Рішення № 87594823, 13.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.02.2020Справа № 910/17227/19Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, (без проведення судового засідання) матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 126 858,78 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 126 858,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок не забезпечення відповідачем збереження вантажу під час перевезення, утворилась недостача, про що було складено відповідні комерційні акти. Вартість недостачі вантажу за розрахунком позивача становить 126 858,78 грн, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зазначеної суми збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/17227/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

06.12.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що позивач при розрахунку вартості втраченого вантажу використав невірні норми природної втрати вантажів у вологому стані, що призвело до завищення позовних вимог, надав свій розрахунок вартості недостачі вантажу.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2013 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" укладений договір поставки № 20/13-ПУ (надалі по тексту - Договір), згідно умов якого позивач, зобов`язується поставляти ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" кам`яне вугілля і вугільну продукцію залізничним транспортом за відвантажувальними реквізитами, вказаними покупцем та/або відповідних Специфікаціях до нього, на умовах поставки "DDP, станція призначення", згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року.

Згідно Додаткової угоди від 03.12.2018 до договору поставки від 20.05.2013 № 20/13-ПУ датою закінчення строку дії Договору є 31.12.2028.

На виконання умов Договору у період з липня 2019 року по жовтень 2019 року залізницею відповідача було направлено вантаж - вугілля кам`яне марки Г(Г1)Р 0-200 на адресу теплових електростанцій, а саме: на адресу ВП "Вуглегірська ТЕС" "ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО" за залізничними накладними, (які містяться в матеріалах справи): № 45243318, № 45252459, № 50550896, № 45873254, № 45873353, № 45290939, № 45243359, № 45243367, № 45252434, № 45254679, станція призначення - Світлодарське Донецької залізниці; на адресу ВП "КУРАХІВСЬКА ТЕС" АТ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" залізничними накладними, (які містяться в матеріалах справи): № 47137195, № 51646024, № 47996988, № 47996970, № 4500071, № 45027356, № 45107984, № 47882097, № 45130952, № 45157336, № 45193497, № 45232014, № 4523181, № 45231933, № 45231990, станція призначення - Роя Донецької залізниці.

Під час перевезення по залізниці було проведено перевірку стану вантажу та виявлена нестача кам`яного вугілля, про що, на станції Світлодарське Донецької залізниці, було складено комерційні акти (які містяться в матеріалах справи): № 494209/252 від 21.07.2019, № 494209/257 від 24.07.2019, № 494209/278 від 11.08.2019, № 494209/279 від 11.08.2019, № 494209/255 від 22.07.2019, № 494209/253 від 21.07.2019, № 494209/254 від 21.07.2019, № 494209/256 від 23.07.2019, № 494209/258 від 24.07.2019; на станції Покровськ Донецької залізниці комерційний акт (наявний в матеріалах справи) № 482004/431 від 20.09.2019; на станції Роя Донецької залізниці комерційні акти (які містяться в матеріалах справи): № 481001/176 від 19.10.2019, № 481001/173 від 19.10.2019, № 481001/174 від 19.10.2019, № 481001/175 від 19.10.2019, № 481001/182 від 19.10.2019, № 481001/180 від 19.10.2019, № 481001/199 від 22.10.2019, № 481001/200 від 22.10.2019, № 481001/201 від 22.10.2019, № 481001/202 від 22.10.2019, № 481001/152 від 15.10.2019, № 481001/153 від 15.10.2019, № 481001/154 від 15.10.2019, № 481001/155 від 15.10.2019, № 481001/156 від 15.10.2019, № 481001/198 від 21.10.2019, № 481001/198 від 21.10.2019, № 481001/208 від 24.10.2019, № 481001/209 від 24.10.2019, № 481001/210 від 24.10.2019, № 481001/211 від 24.10.2019, № 481001/212 від 24.10.2019, № 481001/205 від 24.10.2019, № 481001/206 від 24.10.2019, № 481001/207 від 24.10.2019, № 481001/219 від 25.10.2019, № 481001/220 від 25.10.2019, № 481001/221 від 25.10.2019, № 481001/215 від 25.10.2019, № 481001/216 від 25.10.2019.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, вини відповідача у частковій втраті вантажу під час його перевезення, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки на суму 126 858,78 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із статтями 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (надалі за текстом - Статут залізниць України), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту залізниць України та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Матеріалами справи підтверджується прийняття відповідачем вантажу до перевезення від позивача та здійснення його перевезення зі станції відправлення до станцій призначення Світлодарське та Роя Донецької залізниці.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Згідно частини 2 статті 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

У відповідності до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 110 Статуту залізниць України, передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

У пункті 52 Статуту залізниць України передбачено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.

Згідно пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Суд встановив, що на підставі наявних в матеріалах справи комерційних актів:

№ 494209/252 від 21.07.2019 недостача у вагоні № 56875255 складає 1 860 кг;

№ 494209/252 від 21.07.2019 недостача у вагоні № 61014148 складає 1 700 кг;

№ 494209/257 від 24.07.2019 недостача у вагоні № 62109939 складає 1 960 кг;

№ 494209/278 від 11.08.2019 недостача у вагоні № 53542023 складає 1 940 кг;

№ 494209/279 від 13.07.2019 недостача у вагоні № 64175615 складає 1 480 кг;

№ 494209/279 від 13.07.2019 недостача у вагоні № 63553309 складає 1 620 кг;

№ 494209/255 від 22.07.2019 недостача у вагоні № 53542031 складає 1 480 кг;

№ 494209/255 від 22.07.2019 недостача у вагоні № 53502878 складає 1 520 кг;

№ 494209/255 від 22.07.2019 недостача у вагоні № 60029204 складає 1 540 кг;

№ 494209/255 від 22.07.2019 недостача у вагоні № 62111653 складає 1 580 кг;

№ 494209/253 від 21.07.2019 недостача у вагоні № 62892187 складає 2 700 кг;

№ 494209/254 від 21.07.2019 недостача у вагоні № 56879760 складає 1 480 кг;

№ 494209/254 від 21.07.2019 недостача у вагоні № 53420527 складає 1 940 кг;

№ 494209/256 від 23.07.2019 недостача у вагоні № 63522585 складає 1 700 кг;

№ 494209/258 від 24.07.2019 недостача у вагоні № 63300800 складає 1 700 кг;

№ 482004/431 від 20.09.2019 недостача у вагоні № 67799445 складає 11 050 кг;

№ 481001/176 від 19.10.2019 недостача у вагоні № 53420360 складає 2 900 кг;

№ 481001/173 від 19.10.2019 недостача у вагоні № 67658807 складає 1 550 кг;

№ 481001/174 від 19.10.2019 недостача у вагоні №65882227 складає 1 200 кг;

№ 481001/175 від 19.10.2019 недостача у вагоні №56963903 складає 1 550 кг;

№ 481001/182 від 19.10.2019 недостача у вагоні №62523980 складає 1 350 кг;

№ 481001/180 від 19.10.2019 недостача у вагоні №53451415 складає 2 250 кг;

№ 481001/199 від 22.10.2019 недостача у вагоні №53187753 складає 1 750 кг;

№ 481001/200 від 22.10.2019 недостача у вагоні №56108301 складає 1 050 кг;

№ 481001/201 від 22.10.2019 недостача у вагоні №55113336 складає 2 000 кг;

№ 481001/202 від 22.10.2019 недостача у вагоні №56758972 складає 1 300 кг;

№ 481001/152 від 15.10.2019 недостача у вагоні №60726072 складає 2 400 кг;

№ 481001/153 від 15.10.2019 недостача у вагоні №52832649 складає 2 950 кг;

№ 481001/154 від 15.10.2019 недостача у вагоні №53589255 складає 2 750 кг;

№ 481001/155 від 15.10.2019 недостача у вагоні №53577748 складає 2 550 кг;

№ 481001/156 від 15.10.2019 недостача у вагоні №62523105 складає 850 кг;

№ 481001/198 від 21.10.2019 недостача у вагоні №55732739 складає 1 700 кг;

№ 481001/208 від 24.10.2019 недостача у вагоні №60035854 складає 2 350 кг;

№ 481001/209 від 24.10.2019 недостача у вагоні №63813471 складає 5 000 кг;

№ 481001/210 від 24.10.2019 недостача у вагоні №67642967 складає 2 700 кг;

№ 481001/211 від 24.10.2019 недостача у вагоні №62119110 складає 1 500 кг;

№ 481001/212 від 24.10.2019 недостача у вагоні №60519485 складає 5 350 кг;

№ 481001/205 від 24.10.2019 недостача у вагоні №53169207 складає 2 150 кг;

№ 481001/206 від 24.10.2019 недостача у вагоні №56869928 складає 1 800 кг;

№ 481001/207 від 24.10.2019 недостача у вагоні №63525158 складає 1 450 кг;

№ 481001/219 від 25.10.2019 недостача у вагоні №64057953 складає 2 650 кг;

№ 481001/220 від 25.10.2019 недостача у вагоні №56346034 складає 2 700 кг;

№ 481001/221 від 25.10.2019 недостача у вагоні №62522602 складає 700 кг;

№ 481001/215 від 25.10.2019 недостача у вагоні №62892070 складає 2 600 кг;

№ 481001/216 від 25.10.2019 недостача у вагоні №63665582 складає 2 550 кг.

За даними довідки вартості вугільної продукції: фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилось у вагонах № 56875255 та № 61014148 складає 3 012,26 грн. з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилось у вагоні № 62109939, складає 2 437,54 грн. з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилось у вагонах № 53542023, № 64175615 та № 63553309 складає 2 693,23 грн. з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилось у вагонах: № 53542031, № 53502878, № 60029204, № 62111653 складає 2 470,09 грн. з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилось у вагонах: № 45243359, № 56879760 та № 53420527 складає 2 947,44 грн. з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилося у вагоні № 63522585, складає 2 935,20 грн. з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилося у вагоні № 63300800, складає 2 437,54 грн. з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилося у вагоні № 67799445, складає 1 181,89 грн. з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилось у вагонах: № 53420360 та № 67658807, складає 1 564,06 грн. з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилось у вагонах: №56963903 та № 62523980, складає 1 338,30 грн. з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилось у вагоні № 53451415, складає 2 002,84 грн. з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилось у вагонах: № 53187753, № 56108301, № 55113336, та № 56758972, складає 1 773,58 грн. з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилось у вагонах: № 60726072, № 52832649, № 53589255, № 53577748, та № 62523105, складає 1 799,76 грн з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилось у вагоні № 55732739, складає 1 656,28 грн. з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилось у вагонах: № 60035854, № 63813471, № 67642967, № 62119110 та № 60519485, складає 1 819,32 грн. з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилось у вагонах: № 53169207, № 56869928 та № 63525158, складає 1 424,81 грн. з урахуванням ПДВ; фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозилось у вагонах: № 64057953, № 56346034, № 62522602, № 62892070 та № 63665582, складає 1 205,32 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно з частиною 2 статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Частинами 1, 3 статті 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Стаття 131 Статуту залізниць України передбачає, що претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу. Відповідно до положень статті 130 Статуту залізниць України право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі нестачі вантажу має одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

В свою чергу стаття 133 Статуту залізниць України передбачає, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику.

Суд встановив, що вантажоодержувачі (ВП "Вуглегірська ТЕС" "ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО" та ВП "ДТЕК КУРАХІВСЬКА ТЕС" ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО") зробили на залізничних накладних переуступний напис відправнику вантажу - ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на пред`явлення претензії та позову до AT "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", а тому право позивача на пред`явлення позову підтверджено належними доказами.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 норма природної втрати для вантажів у вологому стані складає 2 %. А тому, оскільки у всіх накладних зазначено вологість вантажу від 12% до 16 % позивач невірно використав показник норми природної втрати вантажів у розмірі 1 %, що призвело до завищення позовних вимог.

Суд не погоджується з цим твердженням відповідача та зазначає наступне.

В залізничних накладних відсутні відомості про те, що спірні вантажі були відправлені вантажовідправником вантажоодержувачу у вологому стані.

Згідно з ДСТУ 4083:2012 "Вугілля кам`яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях" для вугілля першої та другої категорії марок ДГ, Г Західного Донбасу, як виняток, загальна волога на робочий стан палива W, має бути не більше ніж 16,0 % (п.4.3.). Один із основних показників якості вугілля кам`яного є волога, яка за даними накладної № 47542170 у вугіллі марок Г(Г1)Р (0-200) та Г(Г2) Р (0-200) не перевищує гранично допустиму норму, що підтверджується записом у графі 20 перевізного документа "Вантаж у твердому стані, з вологістю не більше 16%".

Відповідно до розділу 1 ДСТУ 4082-2002 «Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу», затвердженого наказом Держстандарту України від 19.03.2002 за № 163, цей стандарт поширюється на антрацит, кам`яне та буре вугілля, горючі сланці, а також на продукти їх перероблення (в подальшому - паливо) і встановлює метод визначання гранулометричного складу палива.

З урахуванням визначення національними стандартами України кам`яного вугілля як твердого мінерального палива, при видачі вантажу з кам`яним вугіллям застосовується норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка становить 1 % маси вантажу, що зазначена в перевізних документах.

З урахуванням пункту 27 Правил видачі вантажів, враховуючи, що втраченим вантажем було вугілля кам`яне, позивачем обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 1 % від маси вантажу, зазначеної в перевізних документах при розрахунку збитків.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок вартості недостачі вантажу у загальному розмірі 126 858, 78 грн, суд погоджується із ним.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Статтею 920 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

За приписами статті 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Аналогічні положення закріплені в частині 2 статті 23 Закону України «Про залізничний транспорт» та в статті 113 Статуту залізниць України.

У пункті 2.7 роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 зазначено, що згідно зі ст. 924 Цивільного кодексу України, 314 Господарського кодексу України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Вартість вантажу, що перевозиться з оголошеною вартістю, визначається у такому ж порядку (пункт 4 Правил перевезення вантажів з оголошеною вартістю).

При цьому, судом враховано, що оскільки положення пункту 115 Статуту залізниць України не визначають вичерпного переліку документів, які можуть підтверджувати вартість вантажу, відтак, вказані обставини можуть бути встановлені судом за допомогою наданих позивачем доказів. За висновками суду обставини, встановлені у комерційних актах: № 494209/252 від 21.07.2019; № 494209/252 від 21.07.2019; № 494209/257 від 24.07.2019; № 494209/278 від 11.08.2019; № 494209/279 від 13.07.2019; № 494209/279 від 13.07.2019; № 494209/255 від 22.07.2019; № 494209/255 від 22.07.2019; № 494209/255 від 22.07.2019; № 494209/255 від 22.07.2019; № 494209/253 від 21.07.2019; № 494209/254 від 21.07.2019; № 494209/254 від 21.07.2019; № 494209/256 від 23.07.2019; № 494209/258 від 24.07.2019; № 482004/431 від 20.09.2019; № 481001/176 від 19.10.2019; № 481001/173 від 19.10.2019; № 481001/174 від 19.10.2019; № 481001/175 від 19.10.2019; № 481001/182 від 19.10.2019; № 481001/180 від 19.10.2019; № 481001/199 від 22.10.2019; № 481001/200 від 22.10.2019; № 481001/201 від 22.10.2019; № 481001/202 від 22.10.2019; № 481001/152 від 15.10.2019; № 481001/153 від 15.10.2019; № 481001/154 від 15.10.2019; № 481001/155 від 15.10.2019; № 481001/156 від 15.10.2019; № 481001/198 від 21.10.2019; № 481001/208 від 24.10.2019; № 481001/209 від 24.10.2019; № 481001/210 від 24.10.2019; № 481001/211 від 24.10.2019; № 481001/212 від 24.10.2019; № 481001/205 від 24.10.2019; № 481001/206 від 24.10.2019; № 481001/207 від 24.10.2019; № 481001/219 від 25.10.2019; № 481001/220 від 25.10.2019; № 481001/221 від 25.10.2019; № 481001/215 від 25.10.2019; № 481001/216 від 25.10.2019 відповідачем не були спростовані та не доведено суду, що втрата вантажу сталася не з вини відповідача.

За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуюче вищезазначене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості нестачі вантажу у розмірі 126 858,78 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 126 858 (сто двадцять шість тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 78 коп. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця (Тверська), 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, код ЄДРПОУ 00178353) 126 858 (сто двадцять шість тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 78 коп. вартості нестачі вантажу та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 13.02.2020

Суддя С. В. Стасюк