Рішення № 87591394, 05.02.2020, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа №305/1364/19

Провадження по справі 2/305/89/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2020. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Біроваш О.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи Білас Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в особі представника, адвоката Микита Марії Федорівни до Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Рахівського нотаріального округу, Маріна Алла Степанівна, ОСОБА_3 про захист права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Микита Марія Федорівна, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про захист права власності.

Позовні вимоги мотивує тим, що 24 квітня 2009 року, приватним нотаріусом Рахівського нотаріального округу, Маріна А.С., посвідчено укладений між позивачкою ОСОБА_2 та нині покійною, ОСОБА_4 , договір дарування земельної ділянки, площею 0,0837 га, кадастровий номер:2123655500:05:002:0258, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 померла. Після прийняття в дар земельної ділянки, позивачка через своїх батьків користувалась нею, щорічно косила траву на земельній ділянці. Проводився догляд за садом та збирався урожай. За період, що минув після укладення договору дарування, питання про визнання його недійсним, скасування чи припинення права позивачки на земельну ділянку не виникало. Земельна ділянка у позивачки не вилучалась. Жодних спорів з цього приводу не було. У травні цього року позивачка дізналася, що рішенням Великобичківської селищної ради №829 від 22 грудня 2017 року, затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано її у власність нині покійній тітці ОСОБА_4 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вказаним рішенням порушено право власності позивачки на нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,0837 га, кадастровий номер:2123655500:05:002:0258, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки, право власності у позивачки ОСОБА_2 виникло на підставі правочину, сільська рада не мала права повторно передати у власність ОСОБА_4 земельну ділянку без попереднього скасування договору дарування спірної земельної ділянки, вилучення її у ОСОБА_2 . З вище наведених підстав, рішенням сільської ради №829 від 22 грудня 2017 року про передачу у власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки, порушено право власності ОСОБА_2 і таке є незаконним та підлягає скасуванню. На підставі наведеного просила визнати незаконним та скасувати рішення Великобичківської селищної ради №829 від 22 грудня 2017 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано її у власність нині покійній, ОСОБА_4 , мешканці АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 02.08.2019 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву. Залучено до участі у розгляді справи приватного нотаріуса Рахівського нотаріального округу, Маріна Аллу Степанівну, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 02.12.2019, залучено до участі в розгляді справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканку АДРЕСА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Витребувано від Сектору з питань державної реєстрації Рахівської районної державної адміністрації, оригінал документів на підставі яких прведено реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2123655500:05:002:0258, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 . Витребувано від приватного нотаріуса Рахівського нотаріального округу, Маріна Алли Степанівни, інформацію про те, чи відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та копії всіх посвідчених нею заповітів від імені ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 13.01.2020 підготовче провадження у справі закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 05 лютого 2020 року. Викликано в судове засідання свідка, ОСОБА_5 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Микита М.Ф. подала клопотання про долучення письмових доказів: копії технічної документації із землеустрою та нотаріально посвідченої копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №466634, виданого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначила, що про наявність таких документів, їй стало відомо в кінці лютого 2020 року від її довірительки, яка отримала їх від своїх перестарілих батьків. З цієї підстави нею, як представником не було надано вказані докази разом із позовною заявою та під час підготовчого судового засідання. Вказану обставину вважає поважною причиною пропуску приєднання письмових доказів по справі. З приводу позовних вимог, зазначила, що такі підтримує з підстав наведених у позовній заяві. У 2009 році нині покійна, ОСОБА_4 , яка являлася пратіткою позивачки, подарувала останній земельну ділянку, площею 0,0837 га, кадастровий номер: 2123655500:05:002:0258, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Договір є чинним, ніким не оспорюваним та не визнаний судом недійсним. Враховуючи той факт, що її довірителька, ОСОБА_2 більше 20 років проживає у Чеській Республіці, вона не зареєструвала договір дарування в єдиному державному реєстрі правочинів. Після смерті ОСОБА_4 , позивачка звернулася до державнного реєстратора з метою реєстрації договору дарування, однак у реєстрації правочину їй було відмовлено, у зв`язку з реєстрацією права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_4 . З адвокатського запиту стало відомо, що Великобичківська селищна рада своїм рішенням №829 від 22 грудня 2017 року, повторно, затвердила ОСОБА_4 технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку, площею 0,0837 га, кадастровий номер: 2123655500:05:002:0258, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що селищна рада не мала права, двічі, виносити рішення про передачу у власність однієї і тієї ж самої земельної ділянки громадянці ОСОБА_4 . Просила, суд взяти до уваги той факт, що у 2017 році, під час винесення оскаржуваного рішення секретар селищної ради був той самий, що і в 2008 році, під час винесення первинного рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_4 . Також зазначила, що її довірителька, ОСОБА_2 виконала всі умови договору дарування. Її батьки до 2015 року користувалися земельною ділянкою, щорічно косили траву, здійснювали догляд за садом та збирали урожай. На підставі наведеного, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача, Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області у судове засідання не з`явився. Селищний голова, Божук Й.М. 10.09.2019 надіслав заяву, в якій просив розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі їх представника.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Рахівського нотаріального округу, Маріна Алла Степанівна у підготовче засідання не з`явилася. Була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, причину неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , адвокат Білас Любов Вікторівна, в судовому засіданні позовні вимоги заперечила. Просила відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про приєднання письмових доказів, оскільки таке подане з порушенням строків встановлених для подачі таких доказів. Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачка не виконала умови договору дарування, не реалізувала своє право та не прийняла у користування спірну земельну ділянку. Позивачка не допомагала нині покійній ОСОБА_4 . Вважає, що селищна рада не порушила жодних вимог чинного законодавства та правомірно 22 грудня 2017 року винесла рішення, яким в тому числі, затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передала її у власність ОСОБА_4 . Крім того, просила взяти до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутнє саме рішення від 22.12.2017 за №829. Натомість позивачкою надано лише виписку з вказаного рішення. Вважає, що рішенням Великобичківської селищної ради від 22.12.2017, можливо вирішувались питання щодо передачі іншим громадянам земельних ділянок у власність. Таким чином, в разі задоволення судом позову, буде скасовано, в цілій частині, рішення Великобичківської селищної ради, що порушить законні права третіх осіб. На підставі наведеного просила відмовити у задоволенні позову.

Будучи допитана в судовому засіданні свідок, ОСОБА_5 , зазначила, що вона являється матір`ю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 . Починаючи з 2015 року, вона вела догляд за ОСОБА_4 Позивачка та її батьки з 2015 року не користувалися спірною земельною ділянкою. У грудні 2015 року, нині покійна ОСОБА_4 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті заповіла все своє майно, в тому числі земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 її дочці, ОСОБА_6 . У 2018 році її дочка уклала шлюб з гр. ОСОБА_7 та змінила своє прізвище на ОСОБА_8 . Також, на запитання представника позивача, повідомила, що чоловік її дочки, ОСОБА_7 працює державним реєстратором у Виликобичківській селищній раді.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, взявши до уваги покази свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи, що представником позивача ОСОБА_1 обгрунтувано неможливість подання нею доказів, а саме: Державного акту серії ЯЕ №466634 від 17.03.2009 та копії технічної документації із землеустрою разом із позовною заявою та під час підготовчого судового засідання, з причин що незалежали від неї, суд приймає до уваги вказані докази.

З Державного акту на право власності на земельну ділянку серії

ЯЕ №466634 від 17.03.2009 вбачається, що громадянці ОСОБА_4 , на підставі рішення 25 сесії 5 скликання Великобичківської селищної ради від 24 грудня 2008 року №910, була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0837 га, для будівництва та обслуговування жилового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2123655500:05:002:0258, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що 24 квітня 2009 року приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу Маріна А.С., посвідчено договір дарування, який зареєстровано в реєстрі за №1067,

Згідно договору, громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 подарувала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивачці по справі, земельну ділянку, площею 0,0837 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2123655500:05:002:0258, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначено представником позивача, ОСОБА_2 звернулася до державнного реєстратора з метою реєстрації договору дарування, однак у реєстрації правочину їй було відмовлено, у зв`язку з реєстрацією права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 .

На адвокатський запит ОСОБА_1 , Великобичківською селищною радою було надано виписку з рішення Великобичківської селищноїради 27 сесії 7-го скликання від 22.12.2017 №829, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу її у власність громадянці ОСОБА_4 , площею 0,0837 га, для будівництва та обслуговування жилового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2123655500:05:002:0258, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянка ОСОБА_4 померла, що стверджується лікарським свідоцтвом про смерть №3 від 21 січня 2019 року.

Земельний Кодекс України гарантує і забезпечує фізичним і юридичним особам рівні умови і способи захисту права власності і права користування на конкретні земельні ділянки.

Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина перша статті 319 ЦК України).

Згідно статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, законодавець чітко встановлює, що саме власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати усунення порушень його прав на землю.

У відповідності до ч.3 ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи договір дарування від 24 квітня 2009 року є чинним, ніким не оспорювався та не визнаний судом недійсним.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що зчасу винесення Великобичківською селищноюрадою оспорюваного рішення по теперішній час, спірна земельна ділянка знаходиться у власності позивачки ОСОБА_2 , без вилучення такої в установленому законом порядку, Великобичківська селищна рада не мала права розпоряджатися нею.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.ч.2,3 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ст.21 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд, враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Позивачем та його представником надано обгрунтовані та правові докази, що рішенням Виликобичківської селищної ради №829 від 22.12.2017, порушується законне право власності позивачки на земельну ділянку, площею 0,0837 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером: 2123655500:05:002:0258 і таке підлягає захисту. Натомість відповідачем жодних доказів на протилежне не представлено. Відзив на позов не подано.

Поряд з цим, в матеріалах справи відсутнє рішення 27 сесії 7-го скликання Великобичківської селищноїради від 22.12.2017 за №829 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу її у власність", натомість наявна лише виписка із вказаного рішення. Таким чином, в разі задоволення судом позову в повному обсязі, можуть бути порушені законні права інших осіб.

На підставі наведеного, суд, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення в частині визнання незаконним та скасування рішення Великобичківської селищної ради №829 від 22.12.2017, про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу її у власність громадянці ОСОБА_4 , площею 0,0837 га, для будівництва та обслуговування жилового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2123655500:05:002:0258, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Питання про відшкодування судових витрат позивачем та її представником не ставилося.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Великобичківської селищної ради №829 від 22 грудня 2017 року, в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі її у власність громадянці ОСОБА_4 , мешканці АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , площею, 0.0837 га, кадастровий номер зеемельної ділянки 2123655500:05:002:0258.

Судові витрати залишити за позивачем.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканка АДРЕСА_3 .

Відповідач, Великобичківська селищна рада Рахівського району Закарпатської області місцезнаходження: смт. Великий Бичків, вул. Грушевського, №108, Рахівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 04351446.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

- приватний нотаріус Рахівського нотаріального округу, Маріна Алла Степанівна, місцезнаходження: АДРЕСА_4 Рахівського району Закарпатської області.

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Повне судове рішення складено 14 лютого 2020 року.

Головуюча: Марусяк М.О.