Ухвала суду № 87595081, 13.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

13.02.2020Справа № 910/12792/19

за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрі Енерджі»

2. ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Свободна Енергія»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрі Енерджі Інвестмент»

про визнання недійсним рішення загальних зборів від 10.08.2018 та скасування

реєстраційного запису

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

За участю представників сторін

від позивача-1 Пінчук О.Г., ордер серії КВ № 774781 від 22.08.2019

від позивача-2 Пінчук О.Г., ордер серії КВ № 774780 від 22.08.2019

від відповідача-1 Кушнаренко О.О., ордер серії КС № 358296 від 09.12.2019

від відповідача-2 Сидоренко А.О., ордер серії КС № 726816 від 12.02.2020

СУТЬ СПОРУ:

17.09.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрі Енерджі» та ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свободна Енергія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрі Енерджі Інвестмент» про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Свободна Енергія» прийнятих 10.08.2018 та оформлених протоколом загальних зборів учасників № 1/18;

- скасування реєстраційного запису № 16731050005011947 від 13.08.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відомостей про зміну складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Свободна Енергія» та внесення змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Свободна Енергія».

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12792/19 від 24.09.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

26.09.2019 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 відкрито провадження у справі № 910/12792/19; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.10.2019.

Підготовче засідання призначене на 22.10.2019 не відбулось, у зв`язку з повідомленням про мінування приміщень Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 підготовче засідання призначено на 19.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/12792/19 на 30 (тридцять) днів.

В підготовчому засіданні 19.11.2019 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.12.2019.

В підготовчому засіданні 10.12.2019 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 17.12.2019.

В підготовчому засіданні 17.12.2019 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.01.2020.

В судовому засіданні 16.01.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 23.01.2020.

В судовому засіданні 23.01.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.02.2020.

В судовому засіданні 04.02.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.02.2020.

В судовому засіданні 13.02.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву для надання часу відповідачу-2 підготувати заяву про відвід судді у письмовому вигляді.

Відповідачем-2 в судовому засіданні 13.02.2020 після оголошеної перерви подано письмову заяву про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/12792/19.

Згідно з ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

З огляду на викладене та розглянувши матеріали вищевказаної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

В обґрунтування заяви про відвід судді відповідач-2 посилається на те, що останнім подано ряд клопотань, а саме: про залишення позову без розгляду, про призначення експертизи, про залучення доказів, однак суддею безпідставно відмовлено в їх задоволенні незважаючи на явні підстави для їх задоволення. Більш того, на початку судового засідання стало відомо, що суддя залишила без розгляду заяву про відмову від позову позивача ТОВ «Фрі Енерджі». Викладене дає підстави відповідачу-2 сумніватися у неупередженості та об`єктивності судді.

Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені положеннями ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 03.05.2007, суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах «Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі «Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).

У рішенні в справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», пункт 52).

В рішенні у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09.11.2006 сказано: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наведені у заяві відповідача-2 про відвід судді Сівакової В.В. підстави для відводу судді зводяться до його незгоди з процесуальними рішеннями судді прийнятими у справі № 910/12792/19, та не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді, а також не підтверджують упередженість та необ`єктивність судді при розгляді даної справи.

Враховуючи наведені приписи ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши клопотання про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/12792/19, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з підстав, зазначених у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрі Енерджі Інвестмент».

Керуючись ст.ст. 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрі Енерджі Інвестмент» про відвід судді Сівакової В.В.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (в порядку ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу складено 14.02.2020.

Суддя В.В.Сівакова