Рішення № 87595549, 05.02.2020, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1434/19

Провадження № 2/342/166/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

з участю: секретаря судового засідання Петруняк Н.А., позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кунисівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Кунисівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , в якому просить: встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дочкою та батьком; встановити факт належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Городенківської районної ради народних депутатів Івано-Франківської області 14 грудня 1989 року на ім`я ОСОБА_4 ; визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що її батько ОСОБА_3 був головою колгоспного двору, в приватній власності якого був жилий будинок по АДРЕСА_1 . За вказаним домогосподарством закріплено земельну ділянку площею 1,62 га. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За заповітом все належне йому майно ОСОБА_3 заповів позивачці ОСОБА_1 . Після смерті батька позивачка звернулася до державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезгаданий житловий будинок, проте нотаріус відмовила їй у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що у спадковому господарстві не визначені частки між членами бувшого колгоспного двору. Технічним паспортом на житловий будинок та свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок стверджено, що житловий будинок, який належав ОСОБА_3 , знаходиться по АДРЕСА_1 . Ринкова вартість даного будинку становить 84 840 грн.

Крім того, під час збирання документів для оформлення спадщини на житловий будинок по АДРЕСА_1 позивачка виявила, що в свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок від 14.12.1989, виданого на ім`я ОСОБА_4 , невірно вказано прізвище власника замість правильного « ОСОБА_5 ». Згідно довідки Кунисівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 02.04.2019 № 68 головою колгоспного двору, у приватній власності якого був жилий будинок по АДРЕСА_1 , був ОСОБА_3 . Встановлення факту належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 14.12.1989 на ім`я ОСОБА_4 , потрібне позивачці для подальшого оформлення права власності на спадковий житловий будинок.

Позивачка ОСОБА_6 є дочкою померлого ОСОБА_3 , однак у свідоцтві про народження її батьком записаний « ОСОБА_4 », в той час, як у свідоцтві про смерть вказано « ОСОБА_3 ». Така ситуація виникла внаслідок технічної помилки під час складання актового запису про народження позивачки. Довідкою Кунисівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 02.04.2019 № 68 стверджується, що за адресою: АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 проживали та були зареєстровані: голова колгоспного двору ОСОБА_3 , дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_1 . Встановлення факту родинних відносин між позивачкою та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дочкою та батьком, необхідне позивачці для подальшого оформлення спадкових прав.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з наведених в позові підстав, просить позов задовольнити.

Представник Кунисівської сільської ради в судове засідання не з`явився. Кунисівська сільська рада подала до суду заяву про розгляд справи без представника сільської ради, позовні вимоги визнає.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає повністю, не заперечує щодо задоволення позову.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності відповідачів.

Суд, заслухавши вступне слово позивачки, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

У виданому 14 грудня 1989 р. виконкомом Городенківської районної Ради свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок, який розташований в АДРЕСА_2 , зазначено, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 ; свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Городенківської районної Ради народних депутатів № 246 від 13 грудня 1989 р.

Копія виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП «Коломийське МБТІ» № 8949 від 12.04.2019, видана згідно архівних даних Коломийського МБТІ станом на 31.12.2012 р., свідчить, що в реєстровій книзі під реєстровим № 25 за ОСОБА_4 , як головою колгоспного двору, зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 згідно свідоцтва про право власності, виданого Городенківським РВК 14.12.1989 на підставі рішення цього ж виконкому № 246 від 13.12.1989.

За заповітом, посвідченим 02 квітня 2009 р. секретарем Кунисівської сільської ради, зареєстрованим в реєстрі за № 3, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Кунисівці Городенківського району, все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати і на що він за законом матиме право, - заповів ОСОБА_1 . Заповіт чинний, зареєстрований у спадковому реєстрі за № 46699835 (номер в реєстрі нотаріальних дій 3), що стверджується копією Витягу № 25294066 зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), виданого 12.11.2010 Городенківською районною державною нотаріальною конторою у зв`язку з відкриттям спадкової справи.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років в с. Кунисівці Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис за № 5 від 22 червня 2010 р. в Книзі реєстрації смертей, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Кунисівської сільської ради Городенківського району.

На день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_3 проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_2 ; разом з ним проживала і була зареєстрована дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується довідкою № 310, виданою 23.10.2019 виконавчим комітетом Кунисівської сільської ради.

Копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого Кунисівською сільською радою Городенкіського району, стверджується, що ОСОБА_4 , 1931 року народження, та відповідачка ОСОБА_2 , 1939 року народження, були подружжям, запис за № 11 від 07 листопада 1959 р. в книзі записів актів громадянського стану про одруження.

З копії свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_3 , виданого 17 березня 1977 р. Кунисівською сільською радою Городенківського району, встановлено, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Кунисівці Городенківського району Івано-Франківської області, її батьками значаться ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , запис за № 11 від 17 березня 1977 р. в книзі реєстрації актів про народження. ОСОБА_7 у зв`язку із реєстрацією шлюбу змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », актовий запис № 1 від 18 лютого 1995 р. у виконкомі Кунисівської сільської ради Городенківського району; шлюб розірвано на підставі рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 28.01.2013 (справа № 342/23/13-ц), яке набрало законної сили 13.02.2013, що стверджується копією витягу № 00024252807 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, сформованого 16 жовтня 2019 р. Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

Приймаючи до уваги те, що прізвище спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в різних документах записано як « ОСОБА_8 » (в свідоцтві про його одруження, свідоцтві про народження його дочки ОСОБА_10 , свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок), так і « ОСОБА_5 » (в заповіті, в свідоцтві про його смерть), враховуючи співзвучність прізвища « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_5 », ідентичність імені та по батькові спадкодавця, тому суд приходить до переконання, що зібрані по справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту належності спадкодавцю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Городенківської районної ради народних депутатів Івано-Франківської області 14 грудня 1989 року на ім`я ОСОБА_4 ; та встановлення факту родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дочкою та батьком.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Станом на 15.04.1991 в АДРЕСА_2 проживали та були зареєстровані: голова колгоспного двору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується довідкою № 68, виданою 02.04.2019 виконавчим комітетом Кунисівської сільської ради.

Внаслідок смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.1 ст. 1273 ЦК спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.

Частиною 1 ст.1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Із копії спадкової справи № 687/2010, наданої суду державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори, вбачається, що позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки до спливу визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України строку (10.11.2010) подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 25294121, виданого 12.11.2010 Городенківською районною державною нотаріальною конторою, підтверджується, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 50274808 (номер у нотаріуса 687), спадкодавець – ОСОБА_3 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , як непрацездатна вдова спадкодавця ОСОБА_3 , маючи, відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України, право на обов`язкову частку у спадщині подала нотаріусу заяву про відмову від одержання обов`язкової частки у спадщині після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

До складу спадщини ОСОБА_3 входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори № 1416/02-31 від 06 серпня 2019 р. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , на житловий будинок АДРЕСА_1 з посиланням на те, що вищезгадане господарство відносилось до колгоспного двору, кожному з членів колгоспного двору, які проживали станом на 15 квітня 1991 року, належить відповідна частка житлового будинку, проте частки в спадковому господарстві між членами бувшого колгоспного двору не визначені. Крім того, у свідоцтві про право власності на спадковий житловий будинок, виданому виконкомом Городенківської районної ради 14 грудня 1989 р., помилково зазначене прізвище голови господарства «Димашок», а у свідоцтві про смерть прізвище померлого значиться як « ОСОБА_5 ».

З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , виготовленого 15.04.2019, встановлено, що житловий будинок збудований в 1972 р., господарські будівлі та споруди – в 1972, 1989 роках. Їх ринкова вартість станом на 18.10.2019 становить 84 840 грн., що стверджується копією звіту про вартість майна, складеного ЕТВО «Придністров`я». За згаданим господарством закріплена земельна ділянка площею 1,62 га, що підтверджується довідкою № 311, виданою 23.10.2019 виконавчим комітетом Кунисівської сільської ради.

Судом встановлено, що позивачка, дочка спадкодавця, як спадкоємець за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , фактично стала власником вищезгаданого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Про те, що позивачка зареєстрована та проживає в спадковому господарстві свідчить довідка № 311, видана 23.10.2019 виконавчим комітетом Кунисівської сільської ради.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачкою права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 судом не встановлено, відповідачі не заперечують відносно задоволення позову, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 3, 316, 317, 325, 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1223, 1233, 1241, 1268-1270, 1273, 1296-1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 206, 211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дочкою та батьком.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Городенківської районної ради народних депутатів Івано-Франківської області 14 грудня 1989 року на ім`я ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Місце проживання позивачки ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 .

Місцезнаходження відповідача Кунисівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області – вул. Грушевського, 23, с. Кунисівці, Городенківський район, Івано-Франківська область.

Місце проживання відповідачки ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 14.02.2020.

Суддя: Ничик Г. І.