав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просить суд проводити розгляд спраив у його відсутності; позов задовольнити.

У судове засідання відповідач - Ожидівська сільська рада Буського району Львівської області не з`явився, подав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у відсутності відповідача. Проти позовних вимог заперечив, оскільки позивач зловживає своїми процесуальними правами, подаючи завідомо безпідставний позов, оскільки будь-яких перешкод для отримання позивачем свідоцтва на право власності на спадкове майно у нотаріуса немає; позивач покладає на суд функції нотаріального органу і таким чином втручання у сферу безспірної цивільної юрисдикції. Крім того позовні вимоги є некоректними та не конткертизованими: позивач вимагає від суду розшуку його майна, встановлення обсягу спадкового майна та передачі його позивачу.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

17.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до другої Львівської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 була власником будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.11.2009року.

Рішенням Буського районного суду Львівської області від 20.05.2019 року ( справа № 462/7895/18) ОСОБА_3 , 1967р.н. усунуто від права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , 1941р.н.

Згідно довідки Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області від 18.02.2019 року № 56 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємці не вступили в законне правоволодіння житловим будинком та земельною ділянкою.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За ст.1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину,може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтями 1296-1299ЦК України визначено, що питання про право на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Пленумом Верховного Суду України у п. 23 постанови від 30травня 2008року №7 ”Про судову практику у справах про спадкування” судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно абзаців 1, 15, 16 п. 3.1 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ”Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування” від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не надано суду відмову нотаріуса в оформленні права на спадщину, а покликання на неможливість проведення переоцінки майна, як того вимагає нотаріус, що коштує значних грошових коштів, яких у нього немає через скрутне матеріальне становище та малозабезпеченість сім”ї, не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За змістом наведених норм, позовне провадження характеризується наявністю матеріально-правового спору між сторонами, відповідачем у справах позовного провадження є особа - учасник цивільних правовідносин, яка порушує, не визнає або оспорює відповідні права позивача.

Фактично з наведених вище обставин справи вбачається, що між сторонами відсутній цивільно-правовий спір, а звернення до суду обумовлене бажанням у такий спосіб оформити спадщину, що суперечить засадам цивільного судочинства, яке покликане розв`язувати (вирішувати) спір.

Крім того, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що позивачем не представлено жодних доказів, які підтверджують родинні відносини між ним та померлою ОСОБА_2 , як і не надано документу, що підтверджує смерть останньої. Також неконкретизовано, на яке саме спадкове майно позивач просить визнати право власності.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що пред`явлені позовні вимоги є безпідставні, не доведені та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 90, 259-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області).

Повний текст рішення виготовлено 14 лютого 2020 року.

Суддя: І.А.Бакай

Оригінал рішення.