Рішення № 87594646, 03.02.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/158/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2020 Справа № 908/3308/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3308/19

за позовом: Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69-А)

про стягнення 1 875 000,00 грн.

за участю представників:

від позивача – Кривошей Д.А., довіреність № 220/524/Д від 03.09.2019

від відповідача – Бобров Р.В., довіреність № б/н від 03.01.2020, адвокат

Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи в судових засіданнях 13.01.2020, 27.01.2020 та 03.02.2020 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів – програмно-апаратного комплексу «Оберіг» та комплексу «Акорд».

СУТЬ СПОРУ

Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про стягнення 1 875 000,00 грн. штрафних санкцій за порушення умов договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/18/244 від 08.08.2018, з яких: 562500,00 грн. пеня та 1312500,00 грн. штраф.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2019 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 03.12.2019 позовну заяву Міністерства оборони України залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

10.12.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 12.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3308/19, присвоєно справі номер провадження 12/158/19, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13.01.2020 о 14:45.

27.12.2019 на адресу суду від відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України, в якому останній заперечує проти позову в повному обсязі, мотивуючи свою позицію наступним:

- Специфікацією до договору № 286/3/18/244 від 08.08.2018 визначено строки (терміни) постачання 15000 одиниць товару – до 30.10.2018 (включно) та ще 10000 одиниць товару – до 15.11.2018 (включно);

- на виконання умов договору відповідачем 30.11.2018 здійснено поставку товару в кількості 10000 одиниць товару на суму 7500000,00 грн., що підтверджується актами № 244/02/КЯ/01, № 244/01/КЯ/2 приймального контролю товару за якістю від 30.11.2018, 03.12.2018 відповідачем здійснено поставку товару в кількості 5000 одиниць на суму 3750000,00 грн., що підтверджується актом № 244/03/КЯ/01 приймального контролю товару за якістю від 03.12.2018, 11.12.2018 відповідачем здійснено поставку товару в кількості 5000 одиниць на суму 3750000,00 грн., що підтверджується актом № 244/04/КЯ/1 приймального контролю товару за якістю від 11.12.2018, 13.12.2018 відповідачем здійснено поставку товару в кількості 5000 одиниць на суму 3750000,00 грн., що підтверджується актом № 244/05/КЯ/1 приймального контролю товару за якістю від 13.12.2018;

- для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, що полягає в протиправній поведінці (бездіяльності) особи, яка притягується до відповідальності, наявності вини у формі умислу або необережності та негативних наслідків;

- в даному випаду вина відповідача у несвоєчасному виконанні зобов`язань за Договором відсутня;

- відповідач з метою виконання своїх зобов`язань за Договором з позивачем уклав з ТОВ «Виробнича організація «Харків» договір постачання товару № 082006/18 від 08.08.2018, відповідно до якого ТОВ «Виробнича організація «Харків» зобов`язалося поставити ТОВ «МІК» у власність товар – індивідуальне обмундирування для передачі цього товару Міністерству оборони України;

- пунктом 6.1. договору постачання товару № 082006/18 від 08.08.2018 визначено, що строк поставки товару вказаний у специфікації;

- специфікаціями № 1, 2 до договору постачання товару № 082006/18 від 08.08.2018 визначено, що строк поставки товару в кількості 15000 одиниць – до 30.10.2018 (включно) та 10000 одиниць товару – до 15.11.2018 (включно);

- проте ТОВ «Виробнича організація «Харків» виконало зобов`язання щодо поставки товару за договором постачання товару № 082006/18 від 08.08.2018 із запізненням, ТОВ «Виробнича організація «Харків» не виконало свої зобов`язання щодо своєчасного постачання товару через прострочення на 31 календарний день постачання тканини для виробництва товару, єдиним виробником якої є компанія США – Polartes LLC;

- через прострочення виконання зобов`язання з боку ТОВ «Виробнича організація «Харків» за договором постачання товару № 082006/18 від 08.08.2018, ТОВ «МІК» не мало об`єктивної можливості здійснити поставку товару у строки згідно умов договору, який укладено з Міністерством оборони України;

- унеможливлення виконання ТОВ «МІК» своїх зобов`язань за договором № 286/3/18/244 від 08.08.2018 у визначені строки спричинено незалежними від волі, дій та бажань ТОВ «МІК» обставинами, що свідчить про відсутність вини останнього у несвоєчасній поставці товару замовнику;

- вищевказане також підтверджується висновком Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-834 від 23.11.2018, в якому встановлено та підтверджено, що унеможливлення виконання ТОВ «МІК» зобов`язань за договором № 286/3/18/244 від 08.08.2018 у визначені строки спричинено затримкою ТОВ «ВО Харків» постачання товару згідно договору постачання товару № 082006/18 від 08.08.2018 на 31 календарний день, а також затягуванням тендерних процедур та строків укладання договору між ТОВ «МІК» та Міністерством оборони України на 26 календарних днів;

- Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою підтверджено, що всі вищевказані обставини мали об`єктивний невідворотний характер, які не залежали від волі, бажань та дій ТОВ «МІК», що дані обставини свідчать про прямий причинно-наслідковий зв`язок з фактом унеможливлення виконання відповідачем зобов`язань за договором у термін до 30.10.2018 щодо поставки 15000 одиниць товару та до 15.11.2018 – 10000 одиниць товару;

- в даному випадку відсутня вина відповідача у простроченні виконання зобов`язання поставки товару за договором, та як наслідок, враховуючи приписи ст. 614 ЦК України, відсутні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу та пені за прострочення виконання договору;

- в даному випадку відсутні також і негативні наслідки, які також є обов`язковим елементом правопорушення;

- розрахунок штрафних санкцій позивача не відповідає дійсним обставинам справи та умовам договору, оскільки позивач в розрахунку пені по поставці згідно акту № 244/03/КЯ/01 приймального контролю товару за якістю від 03.12.2012 зайво включив 1 добу, чим завищив розрахунок на 3750,00 грн., в розрахунку пені по поставці згідно акту № 244/04/КЯ/1 приймального контролю товару за якістю від 11.12.2018 зайво включив 3 доби, чим завищив розрахунок на 11250,00 грн., в розрахунку пені по поставці згідно акту № 244/05/КЯ/1 приймального контролю товару за якістю від 13.12.2018 зайво включив 1 добу, чим завищив розрахунок на 3750,00 грн. Просить вирішити справу з урахуванням даного відзиву та відмовити в задоволені позову повністю.

27.12.2019 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення пені та штрафу, в якому на підставі ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України останній просить зменшити розмір пені і штрафу на 95 відсотків до суми 93750,00 грн., яка складається з пені у розмірі 28125,00 грн. та штрафу в розмірі 65625,00 грн. Вказане клопотання мотивоване наступним:

- відповідач до звернення позивача до суду у повному виконав зобов`язання з поставки товару за договором № 286/3/18/244 від 08.08.2018, тобто наразі ступінь виконання зобов`язання є виконаним на 100%;

- через прострочення виконання зобов`язання з боку ТОВ «ВО «Харків» по договору постачання товару №082006/18 від 08.08.2018, ТОВ «МІК» не мало об`єктивної можливості здійснити поставку товару у строки згідно умов договору, який укладено з Міністерством оборони України;

- товар поставлявся частинами, частина товару була поставлена партіями з простроченням від 27 до 33 дні, в цілому ж зобов`язання з поставки товару є виконаним на 100%, у зв`язку з цим вважає прострочення виконання зобов`язання незначним;

- позивач не наводить ніякої інформації про збитки, які йому заподіяні несвоєчасною поставкою товару за договором №286/3/18/244 від 08.08.2018, у зв`язку з чим вважає розмір заявленої до стягнення пені неспівмірною зі збитками, наявність яких позивачем навіть не доведена;

- зобов`язання з поставки товару є виконаним на 100%, та крім того, ТОВ "МІК" всіляко сприяло усуненню негативних наслідків і простроченню, а не допустило прострочення через бездіяльність або дії, які неможливо пояснити поважними причинами.

- вважає, що у сукупності поведінка відповідача свідчить про добросовісне відношення до спірної ситуації і про фактичні дії, покладені задля покриття збитків позивача, які, між іншим, не доведені;

- стягнення з відповідача таких значних сум пені і штрафу матиме негативні наслідки для діяльності відповідача, яка в цілому є важливою для виконання своїх зобов`язань перед замовниками державного сектору;

- відповідач у період виконання спірних договорів мав із замовником сектору Державного бюджету України щонайменше ще 5 аналогічних договорів, відповідач дійсно у період виготовлення товару за спірними договорами також виконував значний обсяг замовлень також для позивача, при цьому відповідач позиціонується як добросовісний постачальник, адже як слідує із наведених вище доказів, прострочення постачання товару за аналогічними договорами не допускалося;

- на момент виготовлення на замовлення позивача, ніякої передоплати за це замовлення відповідач не отримував, та мав за власні кошти забезпечити виконання цього замовлення;

- господарська діяльність ТОВ «МІК» не є прибутковою, за даними Балансу на 31.12.2018 на початок звітного періоду нерозподілений прибуток (непокритий збиток) склав 397977 тис. грн., а на кінець звітного періоду - 397278 тис. грн., за даними Балансу на 30.06.2019 на початок періоду нерозподілений прибуток (непокритий збиток) склав 397278 тис. грн., а на кінець звітного періоду цей показник склав 396919 тис.грн.;

- фінансовий стан відповідача свідчить про те, що стягнення значних сум пені і штрафу матиме ще більш негативні наслідки для господарської діяльності.

Безпосередньо в судовому засіданні 13.01.2020 представник позивача зазначив, що позивачем отримано відзив на позовну заяву та клопотання відповідача про зменшення пені та штрафу, проте не встигли підготувати відповідь на відзив та заперечення на клопотання.

Ухвалою суду від 13.01.2020 відкладено підготовче засідання на 27.01.2020 о 15:45.

27.01.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив в порядку ст. 166 ГПК України, в якій останній зазначає наступне:

- Міністерство оборони України у випадку зменшення штрафних санкцій (неустойки) не несе будь-яких майнових втрат, при цьому причинами прострочення виконання зобов`язання відповідачем стали документально підтверджені обставини, які перебували поза його волею;

- порушення зобов`язання за договором є підставою для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених ст. ст. 230, 231 ГК України та п. 7.3.4. договору;

- посилання відповідача на те, що прострочення постачання товару відбулось не з його вини і були наявні документально підтверджені об`єктивні обставини спростовуються судовими рішеннями у справі № 910/639/19, де зокрема судами встановлено, що як вбачається з висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, єдиною обставиною, яка за доводами ТОВ «МІК» свідчить про зміну істотних обставин є неможливість поставки тканини його контрагентом;

- проте судами відхилено висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, наданий позивачем в якості доказу підставності своїх вимог, оскільки за Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні» відповідним документом торгово-промислової палати є сертифікат, а не висновок. Позивач вказує, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Безпосередньо в судовому засіданні 27.01.2020 учасники справи надали суду спільну заяву, відповідно до якої дають згоду розпочати розгляд справи по суті в день закінчення підготовчого засідання.

В судовому засіданні 27.01.2020 оголошено перерву до 03.02.2020 об 11:30 без винесення процесуального документу суду.

В судове засідання 03.02.2020 з`явилися представники сторін.

Ухвалою суду від 03.02.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/3308/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.02.2020 об 11:42.

Представник позивача в судовому засіданні 03.02.2020 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.02.2020 підтримав вимоги клопотання про зменшення розміру пені та штрафу.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, пояснення відповідача, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 08.08.2018 між Міністерством оборони України, далі Замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю “МІК”, далі Постачальник, був укладений договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/18/244, далі Договір.

До вказаного Договору між сторонами були підписані додаткова угода № 1 від 19.12.2018, додаткова угода № 2 від 17.01.2019.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується у 2018 році поставити Замовнику індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Лот 5. Військова уніформа 35811300-5 (Куртка костюму утеплювача, вид 2)), далі – товар, а Замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі.

Згідно із п. 1.2., 1.3. Договору сторони дійшли згоди, що номенклатура товару, передбаченого до поставки за Договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання Договору, визначаються нижченаведеною Специфікацією, якою передбачена поставка військової уніформи 35811300-5 (Куртки костюму утеплювача, вид 2) у строки: до 30.10.2018 року (включно) у загальній кількості 15000,00 шт. за ціною за одиницю (без ПДВ) в сумі 625,00 грн., до 15.11.2018 (включно) у загальній кількості 10000 шт. за ціною за одиницю (без ПДВ) в сумі 625,00 грн. на загальну суму 18 750 000,00 грн. Постачальник самостійно закуповує сировину, матеріали та комплектуючі вироби (далі – матеріали) для виготовлення товару.

Умовами п. п. 2.1., 2.6, 2.7. Договору визначено, що здійснення контролю за якістю товару складається з таких етапів: перевірка виготовлення товару; перевірка контрольного зразка; приймальний контроль товару. Під час приймального контролю товару за якістю представник замовника перевіряє пакування, маркування та лінійні виміри товару згідно нормативною або технічною документацією, а також відповідність товару контрольному зразку. Результати приймального контролю товару оформлюються актом приймального контролю товару за якістю. Приймання товару за кількістю та якістю у всіх випадках, які не врегульовані положеннями цього Договору, здійснюється одержувачем Замовника відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року № П-6) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7).

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна цього Договору становить: 18 750 000 (вісімнадцять мільйонів сімсот п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 3 125 000 (три мільйони сто двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. (за загальним фондом).

Порядок здійснення оплати визначений сторонами в розділі 4 Договору, а саме в п. п. 4.1. – 4.3. Так, пунктами 4.1., 4.2. Договору сторони встановили, що розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання Постачальником Замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на поставлений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером Постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі), але не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення поточного бюджетного року. До рахунку-фактури додаються:

- акт приймального контролю (якості) товару, на якому повинен бути оригінал підпису одержувача Замовника, завірений належним чином, який підтверджує одержання товару;

- видаткова накладна Постачальника;

- повідомлення-підтвердження, яке оформлюється одержувачем замовника

Відповідно до статей 48, 51, 112 Бюджетного кодексу України та зважаючи на п. 2.4. Порядку обліку зобов`язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року № 309 Постачальник зобов`язаний надавати документи, які являються підставою для оплати товару протягом 3 (трьох) робочих днів з дати прийняття товару одержувачем (п. 5.3.) у місцях поставки товару, але не пізніше передостаннього робочого дня календарного місяця, у якому відбулась поставка. Без вищезазначених документів або відсутності в них встановленої інформації, оплата поставленого товару не проводиться. Замовник має право відмовитися повністю або частково від оплати товару у випадках, передбачених чинним законодавством, а також при відвантаженні товару одержувачу замовника в більшій кількості, ніж передбачена рознарядкою для даного здавального періоду без згоди Замовника.

Умовами п. 5.1. – 5.3. Договору сторони визначили, що товар постачається на умовах DDP - склад Замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо. Строк поставки товару буде визначений в специфікації Договору (п. 1.2.). Місцем поставки товару є об`єднані центри забезпечення Тилу Збройних Сил України (далі – одержувачі Замовника) згідно з рознарядкою та ростовкою Міністерства оборони України, які є невід`ємною частиною Договору, з обов`язковим дотриманням передбачених ними вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів Замовника та черговості відвантажень. Постачальнику надається право, за попередньою письмовою згодою Замовника, на дострокове постачання товару в обсягах, передбачених Договором. Поставку товару одержувачам Замовника Постачальник зобов`язаний провести з обов`язковим виконанням передбачених вимог щодо асортименту, кількості, сортності виробів, черговості поставок у кожній окремо відвантаженій партії. Поставка товару здійснюється транспортом Постачальника. Витрати на перевезення товару до місця приймання одержувачем Замовника, несе Постачальник. Датою поставки товару вважається дата, вказана одержувачем Замовника у акті приймального контролю якості та видатковій накладній Постачальника.

Пунктом 6.3.1. Договору передбачений обов`язок Постачальника забезпечити поставку товару у строки, встановлені Договором.

Згідно із п. 10.1. Договору договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Умовами додаткової угоди № 1 від 19.12.2018 сторони дійшли згоди абзац перший пункту 10.1. Договору викласти в наступній редакції: «Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 березня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення».

Позивач в позові вказує, що відповідач допустив порушення умов договору щодо строків поставки товару, у зв`язку з чим на підставі п. 7.3.4. Договору намагається стягнути з останнього пеню в сумі 562500,00 грн. та штраф в розмірі 1312500,00 грн. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язання Постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а у разі прострочення понад 10 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості Договору.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем до Договору була підписана наступна Специфікація, викладена в п. 1.2. Договору, якою передбачена поставка

військової уніформи 35811300-5 (Куртка костюму утеплювача, вид 2) у строки: до 30.10.2018 року (включно) у загальній кількості 15000,00 шт. за ціною за одиницю (без ПДВ) в сумі 625,00 грн., до 15.11.2018 (включно) у загальній кількості 10000 шт. за ціною за одиницю (без ПДВ) в сумі 625,00 грн. на загальну суму 18 750 000,00 грн.

Так, на виконання умов Договору відповідач поставив позивачу товар, передбачений умовами Специфікації, на загальну суму 18750000,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі актами приймального контролю товару за якістю, належним чином засвідчені копії яких містяться у справі (а.с. 32, 34, 36, 38, 40), а саме:

- актом № 244/02/КЯ/1 від 30.11.2018 про поставку товару в кількості 5000 одиниць;

- актом № 244/01/КЯ/2 від 30.11.2018 про поставку товару в кількості 5000 одиниць;

- актом № 244/03/КЯ/1 від 03.12.2018 про поставку товару в кількості 5000 одиниць;

- актом № 244/04/КЯ/1 від 11.12.2018 про поставку товару в кількості 5000 одиниць;

- актом № 244/05/КЯ/1 від 13.12.2018 про поставку товару в кількості 5000 одиниць.

Втім, при виконанні свого обов`язку з поставки товару позивачу відповідач допустив порушення строку поставки, встановленого умовами Специфікації до Договору, в п. 1.2. Договору.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265, 266 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно із п. 5.1. Договору строк поставки товару буде визначений в специфікації Договору (п. 1.2.). Так, пунктом 1.2. Договору встановлені строки (терміни) постачання – до 30.10.2018 року (включно) товар в кількості 15000 шт. та до 15.11.2018 (включно) товар в кількості 10000 шт.

Докази у справі свідчать, що товар у повному обсязі був поставлений відповідачем з порушенням встановленого Специфікацією до Договору строку, а саме: за актами № 244/02/КЯ/1 та № 244/01/КЯ/2 від 30.11.2018 з порушенням на 30 календарних днів, за актом № 244/03/КЯ/1 від 03.12.2018 з порушенням на 33 календарних дні, за актом № 244/04/КЯ/1 від 11.12.2018 з порушенням на 25 календарних днів, за актом № 244/05/КЯ/1 від 13.12.2018 з порушенням на 27 календарних днів.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за договором, а саме порушення строку поставки товару, встановленого умовами Договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Приписами ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу пеню за порушення строків поставки товару на підставі п. 7.3.4. Договору на загальну суму 562500,00 грн. та штраф в розмірі 1312500,00 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем з посиланням на приписи ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України було заявлено клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 95 % до суми 93750,00 грн., яка складається з пені в розмірі 28125,00 грн. та штрафу в розмірі 65625,00 грн.

Розглянувши вказане клопотання та мотиви звернення з ним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до абзацу 1 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, до обставин, що ускладнюють виконання рішення відповідач відносить те, що ТОВ “МІК” не мало об`єктивної можливості здійснити поставку товару у строки згідно умов договору № 286/3/18/244 від 08.08.2018, який укладено з Міністерством оборони України, через прострочення виконання зобов`язання з боку ТОВ «Виробнича організація «Харків» по договору постачання товару № 082006/18 від 08.08.2018. При цьому відповідач зазначає, що вказані обставини підтверджуються висновком Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-834 від 23.11.2018. Вважає, що розмір заявленої пені є неспівмірною зі збитками, наявність яких позивачем навіть не доведена. Разом з тим вказує, що відповідач виконує значний обсяг замовлень для державних потреб, за період з 01.06.2018 по 31.10.2019 ТОВ «МІК» уклало 103 угоди. При цьому відповідач зазначає, що його господарська діяльність не є прибутковою, оскільки відповідно до балансу на 31.12.2018 та 30.06.2019 товариство має нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

На підтвердження вказаних обставин відповідач надав до матеріалів справи засвідчені копії висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-820 від 19.11.2018 та висновку № ЧК-834 від 23.11.2018, а також копії балансу станом на 31.12.2018 та станом на 30.06.2019.

Так, у висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-820 від 19.11.2018 зазначено, що унеможливлення виконання зобов`язань, передбачених умовами договору постачання товару № 082006/18 від 08.08.2018 на постачання військової уніформи 35811300-5 (Куртка костюму утеплювача, вид 2), укладеного між ТОВ «МІК» (Покупець) та ТОВ «Виробнича організація «Харків» (Постачальник) спричинено документально підтверджено істотною зміною обставин, які сторони не передбачили та не могли передбачити, зокрема: затримка ТОВ «Олтекс» поставки тканини з США, які за інших умов можливо було використати на виробництво та поставку товару по договору. Ці істотні зміни обставин мають об`єктивний невідворотний характер, який в даних умовах не залежить від волі, бажань і дій ТОВ «Виробнича організація «Харків» і свідчить про прямий причинно-наслідковий зв`язок з фактом унеможливлення виконання зобов`язань за договором постачання товару № 082006/18 від 08.08.2018 на постачання військової уніформи 35811300-5 (Куртка костюму утеплювача, вид 2), укладеного між ТОВ «МІК» (Покупець) та ТОВ «Виробнича організація «Харків» (Постачальник), у термін до 30.10.2018 щодо поставки першої партії товару та до 15.11.2018 – щодо поставки другої партії товару.

Разом з тим, у висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-834 від 23.11.2018 зазначено, що унеможливлення виконання зобов`язань, передбачених умовами договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/18/244 від 08.08.2018 військової уніформи 35811300-5 (Куртка костюму утеплювача, вид 2), укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «МІК», спричинено виникненням істотної зміни обставин та документально підтверджених об`єктивних обставин, які сторони не передбачили та не могли передбачити, зокрема: затягування Тендерних процедур та строків укладення договору між ТОВ «МІК» та Міністерством оборони України на 26 календарних днів та затримка ТОВ «ВО «Харків» постачання товару згідно договору № 082006/18 від 08.08.2018 на 31 календарний день. Ця істотна зміна обставин та документально підтверджені об`єктивні обставини мають об`єктивний невідворотний характер, який в даних умовах не залежить від волі, бажань і дій ТОВ «МІК» і свідчать про прямий причинно-наслідковий зв`язок з фактом унеможливлення виконання зобов`язань за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/18/244 від 08.08.2018 військової уніформи 35811300-5 (Куртка костюму утеплювача, вид 2), укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «МІК» у термін до 30.10.2018 щодо поставки першої партії товару та до 15.11.2018 – щодо поставки другої партії товару.

Отже, прострочення поставки товару за договором № 286/3/18/244 від 08.08.2018 сталося з об`єктивних причин, які не залежали від відповідача.

Крім того, судом не встановлено, що позивач зазнав збитків або шкоди у зв`язку з незначним простроченням поставки товару за вказаним договором.

Таким чином, незначні порушення договірних зобов`язань не мали ніяких негативних наслідків для позивача та не порушили його майнові інтереси.

Як було з`ясовано під час розгляду справи основним видом діяльності ТОВ "МІК" є виробництво робочого одягу (код КВЕД 14.12), що підтверджується витягом про ТОВ “МІК” з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006073334 від 10.12.2019 (том 1, а.с. 57-60).

Суд приймає до уваги, що відповідач виконує значний обсяг замовлень для державних потреб та протягом тривалого часу. Продукція, що постачається товариством, спрямована на забезпечення військ у т.ч., що знаходяться у зоні проведення АТО на сході України.

Відповідачем підтверджено письмовими доказами, які надані суду, що у період виконання спірного договору відповідач мав щонайменше ще 5 аналогічних договорів з позивачем: договір № 286/3/18/27 від 12.02.2018, договір № 286/3/18/28 від 12.02.2018, договір № 286/3/18/78 від 02.03.2018, договір № 286/3/18/94 від 13.03.2018, договір № 286/3/18/216 від 19.06.2018. Наведеними доказами підтверджується та обставина, що відповідач дійсно у період виготовлення замовленого товару за спірним договором також виконував значний обсяг замовлень для державних потреб. При цьому, як вказує відповідач в клопотанні про зменшення пені і штрафу прострочення постачання товару за аналогічними договорами із позивачем не допускалося.

Однак, враховуючи те, що товар за умовами Договору поставлений позивачу з незначним простроченням, обов`язок з поставки товару виконаний відповідачем в повному обсязі, прострочення відповідача не завдало значних негативних наслідків для позивача, а також важливість збереження господарської діяльності відповідача, який здійснює постачання товарів для потреб оборони, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 95%, що від суми 562500,00 грн. складає 28125,00 грн., та зменшити розмір штрафу на 95%, що від суми 1312500,00 грн., складає 65625,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” підлягають задоволенню частково, а саме: про стягнення пені в сумі 28125,00 грн., про стягнення штрафу в сумі 65625,00 грн.

Стосовно заперечень позивача відносно висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, викладених у відповіді на відзив, слід зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в України" № 671/97-ВР від 02.12.1997 визначено, що торгово-промислові палати мають право:

проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв`язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців;

представляти і захищати законні інтереси торгово-промислової палати або за дорученням її членів їх інтереси;

здійснювати інші повноваження, що не суперечать законодавству України.

Згідно із ч. 2 ст. 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою видано висновок № ЧК-834 від 23.11.2018 про настання істотних змін обставин і документально підтверджених обставин за договором поставки № 286/3/18/244 від 08.08.2018, що відповідає приписам статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в України".

Оцінивши висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-834 від 23.11.2018, суд приймає вказаний висновок як належний та допустимий доказ у розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України, який документально підтверджує наявність об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов`язань щодо передання товару за договором поставки № 286/3/18/244 від 08.08.2018.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 28125,00 грн. покладаються відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю “МІК” відповідно до ст. 129 ГПК України та з урахуванням останнього абзацу п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.02.2020 відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69-А, ідентифікаційний код 30105738, на користь:

- Міністерства оборони України, 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022, пеню в сумі 28125 (двадцять вісім тисяч сто двадцять п`ять) грн. 00 коп., штраф в сумі 65625 (шістдесят п`ять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 28125 (двадцять вісім тисяч сто двадцять п`ять) грн. 00 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" відмовити.

Повне рішення складено – 13.02.2020 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.