Рішення № 87594601, 04.02.2020, Господарський суд Житомирської області

Дата ухвалення
04.02.2020
Номер справи
906/1189/19
Номер документу
87594601
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1189/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Козак О.О. - довіреність №3 від 10.01.2020;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

до Фізичної особи-підприємця Долецького Сергія Леонідовича

про cтягнення 3991,33 грн. та повернення майна

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3846,70 грн. орендної плати, 106,16 грн. пені, 38,47 грн. штрафу та про зобов`язання відповідача повернути майно - нежитлове приміщення площею 31,6 кв. м в адмінбудівлі (літ. А), що перебуває на балансі ДП "Житомирторф", належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 25.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив. Примірник ухвали суду, що направлявся на адресу відповідача, повернувся до суду з відміткою працівника пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст. 42 ГПК України є правом відповідача а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву, не перешкоджає розгляду справи. Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) (правонаступник - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях/позивач) та Фізичною особою - підприємцем Долецьким Сергієм Леонідовичем (орендар/відповідач), був укладений договір оренди № 1956 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування нерухоме майно - нежитлового приміщення площею 31,6 кв.м. в адмінбудівлі (літ.А), що перебуває на балансі Державного підприємства "Житомирторф", належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та знаходиться за адресою: вул. В. Бердичівська, 25, м. Житомир.

Згідно п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення музичної студії.

Орендар вступає у строкове, платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1 договору оренди розмір орендної плати за базовий місяць оренди серпень 2017 року без ПДВ становить 1265,21 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України. (п. 3.3 договору).

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. (п. 3.6 договору).

Пунктом 10.1 договору оренди договір було укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 23.10.2017 до 21.10.2020 включно.

Відповідно до п.п.10.9., 10.10. договору, у разі припинення або розірвання цього договору, майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Актом приймання-передачі нерухомого державного майна від 23.10.2017 (а.с. 11) позивач передав, а відповідач прийняв майно за договором. Вказаний акт підписано сторонами договору та скріплено їх печатками.

16.07.2019 договір оренди було припинено шляхом відмови орендодавця від договору у зв`язку з несплатою орендної плати орендарем протягом 3-х місяців підряд, про що орендаря було повідомлено листом від 16.07.2019 № 06/42.

Всупереч вимогам чинного законодавства про оренду державного і комунального майна та умовам договору, орендна плата за користування державним майном за березень 2019 р. - сплачена частково, за квітень-липень 2019 року не перераховувалась. В зв`язку з чим борг по орендній платі складає 3846,70 грн.

В зв`язку з тим, що орендна плата орендарем до Державного бюджету України не вносилась або вносилась з порушенням термінів, керуючись п. 3.7 Договору орендарю нарахована пеня в розмірі 106,16 грн. та штраф в сумі 38,47 грн. (розрахунок додається).

Крім того, позивач просить зобов`язати Фізичну особу-підприємця Долецького Сергія Леонідовича повернути нежитлове приміщення площею 31,6 кв.м. в адмінбудівлі (літ.А), що перебуває на балансі Державного підприємства "Житомирторф", належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та знаходиться за адресою: вул. В. Бердичівська, 25, м. Житомир.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам врегульовано Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом.

Згідно ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч.ч. 1, 3 ст. 19 вищевказаного Закону).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо своєчасного внесення орендної плати, у останнього виникла заборгованість до державного бюджету у розмірі 3846,70 грн. за період з березня 2019 року по 16.07.2019.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами у п.п. 3.7, 3.8 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

На підставі вищевказаних положень договору позивач заявив до стягнення з відповідача 38,47 грн. штрафу та 106,16 грн. пені, розрахованої за період з 16.04.2019 по 16.07.2019.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок суми пені та штрафу, суд дійшов висновку, що зазначені вище позовні вимоги обраховані вірно та підлягають задоволенню.

Крім цього, суд вважає за необхідне відзначити, що частиною 1 ст. 284 ГК України передбачено, що істотними умовами договору оренди є зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Так, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до чч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна", норми якого є спеціальними, зважаючи на право власності на об`єкт оренди, визначені аналогічні положення.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося раніше, 16.07.2019 договір оренди було припинено шляхом відмови орендодавця від договору у зв`язку з несплатою орендної плати орендарем протягом 3-х місяців підряд, про що орендаря було повідомлено листом від 16.07.2019 № 06/42.

Згідно із ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Порядок повернення орендованого майна у випадку припинення договору врегульовано сторонами у договорі оренди.

Так, згідно п. 10.9. договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю та балансоутримувачу.

Відповідно до п.10.10. договору майно вважається поверненим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Незважаючи на припинення договору оренди, відповідач не повернув орендоване майно балансоутримувачу (позивачу), як це передбачено п. 10.9. договору оренди.

Водночас, слід зазначити що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

За таких обставин вимогу про повернення орендованого майна є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, відповідних актів приймання-передачі, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Долецького Сергія Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 )

- в рахунок Державного бюджету України 3846,70 грн. орендної плати, 106,16 грн. пені, 38,47 грн. штрафу.

3. Фізичній особі-підприємцю Долецькому Сергію Леонідовичу ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) повернути майно - нежитлове приміщення площею 31,6 кв. м в адмінбудівлі (літ. А), що перебуває на балансі ДП "Житомирторф", належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 25, шляхом підписання акту приймання-передачі.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Долецького Сергія Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 )

- на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 77, ід. код 42956062) 3842,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.02.20

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)

Попередній документ : 87594600
Наступний документ : 87594602